Рішення № 56002201, 18.02.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/22469/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18.02.2016 м. Хмельницький Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Ніколайчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ НАСК «Оранта» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди заподіяних в результаті дорожньо транспортної пригоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення шкоди посилаючись на те, що відповідач відмовляється повернути в добровільному порядку суму заподіяної шкоди тому вимушений звернувся до суду про стягнення суми відшкодування.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити на надав суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Представник третьої особи ПАТ НАСК «Оранта» у судове засідання не зявився та не повідомив суд про причину неявки.

Суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, постановивши заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача по справі суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що відповідача ОСОБА_2 постановою Хмельницького міськрайонного суду від 10 серпня 2015 року визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.124, 130 КУпАП.

Зазначена ДТП відбулась 07 червня 2015 року біля 18 год.00 хв. в с. Кудринці по вул. Шкільній Хмельницького району ОСОБА_2 керуючи мотоциклом в стані алкогольного спяніння, що підтведжується висновком ХОНД №68 від 08 червня 2015 року на перехресті нерівнозначних доріг, не надав перевагу в русі автомобілю «Дачія Логан» під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого допустив з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Цивільно правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована згідно страхового полісу №АІ/0596071 страховою компанією приватного акціонерного товариства НАСК «Оранта», яка не відшкодувала збиток за заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 29061,86 грн.

З даних листа №12/477 від 16 лютого 2015 року приватне акціонерне товариство НАСК «Оранта» повідомило позивача, що розмір страхового відшкодування не виплачувався .

Згідно висновку експерного автотоварознавчого дослідження №024/08/2015 року від 15 вересня 2015 року відновлювальна вартість транспортного засобу автомобілю «Дачія Логан складає 29061,86 грн., вартість проведення дослідження 1185 грн.

Вимогами ч.1 ст.1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

В силу ст.1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Беручи до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» підлягають до задоволення вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди так, як розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психологічних), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості), беручи до уваги тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках через лікування та тривалу реабілітацію, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, визначити позивачу моральну шкоду, що підлягає до стягнення з відповідача у розмірі 2000 грн.

Зважаючи на викладене, враховуючи Постанову Верховного Суду України від 20 січня 2016 року по справі №6-2808цс15 суд вважає, що відповідач зобовязаний виплатити позивачу матеріальні збитки у розмірі 29061,86 грн., моральну шкоду у розмірі 2000 грн., витрати за проведенння експерного дослідження у розмірі 1185 грн.

Суд вважає, що відповідачем не представлено доказів, що спростовують твердження позивача щодо розміру заподіяної шкоди, розрахунок якої грунтується на на даних висновку товарознавчого дослідження.

Суд рахує, що згідно ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до пропорційного задоволення позовних вимог.

Керуючись.ст.10,60, 209, 212-213 ЦПК України, ст.ст.23, 1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди заподіяних в результаті дородньо транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 29061,86 грн., моральну шкоду у розмірі 2000 грн., витрати за проведенння експерного дослідження у розмірі 1185 грн. та судовий збір 322,46 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. Стефанишин