Постанова № 55999408, 18.01.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/8513/15-а

Провадження № 2-а/333/22/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2016 р. Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Боровікової А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком з 21.10.2015 року відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком. Зобовязати ОСОБА_2 пенсійного Фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 21 жовтня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя у відповідності до закону України «Про пенсійне забезпечення» та отримує пенсію по інвалідності. Після призначення йому пенсії він продовжує працювати. Оскільки позивач продовжує працювати та сплачував у встановленому порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, набув право на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 21.10.2015 року позивач звернувся до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя з заявою про призначення йому пенсії за віком. ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя листом від 04.11.2015 року № 201 А-9 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя надав до суду свої письмові заперечення, в яких просить відмовити у позові у повному обсязі, так як на підставі наданої позивачем заяви від 13.03.2006 року пенсію було перераховано в частині стажу, після чого розмір пенсії розраховується виходячи із загального стажу роботи 32 роки 3 місяці 7 днів. Згідно індивідуальним відомостям про застраховану особу позивачем відпрацьовано лише 12 днів у 2006 році. Враховуючи зазначене, управління не має підстав для переведення пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення.

Згідно п.2 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності та оцінивши повідомлені сторонами обставини, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку скороченого провадження та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльностіКонституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно дост. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно дост. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.

ОСОБА_1 знаходиться на обліку у УПФУ України в Комунарському районі м. Запоріжжя та отримує пенсію по інвалідності відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Із матеріалів пенсійної справи вбачається, що після досягнення пенсійного віку, 21 жовтня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно дост. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно дост. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Частиною 1ст. 10 цього Законувстановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

При переведенні з одного виду пенсії на інший необхідно керуватись положеннями частини 3 статті 45 Закону.

Абзацом 3 частини 3 цієї статті передбачено, що коли особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 Закону для призначення пенсії.

При цьому, законодавець не висуває жодної вимоги не лише до безперервності роботи, але і до її тривалості також. ПоложенняЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не містять жодної вимоги до того, який саме час повинна продовжувати працювати особа після призначення їй пенсії по інвалідності для того, щоб при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовувалася середня заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 Закону для призначення пенсії.

В той же час, абзацом 3 частини 3 статті 45 Закону для застосовування середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною 2 статті 40 Закону для призначення пенсії, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком встановлено мінімально необхідний страховий стаж, який особа зобов'язана набути після призначення їй пенсії по інвалідності, а саме - не менш як 24 місяці.

Отже, для застосовування середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною 2 статті 40 Закону для призначення пенсії, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком необхідно, щоб особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати будь-який час та набула не менше 24 місяців страхового стажу.

Відповідно до абз.1 ст.1 ст.24 Закону України №1058-ІV передбачає зарахування періоду роботи до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків особи виступає головною підставою для включення періоду роботи на той чи іншій посаді до страхового стажу, який враховується для призначення пенсії.

На підставі наданої позивачем заяви від 13.03.2006 року, пенсію було перераховано в частині стажу, після чого розмір пенсії розраховується виходячи із загального стажу роботи 32 років 3 місяці 7 днів.

Згідно індивідуальним відомостям про застраховану особу позивачем відпрацьовано лише 12 днів у 2006 році (а.с.16).

Статтею 92 Конституції Українивстановлено, що виключно законами України визначаютьсяоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Таким чином, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позивачу ОСОБА_1 у задоволені позову необхідно відмовити, так як в судовому засіданні було встановлено, що відсутні підстави для переведення пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням середньої заробітної плати по України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення.

Керуючись ст.ст.71,86,159-163,254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Комунарському районі міста Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певні дії - відмовити.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя А.І. Боровікова