Постанова № 55996614, 22.02.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/61/16 Справа № 712/9020/15-п Головуючий по 1 інстанції Орленко В.В. Категорія:ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2016 р. м. Черкаси

Суддя Апеляційного суду Черкаської області Іваненко І. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 грудня 2015 року, якою задоволено подання КВІ Соснівського РВ м. Черкаси відносно ОСОБА_3 про заміну невідбутого строку громадських робіт у виді 30 (тридцяти) годин й накладено на нього адміністративний арешт строком на 6 (шість) діб,

в с т а н о в и в :

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 грудня 2015 року подання КВІ Соснівського РВ м. Черкаси відносно ОСОБА_3 про заміну невідбутого строку громадських робіт у виді 30 (тридцяти) годин задоволено й накладено на нього адміністративний арешт строком на 6 (шість) діб.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції від 18 грудня 2015 року, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження постанови суду, скасувати її і закрити справу.

Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена передчасно та необґрунтовано. Вказує, що оскаржуване судове рішення місцевого суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на той час він перебував в Росії на лікуванні. Вважає, що строк на оскарження постанови він пропустив з поважних причин.

У судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які в ній наведені.

Заслухавши пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, обміркувавши доводи апеляційної скарги та розглянувши клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції, вважаю наступне.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя апеляційної інстанції вбачає клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку в частині оскарження постанови місцевого суду від 18.12.2015 року обґрунтованим. Вважає необхідним поновити ОСОБА_3 пропущений строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 18 грудня 2015 року, оскільки він не був присутній при розгляді його справи місцевим судом, що вбачається зі змісті самої оскаржуваної постанови від 18 грудня 2015 року, й немає жодних даних про те, що апелянт своєчасно персонально чи через свого представника був ознайомлений зі змістом цієї постанови.

Лише згідно з заявою від 12.01.2016 року ОСОБА_3 копію постанови суду від 18.12.2015 року отримав 28.01.2016 року (а. с. 13). Враховуючи, що апеляційна скарга була подана до суду першої інстанції 29.01.2016 року, суд вважає, що строк на оскарження постанови суду від 18.12.2015 року був пропущений апелянтом з поважних причин.

Щодо суті апеляційних вимог щодо постанови суду першої інстанції від 18 грудня 2015 року суд апеляційної інстанції вбачає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ч. 1 ст. 321-4 КУпАП у разі ухилення порушника від відбування громадських робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк громадських робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом.

Судом першої інстанції в порушення вимог ст. 245, 280 КУпАП не з'ясовані обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а також в самому поданні начальник КВІ зазначає, що ОСОБА_3 не відпрацював громадські роботи згідно графіку, у зв'язку з тим, що останній виїжджав за межі України з метою лікування до Російської Федерації в м. Санкт-Петербург, звідки повернувся 29 грудня 2015 року.

Ці обставини залишились поза увагою суду першої інстанції. Таким чином, розгляд справи щодо заміни одного стягнення іншим відбувся без присутності особи, стосовно якої таке клопотання подане, й ця особа не могла бути присутньою у суді з поважних причин. Суд апеляційної інстанції вважає, що це призвело до звуження прав ОСОБА_3 на захист, зокрема його права подати суду безпосередньо свої пояснення та скористатися (за потреби) послугами захисника.

За таких обставин вважаю, що постанова суду від 18 грудня 2015 року щодо ОСОБА_3 підлягає скасуванню, з постановленням нової, якою необхідно відмовити у задоволенні подання начальника Соснівського РВ КВІ м. Черкаси Корнієнка О. В., що не позбавляє вказану установу можливості повторного звернення з таким поданням.

На підставі викладеного, керуючись ст. 289, 294, ч. 1 ст. 321-4 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.12.2015 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.12.2015 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.12.2015 року, якою задоволено подання КВІ Соснівського РВ м. Черкаси відносно ОСОБА_3 про заміну невідбутого строку громадських робіт у виді 30 (тридцяти) годин на адміністративний арешт строком на 6 (шість) діб, скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні подання начальника Соснівського РВ КВІ м. Черкаси Корнієнка О. В. про заміну невідбутої частини адміністративного стягнення у виді громадських робіт адміністративним арештом щодо ОСОБА_3 відмовити.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Іваненко