Постанова № 56000034, 19.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/46/16

Єдиний унікальний № 319/4/16-п Головуючий в 1-й інстанції - Мальований В.О.

Категорія - ст. 130 ч. 1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гріпас Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на постанову судді Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18 січня 2016 року відносно ОСОБА_3,

в с т а н о в и в:

постановою судді Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18 січня 2016 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Комиш-Зоря Куйбишевського району Запорізької області, громадянина України, не працюючого, учня Куйбишевського ПАЛ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 гривень.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.

Як зазначено в постанові, 18 грудня 2015 року о 23 годині 25 хвилин, по вул. Леніна в смт. Куйбишеве Запорізької області, навпроти магазину «Заможня проня», ОСОБА_3, керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено відповідним висновком № 101 від 18.12.2015 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови зазначає, що суд не надав уваги тому, що всупереч «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, інспектор не запропонував ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, а направляючи останнього до медичного закладу не склав відповідне направлення та не надав його лікарю. Між тим, лікар проводячи медичний огляд також порушив вимоги вказаної Інструкції, оскільки при проведенні лабораторного дослідження, останнім була використана вимірювальна техніка, яка не була повірена після її випуску з виробництва. Крім того, лікарем проводився огляд в порядку передбаченому «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України 09.09.2009 р. за № 400/66, яка втратила чинність. Крім того, зазначає, що ОСОБА_3 мав ознаки не алкогольного сп'яніння, а ознаки втоми та психологічного навантаження. Таким чином, вважає, що медичний огляд ОСОБА_3 проведений із порушенням вимог закону, а тому відповідно до ч. 5 ст. 266 КпАП України є недійсним.

З огляду на вказане просить, оскаржувану постанову скасувати та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі відносно ОСОБА_4 закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 з невідомих причин не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи і будь-які перешкоди для розгляду справи відсутні, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП слід слухати справу у його відсутність, враховуючи, що його права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП не порушуються.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає можливим слухати справу у відсутність захисника ОСОБА_2, оскільки про це подано останнім відповідне клопотання.

Перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною. Так, виходячи з встановлених судом першої інстанції даних, викладених:

- у протоколі про адміністративні правопорушення від 18.12.2015 року серія АП1

№ 302027, в діях ОСОБА_3 встановлено порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, через керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що зокрема підтверджено письмовими поясненнями останнього, про те, що він вживав о 21 год. 30 хв. 18.12.2015 року пиво у кількості 800 гр., після чого керував о 23 год. 25 хв. транспортним засобом (а.с. 3);

*у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 101 від 18.12.2015 року, за результатами огляду ОСОБА_3 встановлено перебування останнього у в стані алкогольного сп'яніння - 0,81 проміле (а.с. 4);

- у відповіді Куйбишевської ЦРЛ № 20 від 06.01.2016 року, ОСОБА_3, 18.12.2015 року зроблено аналіз на стан алкогольного сп'яніння, апаратом «Алкофор - 307», з результатом 0, 8 % - алкогольне сп'яніння. Сертифікат на засіб № ИА-М 1/1 - 3161 - 2015, виданий 30.03.2015 року, міжповірочний інтервал 1 рік, до 30.03.2016 року (а.с. 21);

- у копії акту медичного огляду зазначено, що у ОСОБА_3 встановлена хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Під час використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі «Алкофор-307» результат становив 0, 81 %, в результаті чого зроблено висновок про алкогольне сп'яніння обстежуваної особи (а.с.22);

- у копії сертифікату про затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-M1/1-3161-2015 виданого 30.03.2015 року, зазначено, що засіб вимірювальної техніки газоаналізатори «Алкофор» зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № У3577-14. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу засобів вимірювальної техніки 1 рік, тобто до 30.03.2016 року (а.с.19);

- у копії технічного паспорту на алкотестер «Алкофор 307» серійний номер Q1503150114, зазначено, що він виготовлений відповідно до технічної документації фірми - виробника і визнаний придатним до експлуатації. Метрологічні характеристики перевірені та відповідають нормованим значенням. Дата перевірки 01.09.2015 року (а.с.20);

- у довідці Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області зазначено про відсутність у ОСОБА_3 посвідчення водія (а.с.7);

- у довідці про архів порушень зазначено про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.6).

Дослідивши в судовому засіданні наведені докази суддя суду першої інстанції згідно до вимог ст. 252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст. 251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв'язку з чим, вірно встановив фактичні обставини справи щодо перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом. З цими висновками суду погоджується і суд апеляційної інстанції.

При цьому, суддею були перевірені доводи захисника, викладені у клопотанні останнього, та наведені у судовому засіданні, які аналогічні, викладеним у апеляційній скарзі про недійсність медичного огляду ОСОБА_3, через те, що лікар при проведенні лабораторного дослідження використовував вимірювальну техніку, яка не була повірена після її випуску з виробництва, а також проводив такий огляд в порядку передбаченому «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України 09.09.2009 р. За № 400/66, яка втратила чинність.

За наслідками перевірки цих доводів суддею було правильно зазначено, що вказана Інструкція дійсно втратила чинність, але виходячи з п. 15 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Мінюсті України 11.11.2015 року № 1413/27858, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. При цьому факт перебування особи в стані алкогольного сп'яніння встановлюється за допомогою, як медичних показників, так і технічних показань спеціальних приладів та лабораторних досліджень.

Враховуючи, що під час огляду ОСОБА_3 було виявлено, що останній має хитку ходу, запах алкоголю з порожнини рота, під час використання технічного засобу - «Алкофор-307», результат етилового спирту у видихаємому повітрі становив 0, 81 %, тобто у ОСОБА_3 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.

При цьому доводи захисника про те, що вимірювальна техніка, за допомогою якої лікарем було проведено медичний огляд ОСОБА_3 не була повірена після її випуску з виробництва, є безпідставними, оскільки суперечать наявним в матеріалаї справи доказам, а саме копії сертифікату про затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-M1/1-3161-2015 виданого 30.03.2015 року та копії технічного паспорту на алкотестер «Алкофор 307» серійний номер Q1503150114, згідно яким вказаний засіб було перевірено 01.09.2015 року, міжповірочний інтервал - 30.03.2016 року.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника про те, що всупереч «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, інспектор не запропонував ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, оскільки ці доводи не знайшли свого фактичного підтвердження.

Крім того, не може свідчити про недійсність медичного огляду і відсутність складання інспектором направлення особи до медичного закладу та не надання його лікарю, оскільки не тягне за собою ніяких правових наслідків.

За таких умов, суддя дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Між тим, оскаржувана постанова підлягає зміні в частині призначеного адміністративного стягнення у зв'язку із неправильним застосуванням суддею суду першої інстанції норм матеріального права.

Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 9 наведеної статті КУпАП, передбачено, що у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Так, згідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-VIII, від 14.07.2015 року, до статті 130 КУпАП були внесені зміни, виходячи з яких санкція частині першої наведеної статті, зокрема передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень, а не як помилково зазначено суддею у розмірі двохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4 250 гривень).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним в цій частині змінити оскаржувану постанову, визначивши ОСОБА_3 адміністративне стягнення за вчинене ним правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпрАП у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову судді Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18 січня 2016 року, якою ОСОБА_3, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 гривень - змінити, визначивши останньому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області Ю.О. Гріпас