Постанова № 56002139, 28.01.2016, Летичівський районний суд Хмельницької області

копія

Справа № 678/2/16-а

Провадження № 2-а-678-6/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року смт. Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Ходоровського І.Б.,

за участю секретаря Віхтюк Л.А.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити нарахування пенсії,

ВСТАНОВИВ:

З поданої до суду 14 січня 2016 року позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 має стаж державної служби 15 років. Відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» 29 листопада 2007 року йому призначено пенсію за віком у розмірі 85 відсотків від суми заробітної плати, як це було визначено діючою на той час ст. 37 Закону України «Про державну службу».

У 2015 році позивач дізнався про те, що пенсію йому було призначено із розміру лише заробітної плати, а не з усіх сум, з яких були сплачені страхові внески, зокрема, не було враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та індексація грошових доходів, в зв'язку з чим звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області (далі - Управління), проте 11 грудня 2015 року отримав відмову.

Враховуючи зазначене позивач просить визнати протиправними дії Управління щодо відмови йому включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення для призначення пенсії; зобов'язати Управління здійснити нарахування пенсії включивши йому до сум заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток у розмірі 85 відсотків від вказаної суми заробітної плати згідно довідки №941 від 10 листопада 2015 року, починаючи з 30 листопада 2007 року; стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

В судове засідання позивач не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник Управління в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність. Згідно письмових заперечень просить в позові відмовити з тих підстав, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати не є складовими заробітної плати державного службовця, тому такі не враховуються для обчислення пенсії державному службовцю.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Так, 03 грудня 2015 року позивач звернувся до відповідача та 11 грудня 2015 року згідно відповіді Управління №25/Б-10 на його звернення повідомлено, що з 29 листопада 2007 року йому призначено пенсію за віком згідно вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». На підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсію призначено в розмірі 85 відсотків від суми заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Посилаючись на ст. 33 Закону України «Про державну службу», Постанову Кабінету Міністрів України №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року повідомлено, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати не передбачені, як складова заробітної плати державного службовця, тому не враховуються під час обчислення пенсії державному службовцю.

Згідно ч.ч. 1, 2, 6, 7 ст. 33 Закону України «Про державну службу» оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

У ч. 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу) визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80-90 відсотків (залежно від стажу роботи) суми їх заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч. 2 ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не міститься визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії, однак зі змісту ст. 40 цього Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У ст. 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1170 від 22 грудня 2010 року надано вичерпний перелік видів оплати праці та інших видів, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховується при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії. При цьому матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація до зазначеного переліку не входять.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.

Така правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року (справа № 21-430а11), від 28 травня 2013 року (справа №21-97а13), від 03 червня 2014 року (справа № 21-134а14).

У виданій 10 листопада 2015 року Сусловецькою сільською радою Летичівського району Хмельницької області для ОСОБА_1 Довідці про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» №941, форма якої затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва», вказано суми інших виплат (матеріальна допомога на оздоровлення, індексація), що виплачені для ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2005 року по 30 жовтня 2007 року. На всі виплати, що включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, позивач правомірно заявив вимоги щодо включення матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток та індексації до заробітку, з якого обраховується пенсія.

Позивач просить включити також матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань до заробітку, з якого обраховується пенсія, однак така допомога в Довідці №941 від 10 листопада 2015 року не вказана, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 30 листопада 2007 року виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як свідчать матеріали справи позивачу призначено пенсію з 29 листопада 2007 року і саме з цього часу йому було відомо про порушення своїх прав (неправильне визначення розміру пенсії).

Однак, встановлений строк звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України, позивачем пропущений, докази, які б надавали підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в матеріалах справи відсутні.

З врахуванням того, що ОСОБА_1 до суду звернувся з адміністративним позовом 14 січня 2016 року, то позовна вимога про перерахунок пенсії за період з 30 листопада 2007 року по 13 липня 2015 року підлягає залишенню без розгляду, а право позивача на перерахунок пенсії підлягає захисту за період з 14 липня 2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В зв'язку з тим, що позивач надав відповідачу усі необхідні документи для перерахунку пенсії (Довідку №941 від 10 листопада 2015 року) суд вважає, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з вищевикладених підстав.

У ч. 2 ст. 162 КАС України зазначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень (п. 1); зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2).

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн., тому такі витрати мають бути йому присуджені за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії за період з 30 листопада 2007 року по 13 липня 2015 року залишити без розгляду.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення для призначення пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 14 липня 2015 року, включивши до сум заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток у розмірі 85% від вказаної суми заробітної плати згідно довідки №941 від 10 листопада 2015 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через Летичівський районний суд Хмельницької області апеляційної скарги.

Постанова суду, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя підпис І.Б. Ходоровський

Суддя Летичівського

районного суду І.Б.Ходоровський