Ухвала суду № 55998368, 22.02.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 0544/12182/2012

№ 8/243/1/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2016 року м. Слов?янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуюча суддя Неженцева О.В.

при секретарі Дзюба М.О.

за участю заявниці

представника заявниці-адвоката ОСОБА_1

представника заінтересованої особи

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні місцевого суду в м. Слов?янську цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Слов?янського міськрайонного суду від 24 липня 2013 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Згідно рішення Слов?янського міськрайонного суду від 24 липня 2013 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту від 02 лютого 2012 року, який був складений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та посвідчений нотаріально. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

12 січня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд вказаного рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, посилаючись при цьому на те, що підставою для прийняття такого рішення був акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 15 (посмертної), згідно якого заповідач ОСОБА_5 з 2009 року страждав на судинну деменцію та в момент підписання заповіту 02 лютого 2012 року не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними. Цей висновок було зроблено на підставі медичної документації, а саме медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_5 №200/2008 від 17 серпня 2008 року. Відповідно до цієї картки ОСОБА_5 17 серпня 2008 року звернувся до Слов?янського психоневрологічного диспансеру і лікар ОСОБА_6 завела цю медичну картку, та встановила, що ОСОБА_5 страждає на судинну деменцію.На підставі цього йому було призначено лікування амбулаторно. Заявниця ОСОБА_3 звернулася до слідчого відділу Слов?янського МВ ГУМВС України в Донецькій області із заявою про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України відносно лікарів психоневрологічного диспансеру. По кримінальному провадженню № 42013050720000014 була проведена експертиза записів у зазначеній амбулаторній картці, згідно якої було встановлено, що записи зроблені не в 2008-2009 роках, а у 2011 році. Ухвалою Слов?янського міськрайонного суду від 09 листопада 2015 року встановлено факт складання лікарем ОСОБА_6 завідомо неправдивого офіційного документу-медичної картки № 200/2008 амбулаторного хворого ОСОБА_5, але про наявність такого юридичного документу заявниці стало відомо лише 06 січня 2016 року. Вважає, що у суду є підстави для перегляду рішення суду від 24 липня 2013 року за цією нововиявленою обставиною - фальшивістю медичної картки №200/2008, тому посилаючись на положення ст. ст. 361, 362, 365 ЦПК України просила суд скасувати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2013 року у справі № 2/243/28/2013 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.

Заявниця ОСОБА_3, незважаючи на належне повідомлення, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, подав 11 січня 2016 року клопотання про проведення розгляду заяви за її відсутності, але за участю її представника ОСОБА_1Б.( т.3 а.с.125)

Представник заявниці адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі витягу з договору на представництво інтересів у суді першої інстанції по цивільній справі б/н від 11 січня 2016 р., у судовому засіданні підтримав доводи заявниці, посилаючись на викладені у заяві обставини, та просив цю заяву задовольнити, зазначивши, що нововиявленою обставиною згідно пункту 2 частини 2 статті 361 ЦПК України по справі на даний час є встановлення ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2015 року фальшивості медичної картки №200/2008 відносно ОСОБА_5, а цей медичний документ було використано при складанні акту судово- медичної експертизи відносно цієї особи. ( т.3 а.с.123-124)

ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, незважаючи на належне повідомлення про час та місце його проведення.( т.3 а.с.146,147).

Її представник - адвокат ОСОБА_2, яка діє на підставі ордеру від 22 лютого 2016 року, у судовому засіданні з доводами заяви не погодилася, зазначивши про те, що при складанні акту СПЄ експертами досліджувалася не лише медична картка ОСОБА_5 за № 200/2008, а також ряд інших медичних документів. Причиною смерті ОСОБА_5 не є психічне захворювання. ОСОБА_6 у судовому порядку не визнана винною у скоєнні дій по складанню цього медичного документа, а була звільнена від кримінальної відповідальності із закінченням строків давності і себе винною у цьому не визнавала. Вважає, що зазначена ОСОБА_3 обставина не є нововиявленою у розумінні положень пункту 2 частини 2 статті 361 ЦПК України.

Суд, вислухав представника заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи та надані доводи, приходить до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у звязку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у звязку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду ; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правого акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішення справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 362 ЦПК України заяви про перегляд у звязку з ново виявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. При цьому заява про перегляд судового рішення у звязку з ново виявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Згідно розяснень, викладених у пункті 3 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв?язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Із матеріалів справи убачається, що рішенням Слов?янського міськрайонного суду від 24 липня 2013 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту від 02 лютого 2012 року, який був складений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та посвідчений нотаріально. (т.1 а.с.204-211).

Суд при прийнятті цього рішення виходив з того, що актом посмертної амбулаторної судово-психіатричної експертизи, проведеної на підставі ухвали суду в межах розгляду позовної заяви ОСОБА_4 було встановлено, що померлий ОСОБА_5 з 2009 року страждав на судинну деменцію, яка у подальшому була ускладнена злоякісним новоутворенням. Наявність проявів деменції відмічена з 2009 року, наявність ракової інтоксикації з 2011 року. Ступінь психічних змін особистості спадкодавця ОСОБА_5 на момент підписання заповіту 02 лютого 2012 року позбавляли його можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними (т.1 а.с.123-131).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2013 року апеляційна скарга ОСОБА_3 на вказане рішення суду першої інстанції була залишена без задоволення, рішення суду було залишено без змін.( т.1 а.с. 246-249).

Звертаючись 12 січня 2016 року до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_3 зазначила, що підставою для прийняття рішення Слов?янським міськрайонним судом від 24 липня 2013 року про задоволення позову послужив акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 15 (посмертної), а цей висновок було зроблено на підставі медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_5 № 200/2008 від 17.08.2008 р. Згідно цієї медичної картки ОСОБА_5 17 серпня 2008 року звернувся за медичною допомогою до Слов?янського психоневрологічного диспансеру і лікарем ОСОБА_6 було встановлено, що він страждає на судинну деменцію, тому йому було призначено амбулаторне лікування. Між тим, під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42013050720000014, відкритого у 2013 році відносно лікарів психоневрологічного диспансеру, була проведена судово-технічна експертиза документів, а саме записів в медичній амбулаторній карті ОСОБА_5 За цим висновком вбачається, що записи в медичній карті зроблені не в 2008-2009 роках, а в 2011 році. Крім того, згідно ухвали Слов?янського міськрайонного суду від 09 листопада 2015 року було встановлено факт вчинення лікарем цього диспансеру ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, а саме складання завідомо неправдивого офіційного документу, тобто факт підробки документів, які були основою для проведення посмертної судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_5

Заявниця та її представник вважають, що зазначена обставина на підставі пункту 2 частини 2 статті 361 ЦПК України є нововиявленою.

Відповідно до розяснень Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України, даних у пунктах 7 та 8 постанови № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв?язку з нововиявленими обставинами», обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином,що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого судового рішення, як підстави для його перегляду у звязку з нововиявленими обставинами (пункт 2 частини другої статті 361 ЦПК) мають існувати на момент ухвалення судового рішення, але про їх недостовірність заявнику не було відомо. Такі нововиявлені обставини мають бути підтверджені вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили.

У випадках коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчено постановленням вироку (у звязку із закінченням строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у звязку зі смертю) на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову органів дізнання та досудового слідства, а також постанову суду про закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у статті 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України, прийнятих за результатами проведеного в порядку кримінального судочинства розслідування за умови визнання їх істотною для справи обставиною відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК.

Суду заявницею не надано вироку суду, що набрав законної сили, та підтверджує фальшивість документу медичної картки хворого ОСОБА_5, а згідно ухвали Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2015 р. (справа № 243/10683/15-к, провадження 1-кп/243/697/2015) відносно ОСОБА_6 було закрито кримінальне провадження № 42013050720000014 від 23 січня 2013 року у зв?язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності за ст. 366 ч. 1 КК України на підставі ст.49 ч.1 п.2 КК України у зв?язку із закінченням строків давності.

Як вбачається із мотивувальної частини цієї ухвали суду, 19 жовтня 2015 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, а саме, що вона, перебуваючи на посаді дільничного лікаря психіатра КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м.Слов?янська» та будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядними функціями відповідно до пункту 2.8 посадової інструкції дільничного лікаря-психіатра, у липні-серпні 2011 року, знаходячись у приміщенні диспансерного відділення КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м.Слов?янська», розташованого за адресою: місто Слов?янськ, вулиця Урицького, 13, у липні - серпні 2012 року, знаходячись у приміщенні диспансерного відділення КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м.Слов?янська», діючи умисно, з метою складання завідомо підробленого документа медичної карти амбулаторного хворого на ім?я ОСОБА_5, власноручно внесла до вищезазначеної амбулаторної карти, заведеної за її вказівкою медреєстратором диспансерного відділення ОСОБА_7, завідомо неправдиві відомості щодо відвідування ОСОБА_5 диспансерного відділення 17.08.2008 року та 21.07.2009 року зі скаргами на стан здоров?я та заповнила графу «Заключні (уточнені) діагнози» відповідно 17.08.2008 року «Органическое эмоционально-лабильное расстройство вследствие церебросклероза ЧМТ» та за 21.07.2009 року «Деменция сосудистого генеза», чим склала завідомо неправдивий офіційний документ.

Однак, зазначена обставина скоєння ОСОБА_6 такого кримінального правопорушення не може бути підставою для перегляду рішення суду від 24 липня 2013 року за нововиявленими обставинами, оскільки така обставина не є істотною для справи обставиною у розумінні положень пункту 1 частини 2 статті 361 ЦПК України, і ця обставина не може спростувати факти, покладені судом у сукупності встановлених обставин, в основу судового рішення від 24 липня 2013 року, про перегляд якого просить заявниця.

Як вбачається із тексту рішення суду від 24 липня 2013 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2013 року судами було надано оцінку доказів в частині недійсності медичної амбулаторної картки на ім?я ОСОБА_5 і доводи ОСОБА_3 були відхилені, тобто доводи заявниці ОСОБА_3 щодо часу здійснення записів у медкартці були предметом розгляду як під час проведення розгляду у суді першої інстанції, так і при перевірці у суді апеляційної інстанції.

Крім того, суду не надано вироку суду, що набрав законної сили, відносно «завідомо неправильного висновку» - акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 15( посмертної), проведеної на підставі ухвали Слов`янського міськрайонного суду від 19 листопада 2012 року, як підстава для перегляду рішення суду згідно пункту 2 частини 2 статті 361 ЦПК України.

Таким чином, суд не вбачає наявність нововиявленої обставин, яка тягнє за собою скасування рішення суду, що набрало законної сили, та повторного розгляду цивільного позову з цих підстав, у розумінні пункту 2 частини 2 статті 361 ЦПК України.

Згідно положень частини 2 статті 365 ЦПК України за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, заява ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись положеннями статей 361- 366 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Слов?янського міськрайонного суду від 24 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Слов?янський міськрайонний суд Донецької області протягом п?яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя : О.В. Неженцева