Вирок № 55999984, 23.02.2016, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/14/16-к

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2016 р. смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі - Синяк Л.П.,

за участю прокурора - Ніколаєнко Д.О.,

за участю потерпілої ОСОБА_1,

за участю обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Чернігівка кримінальне провадження у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Салтичія, вул. Леніна, буд. 43б, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

В середині березня 2014 року, близько 21.00 години, ОСОБА_2, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, шляхом зриву навісного замку проник в приміщення автогаражу, який належить ОСОБА_1, та розташований на території подвіря будинку № 16 по вул. Радянській с. Верхній Токмак Запорізької області, звідти таємно викрав чавунну буржуйку ПОВ 57 вартістю 2030 грн., яку в подальшому продав, спричинивши таким чином потерпілій ОСОБА_1 матеріальних збитків на суму 2030 гривень.

ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у предявленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, розкаявся в скоєному, пояснив, в середні березня 2014р., будучи в стані алкогольного спяніння, шляхом вільного доступу проник на подвіря домоволодіння будинку № 16 по вул. Радянській с. Верхній Токмак Запорізької області, яке належить потерпілій. Руками зірвав замок на дверях гаража, зайшов до нього та виніс звідти пічку-буржуйку з чавуна. Пічку заховав у кущах за селом, а потім продав за 60грн на металобрухт.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що придбала будинок № 16 по вул. Радянській с. Верхній Токмак Запорізької області у лютому 2014р., робила ремонт, тому на той час у ньому не проживала. У квітні 2014р. прийшла до будинку, побачила зірваний на гаражі замок, і виявила крадіжку буржуйки. Через декілька днів побачила свою пічку у сусіда, який пояснив, що виміняв її на металобрухт.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною та їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зазначене та усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині доведена повністю і його умисні дії суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є скоєння злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

При обранні міри покарання обвинуваченого суд враховує наступні обставини справи:

-ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, при цьому, суд звертає увагу на наслідки та ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину у скоєнні злочину визнав, розкаявся;

-особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, потерпіла не має до нього претензій матеріального та морального характеру та просить суворо його не карати.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому міри покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.

З метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Вироком від 05.02.2014р. Чернігівського районного суду ОСОБА_2 засуджено за ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, з застосуванням ст.75 КК України, до 1р. 6міс. позбавлення волі з випробуванням на 1 рік 6 місяців. Постановою від 17.05.2015р. Чернігівського районного суду засудженого звільнено від відбування покарання, призначеного цим вироком, за закінченням випробувального терміну. Зазначену постанову у встановленому законом порядку не скасовано.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 рік - не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

У відповідності до ст. 76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Салтичія, вул. Леніна, буд. 43б, судові витрати на залучення експерта (проведення товарознавчої експертизи під час досудового розслідування)в розмірі 184грн.14копна користь держави: рахунок №31116115700009, одержувач - Управління казначейства у Шевченковському районі м.Запоріжжя /24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ - 38025367,назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Заходи забезпечення кримінального провадження до набрання судовим рішенням законної сили - не застосовувати.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Покопцева Д.О