Ухвала суду № 56000314, 23.02.2016, Городоцький районний суд Львівської області

441/721/15-к

1-кп/441/3/2016

23.02.2016 р.

Ухвала

про обрання запобіжного заходу

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Яворської Н.І.

з участю секретаря Цап І.М.

прокурора Красницького І.Я.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою у кримінальному провадженні №12015140180000294 від 25.04.2015 р. про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр-на України, безпартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого: 23.06.2011р. Городоцьким районним судом Львівської області по ч. 2 ст. 307 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі, зареєстрованому ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючому на ІНФОРМАЦІЯ_5,

за ч.2 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадження Городоцького районного суду Львівської області 18 травня 2015 року надійшов, затверджений прокурором Городоцького району Львівської області обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні на ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, внесеного 25.04.2015 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015140180000294.

На теперішній час судове провадження на ОСОБА_1 не завершено.

22.02.2016 року прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою.

Зазначив, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 309 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на термін від 2 до 5 років, непрацюючий, не одружений, під час судового розслідування по даному кримінальному провадженню може вчинити будь яке інше кримінальне правопорушення, що підтверджується даними про попередні судимості обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_1 переховувався від суду, порушив умови щодо застосування до нього попередньої міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не виконував покладені на нього обовязки, а тому наявні достатні підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений та його захисник проти заявленого клопотання заперечили. Захисник зазначив про те, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки мова йде про застосування запобіжного заходу, а не зміну запобіжного заходу, яким був попередній домашній арешт.

Ч.1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую вимоги п.п.3 і 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, при вирішенні питання щодо доцільності застосування запобіжного заходу - тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, приймає до уваги те, що ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності, під час запобіжного заходу домашній арешт, порушив умови виконання такого, виїхав за межі області, поважність виїзду нічим не підтвердив, не розпочато судовий розгляд справи, також суд критично відноситься до зауваження захисника про продовження запобіжного заходу, оскільки такий закінчився 08.09.2015 р.

Застосувати до ОСОБА_1, більш мякого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він продовжуватиме переховуватися від суду.

На підставі викладеного суд вважає за доцільне обрати обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 12.04.2016 року.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні середньої тяжкості злочину - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу обвинуваченого, який переховувався від суду, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 (двадцять) розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 314 КПК України, суд, -

у х в а л и в

Застосувати відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_7, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12.04.2016 р.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцять) мінімальних заробітних плат в сумі 27560 (двадцять сім тисяч пятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали;

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Городоцької місцевої прокуратури Львівської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Суддя Н.І. Яворська