Ухвала суду № 55997106, 23.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/21808/15- к

1-кс/760/1935/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Курова О.І. при секретарі - Сажин К.В., прокурора - Кричун В.В., підозрюваного - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів Новікова В.Г., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1; тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2; громадянина України, працюючого на посаді в.о. голови правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, не являється депутатом, освіта вища, у кримінальному провадженні №52015000000000006 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло зазначене клопотання з якого вбачається, що 08 грудня 2015 року детективом Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52015000000000006 за фактом розтрати майна Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, тобто злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.05.2015 між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (первісний кредитор) в особі в.о. голови правління ОСОБА_1, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» (новий кредитор) (код ЄДРПОУ 37881514 місцезнаходження: 01133 м. Київ, вул. Щорса, 31) в особі директора ОСОБА_4, з іншої сторони, укладено Договір № 15/05/15 про відступлення права вимоги за Інноваційним договором № 07/98, за умовами пункту 1.1 якого первісний кредитор відступає та передає у власність новому кредитору належне йому право грошової вимоги до державного підприємства «Антонов» (боржник), а саме: право вимагати повернення боржником отриманої від Київського регіонального відділення Державного інноваційного фонду, правонаступником якого є Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, суми (цільового вкладу) за інноваційним договором № 07/98 від 05.10.1998 (основний договір), укладеним між первісним кредитором та боржником у розмірі 16 165 094 грн., а також сум всіх можливих та дійсних штрафних санкцій (в т.ч. штрафів, пені, неустойки), втрат від інфляції та будь-яких інших платежів, який боржник має сплатити згідно з основним договором (разом - право вимоги).

Пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги № 15/05/15 від 15.05.2015 визначено, що новий кредитор набуває право вимоги за умови та в момент зарахування на поточний рахунок первісного кредитора грошових коштів від нового кредитора у терміни та розміри, встановлені п. 2.2 договору, а саме: 1 544 664,54 грн. у строк до 29.05.2015, які були перераховані відповідно до платіжного доручення № 1001221086 від 18.05.2015.

Таким чином виконувачем обов'язки голови правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи ОСОБА_1 на користь приватної (приватних) структури в порядку пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України відчужено право вимоги бюджетних коштів інноваційної позики за інноваційним договором від 05.10.1998 № 07/98 без погодження органу управління, в порушення п.31 Статуту, п.п. 5.1, 5.5, 12.1-12.2 Облікової політики Установи на 2012 рік; п. 3 Наказу № 76 від 05.11.2013 Про визначення відповідального структурного підрозділу; п.п. 2.3.- 2.7 Положення про порядок ведення договірної роботи в ДІФКУ, затвердженого наказом № 64 від 07.10.2013,- ОСОБА_1 розтратив майно Державної інноваційної фінансово-кредитної установи у виді права грошової вимоги до державного підприємства «Антонов», на загальну суму 16 165 094 грн., які відчужив третім приватним юридичним особам, чим завдав державі матеріальної шкоди на суму 14 620429,46 грн., тобто вчинив розтрату державного майна, що перебувало в його віданні, в особливо великих розмірах.

В діях ОСОБА_1, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування відбувалось за допомогою технічних засобів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити, оскільки ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, може в подальшому переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні,вчинити інші кримінальні правопорушення.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати більш м"який запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 08.12.2015 року стосовно службових осіб Державної інноваційної фінансово-кредитної установи внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

18.02.2016 о 13:00 годині ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Таким чином, беручи до уваги, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки вчинений злочин є особливо тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 12 років, є засновником та директором декількох підприємств, юридична адреса яких переважно розташована по Миколаївській області,постійного помешкання у володінні на території м.Києва не має, зареєстрований в м.Миколаїв, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі і усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 може ухилитися від слідства і суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, які є його підлеглими, тож є підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Оскільки прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначає ОСОБА_1 заставу у розмірі 10 000 мінімальних заробітних плат з покладенням на нього обов'язків у разі її внесення, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки, саме такій розмір буде достатнім для забезпечення виконання ним цих обов'язків.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з 12 год. 18.02.2016 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 12 год. 17.04.2016 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 10000 (десять тисяч) мінімальних заробітних плат, що становить 13 780 000 (тринадцять мільйонів сімсот вісімдесят тисяч) гривень в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: р/р 373 1900 100 4186; МФО (код банку) 820019; ЗКПО 02 896 762; ЄДРПОУ банку: 02896762; Банк одержувача: УДК в м. Києві.

Підозроюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки: прибувати до детектива, прокурора, суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово Солом'янський районний суд м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 30 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити уповноваженій особі до Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О.І.Курова