Ухвала суду № 56000047, 17.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №320/5536/13-ц Головуючий у 1-й інстанції: Редько О.В.

Провадження № 22-ц/778/345/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

ОСОБА_1

ОСОБА_2

при секретарі: Остащенко О.В.

з участю прокурора Маруєвої Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, до якої приєднались Дем»яненко ОСОБА_4, Дем»яненко ОСОБА_5 та Дем»яненко ОСОБА_6, на повторне заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 жовтня 2015 року у справі за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах органу - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_7, третя особа - служба у справах дітей Мелітопольської міської ради про розірвання угоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року прокурор в інтересах держави в особі уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах органу - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_7, третя особа - служба у справах дітей Мелітопольської міської ради про розірвання угоди.

В обґрунтування позову зазначав, що прокурорською перевіркою встановлено, що рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 151 від 01.08.1990р. створено дитячий будинок сімейного типу № 1, в якому вихователями призначено ОСОБА_3 та ОСОБА_7 03 липня 2006р. між виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області та ОСОБА_3, ОСОБА_7 укладено угоду № 1 про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу. Посилаючись на те, що батьками-вихователями протягом 2009-2013рр. порушуються умови вказаної Угоди № 1, вимоги Положення про дитячий будинок сімейного типу, прокурор просив розірвати Угоду № 1. В подальшому в уточненому позові прокурор, крім іншого, також посилався на те, що обидва батьки-вихователі досягли граничного віку, після якого не можуть згідно з Положенням бути вихователями ДБСТ, а також на теперішній час кількість вихованців не відповідає Положенню та рішенню виконкому Мелітопольської міської ради № 151 від 01.08.1990р.

Заочним рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11

серпня 2014р. позов прокурора задоволено.

Ухвалою Мелітопольського районного суду Запорізької області від 19 жовтня 2015р. за заявою Дем»яненка ОСОБА_4 заочне рішення від 11 серпня 2014р. скасовано та справу призначено до розгляду на 26 жовтня 2015р.

Повторним заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 жовтня 2015 року позов задоволено. Розірвано угоду про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу №1 від 03.07.2006 року, укладену між виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради та ОСОБА_3 і ОСОБА_7

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій вказувала, що суд неповно з»ясував обставин справи, його висновки не відповідають матеріалам справи, а також судом допущено порушення норм процесуального права, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати.

До апеляційної скарги Дем»яненко К.П. приєднались Дем»яненко М.М., Дем»яненко К.В. та Дем»яненко Т.В.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачів Дем»яненко А.М. вказував, що в апеляційній скарзі не зазначено про інші порушення, допущені судом в ході розгляду справи, крім процесуальних, оскільки, на його думку, через наведені процесуальні порушення справу слід повернути до суду першої інстанції на новий розгляд, в ході якого слід заново дослідити та встановити всі обставини справи, які судом досліджено неповно та однобічно.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймають участь у справі та з»явились до судового засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 151 від 01.08.1990р. створено дитячий будинок сімейного типу у складі 5 вихованців з 01.08.1990р., в якому вихователями призначено ОСОБА_3 та ОСОБА_7, у зв»язку з чим подружжю Дем»яненків як для батьків надано ордер на особисту п»ятикімнатну квартиру № 138 в буд. 36/1 по пр. 50-річчя Перемоги в м. Мелітополі загальною площею 121,81 кв. м, а також дві квартири для дитячого будинку № 139 та № 140 за цією ж адресою загальною площею 74,6 кв. м (Т. 1 а.с. 12, 16).

03 липня 2006р. між виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області та ОСОБА_3, ОСОБА_7 укладено угоду № 1 про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу, до якої по мірі вибуття дітей-вихованців з ДБСТ вносились відповідні зміни щодо кількості вихованців ( Т. 1 а.с. 17-18, 19; Т. 2 а.с. 7-11).

Станом на час звернення прокурора до суду з цим позовом 30.05.2013р. у ДБСТ № 1 перебувало п»ятеро дітей-вихованців: Дем»яненко (Ященко) ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, Дем»яненко (Козіна) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, Дем»яненко (Лазько) ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, Дем»яненко ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_11, 23.02.1995р.н. ( Т. 1 а.с. 14, 19).

Пунктом 1 Угоди встановлено, що батьки-вихователі зобов'язуються у роботі з дітьми дотримуватися вимог чинного законодавства України про захист інтересів дітей та охорону дитинства: проводити щороку медичне обстеження дітей та виконувати рекомендації лікарів-спеціалістів; співпрацювати із службою у справах дітей виконавчого комітету Мелітопольської міської ради; брати участь у різних формах підвищення кваліфікації; у разі виникнення у дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для утримання, виховання та навчання дітей повідомляти про це службу у справах дітей Мелітопольської міської ради.

Згідно з п. 2 Угоди батьки-вихователі несуть відповідальність за вихованців згідно з чинним законодавством України та за діяльність дитячого будинку сімейного типу.

Відповідно до п. 5 Угоди у разі порушення та неналежного виконання умов цієї Угоди

кожна із сторін має право звернутися до суду.

У відповідності з пунктом 4 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2002р. № 564, дія угоди припиняється, зокрема, у разі, коли в дитячому будинку сімейного типу виникнуть несприятливі умови для виховання та спільного проживання дітей (важка хвороба батьків-вихователів, відсутність взаємопорозуміння з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми, невиконання батьками-вихователями обов»язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей), досягнення дитиною повноліття, за згодою сторін, з інших причин, передбачених угодою, та за рішенням суду за наявності обставин, передбачених у статті 212 СК України.

Прокурорською перевіркою встановлено, що батьками-вихователями не виконуються обов'язки, визначені зазначеною угодою, що виразилось в наступному:

- вихователями не забезпечено проходження вихованцями повного медогляду у 2009р. та у 2013р.;

- у 2013 році мати-вихователька відмовилась від направлення вихованців для оздоровлення за бюджетні кошти до ДЗОВ «Гвоздика», чим порушила права дітей на відпочинок;

- за інформацією ЗОШ № 4, в якій навчаються вихованці, переважно всі діти навчаються на середньому і низькому рівнях, пропускають уроки без поважних причин, деякі перебувають на внутрішньошкільному обліку, виявляють агресію, порушують дисципліну, схильні до крадіжок;

- вихователі не відвідують батьківських зборів у школі, за час навчання в ЗНЗ №4 вихователями ДБСТ жодного разу не надано документи, що підтверджують статус дітей, не надано можливості доступу до житла дітей для обстеження їх умов проживання, не надано медичній сестрі довідки про проходження медогляду дітьми, довідки про індекс Руф'є тощо;

- 22.05.2013р. вихованка ОСОБА_12 написала заяву секретарю Мелітопольської міської ради про виведення її з ДБСТ у зв'язку з тим, що в сім'ї склалися складні відносини та вона не бажає проживати у ДБСТ № 1;

- троє дітей-вихованців Дем»яненко Олена, Дем»яненко ОСОБА_8 та Дем»яненко ОСОБА_1 засуджені вироками судів за крадіжки, за що мати-вихователь Дем»яненко К.П. притягнута до адміністративної відповідальності; відносно вихованця ОСОБА_11 згідно з витягом з інформаційної бази «АРМОР» 11.12.2012р. та 05.04.2013р. зареєстровані кримінальні провадження за ст. 185 КК України;

- батьками-вихователями не здійснюються заходи щодо своєчасного оформлення паспортів вихованцям, що належить до обов'язків батьків-вихователів, внаслідок чого Дем»яненко К.П. була притягнута до адмінвідповідальності.

В уточненій в ході розгляду справи позовній заяві, крім зазначеного, прокурор послався також на такі підстави для розірвання Угоди № 1 з відповідачами, як досягнення ними граничного віку, до якого передбачена можливість здійснення ними функцій вихователів ДБСТ, а також, що всі діти на тепер є повнолітніми та кількість повнолітніх дітей, які продовжують навчання та бажають залишитись у ДБСТ, налічує двоє, що є меншим, ніж встановлено Положенням для створення та функціонування такого дитячого будинку сімейного типу.

Задовольняючи позов прокурора, суд першої інстанції вважав доведеними всі порушення з боку батьків-вихователів, які виявлені в ході прокурорської перевірки, що свідчить про неналежне виконання батьками-вихователями своїх обов»язків та умов Угоди № 1 від 03.07.2006р., а також, що кількість вихованців та вік вихователів не відповідають визначеним в Положенні про дитячий будинок сімейного типу.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи та вимогам норм матеріального права, які правильно застосовані судом та на підставі яких вірно вирішено спірні правовідносини.

В апеляційній скарзі Дем»яненко К.П. посилається практично тільки на порушення судом норм процесуального права, яке виразилось у розгляді справи судом у відсутності відповідачів та їх представників попри наявність клопотання про відкладення слухання справи через поважність причин, що позбавило їх права на участь в судовому засіданні через свого представника. Відповідачі вважають, що таке порушення їх процесуальних прав позбавило їх можливості довести суду ті обставини, що підстав для розірвання угоди № 1 не малось.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що справа розглядається судом першої інстанції з червня 2013р., та відповідачами були надані 08.07.2013р. заперечення на позовну заяву, в яких відповідачі намагаються спростувати кожен з доводів позовної заяви із долученням своїх документів на підтвердження заперечень ( Т. 1 а.с. 110-122).

У справі приймав участь представник відповідачів ОСОБА_13, який заявляв всілякі клопотання про витребування доказів, допит свідків, які судом задовольнялись та відповідні документи витребувались судом та свідки викликались і допитувались у судових засіданнях (Т. 1 а.с. 127-128, 142-143, 149-162; Т. 2 а.с. 79, 93, 95, 143-144), а з вересня 2013р. також одночасно з попереднім представником приймав участь у справі представник відповідачів за довіреністю Дем»яненко А.М. ( Т. 1 а.с. 223-225). Тому колегія вважає, що суд безпідставно перший раз ухвалив заочне рішення, оскільки представники відповідачів протягом 2013-2014рр. приймали участь у справі, не з»явившись лише в останні судові засідання.

Отже, протягом 2,5 років слухання справи відповідачі приймали участь у її розгляді через своїх представників, які активно користувались усіма процесуальними правами. Тому доводи апеляційної скарги, що через розгляд справи у останньому засіданні у їх відсутності із ухваленням повторного заочного рішення вони не змоги довести до суду свою позицію та викласти обставини у справі, колегія вважає неспроможними.

Зосередившись в апеляційній скарзі лише на процесуальних порушеннях, відповідачі взагалі не викладали своїх доводів щодо незгоди з рішенням по суті встановлених обставин, з»ясованих правовідносин та щодо застосованих судом норм матеріального права.

Проте в ході апеляційного розгляду справи вказували, що ухваленим у справі рішенням порушені права вихованців ДБСТ Дем»яненко ОСОБА_5 та Дем»яненко ОСОБА_10, які бажають залишатись у цьому будинку сімейного типу.

В засіданні апеляційного суду Дем»яненко ОСОБА_5 пояснила, що, незважаючи на те, що їй виповнилось 18 років, вона бажає продовжувати бути вихованкою ДБСТ до закінчення навчання. Проте не змогла відповісти на питання, чому саме в будинку сімейного типу вона бажає залишитись, а не в прийомній сім»ї Дем»яненків, або через припинення ДБСТ набути статус особи, яка є сиротою з усіма передбаченими пільгами, із залишенням її проживати у виділеному для дітей сімейного будинку житлі. При цьому, виявилось, що вона взагалі не розуміє різниці між цими інституціями, а за її поясненнями з»ясовано, що вона боїться залишись без матері, якою вважає Дем»яненко К.П.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на час ухвалення судом оскаржуваного рішення Дем»яненко ОСОБА_5 15 серпня 2015р. виповнилось 18 років, а Дем»яненко ОСОБА_10 18 років виповнилось 14 січня 2016р., але обидві вихованки ДСТУ продовжують навчання у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах.

За поясненнями прокурора, представника виконавчого комітету Мелітопольської міської ради та представника служби у справах дітей Мелітопольської міської ради відслідковується, що на теперішній час ДБСТ не може функціонувати, оскільки всі діти набули повноліття, їх кількість не відповідає визначеній мінімальній кількості для дитячих будинків сімейного типу, а вихователі набули такого граничного віку, який не дозволяє їм продовжувати діяльність у ДБСТ. Разом з цим, припинення діяльності БДСТ не впливає на права дітей, які вже всі є повнолітніми, та зареєстровані у виділених на них квартирах № 139, 140 і не можуть бути позбавлені цих прав.

Представник виконкому пояснювала також, що для вирішення питання щодо житлових прав дітей, які були вихованцями БДСТ, викликалась на засідання виконкому Дем»яненко К.П., якій пропонувалось здійснити приватизацію вказаних квартир на дітей, які зареєстровані та продовжують мешкати у квартирах № 139 та № 140, але остання не погодилась на цю пропозицію.

Отже, порушень прав дітей з боку працівників виконкому та служби у справах дітей у випадку розірвання Угоди № 1, на які усно в судовому засіданні апеляційного суду посилаються відповідачі та їх представник, на тепер не встановлено, а пояснення відповідачів в цій частині носять суто декларативний характер та нічим не підтверджуються.

Разом з тим, ті обставини, що в останні роки у дитячому будинку сімейного типу Дем»яненків склались несприятливі умови для виховання дітей, підтверджуються матеріалами справи: протоколами педагогічної ради школи № 4; пояснювальними директора школи управлінню освіти, начальнику КМСД; актами про відмову Дем»яненко К.П. комісії школи обстежити житлово-побутові умови вихованців ДБСТ; актом про крадіжку грошей у школі Дем»яненко Христиною; витягами з ЄРДР щодо ОСОБА_11, Дем»яненко О.Ю., Дем»яненко С.О.; постановою оперуповноваженого ВКМСД Мелітопольського МВ ГУМВС про постановлення на профілактичний облік Дем»яненко А.Ю.; вироком відносно Дем»яненко А.Ю.; протоколом від 24.05.2013р. та постановою суду від 13.06.2013р. про притягнення Дем»яненко К.П. до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, протоколом від 05.08.2011р. про притягнення Дем»яненко К.П. до адмінвідповідальності за ст. 199 КУпАП; заявою Дем»яненко ОСОБА_12 про вихід з ДБСТ у зв»язку із складними відносинами у сім»ї; повідомлення Управління освіти про відмову Дем»яненко К.П. від літнього відпочинку і оздоровлення дітей-вихованців у 2013р. за бюджетні кошти; постановою про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки Дем»яненко О.А. коштів вдома з гаманця Дем»яненко К.П.; заявами Дем»яненко К.П. про крадіжки золотих прикрас, грошей Дем»яненко О.В., матеріалами перевірки цих заяв; вироком відносно Дем»яненко О.А.; вироком відносно Дем»яненко С.О. (Т. 1 а.с. 25-29, 48, 50-54, 57-58, 61, 62-64, 65-66, 67, 68-69, 70, 72, 88, 130, 137, 170, 214, 217; Т. 2 а.с. 12-34, 35, 109-110).

Оскільки всі діти влаштовувались до вказаного дитячого будинку сімейного типу у малому віці, вся відповідальність за їх виховання та наслідки цього виховання відповідно до вимог Угоди покладається на батьків-вихователів ОСОБА_3 та ОСОБА_7 М

Проте всі вище перелічені докази свідчать про неналежне виконання своїх обов»язків батьками-вихователями останнім часом, що, в свою чергу, свідчить про неможливість подальшого функціонування ДБСТ через створення у ньому несприятливих умов для виховання та розвитку дітей-вихованців, що згідно з пунктом 4 Положення про дитячий будинок сімейного типу є підставою для припинення угоди, укладеної між батьками-вихователями та виконавчим комітетом міської ради.

Згідно з пунктом 11 Положення № 564, влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, за умови, що на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі діти досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом 5 років.

Отже, чинним законодавством передбачена необхідність припинення угоди при досягнення батьками-вихователями пенсійного віку. І лише у окремих випадках дію угоди може бути продовжено на термін не більше 5 років.

На час укладення угоди від 03.07.2006р. обидва відповідачі вже досягли пенсійного віку: Дем»яненко М.М. - за віком, а Дем»яненко К.П. як багатодітна матір ( 50 років).

На сьогоднішній день ДБСТ функціонує вже більше п»яти років після досягнення молодшим вихователем Дем»яненко К.П. пенсійного віку, передбаченого законодавством ( для неї 55 років), та цей граничний строк збіг 12.01.2014р.

Пунктом 2 Положення визначено, що дитячий будинок сімейного тину - це окрема сім'я (подружжя), які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

На цей час ДБСТ № 1 не відповідає вказаним вимогам, оскільки в ньому взагалі не залишилось неповнолітніх дітей, а лише двоє повнолітніх Дем»яненко ОСОБА_5 та Дем»яненко ОСОБА_10, які продовжують навчання, але які за рішеннями виконкому № 115/25 та № 115/26 від 17.04.2014р. із внесеними до них змінами ще з 01.09.2014р. лише формально перебувають в ДБСТУ, а фактично знаходились під піклуванням Дем»яненко К.П. до досягнення кожною з вихованок повноліття ( Т. 2 а.с. 196, 197).

Посилання відповідачів на те, що мається постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015р., якою визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 28 січня 2014р. № 3/1 «Про ліквідацію дитячого будинку сімейного типу № 1» у зв»язку з тим, що таке рішення не може бути прийнято в односторонньому порядку без згоди батьків-вихователів, не створює преюдицію для вирішення цієї справи, оскільки основними доводами позову прокурора про розірвання угоди № 1 від 03.07.2006р. є створення у ДБСТ несприятливих для виховання та розвитку вихованців умов, що знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи. Тому угода розірвана судом саме на цих підставах, але й з одночасним врахуванням вимог Положення № 564 щодо віку батьків-вихователів та кількості вихованців і їх віку.

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що розгляд справи та ухвалення повторного заочного рішення у відсутності відповідачів не призвели до її неправильного вирішення, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія не вбачає. Відтак, у відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню із залишенням без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, до якої приєднались Дем»яненко ОСОБА_4, Дем»яненко ОСОБА_5, Дем»яненко ОСОБА_6, відхилити.

Повторне заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 жовтня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: