Ухвала суду № 55995454, 23.02.2016, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/208/15-к

№ провадження 1-кп/702/30/16

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

про скасування запобіжного заходу

23 лютого 2016 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді: Ротаєнко Д.С.,

при секретарі : Шковири А.М.,

з участю прокурора: Бебешка М.М.,

захисника: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище матеріали кримінального провадження № 1-кп/702/30/16 (кримінальної справи № 702/208/15-к) про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта повна середня, не працюючого, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, з застосування запобіжного заходу у виді застави, за ч.2 ст.307 КК України та клопотання захисника про скасування запобіжного заходу у виді застави,

в с т а н о в и в :

20.02.2015 року на адресу суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

19.02.2016 року на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого про скасування запобіжного заходу у виді застави. Підставою подання клопотання зазначає те, що 23 січня 2015 року слідчим суддею Монастирищенського районного суду Черкаської області винесено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно якої підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 15 днів, тобто до 5 лютого 2015 року.Крім цього, ухвалою судді визначено розмір застави у відношенні ОСОБА_2 у виді 20 мінімальних заробітних плат, а саме 24 360 гривень та зазначено, що у разі внесення застави, на нього покладаються наступні обов'язки:прибувати до органу досудового розслідування та суду на кожний виклик; не відлучатися із населеного пункту, а саме з м.Монастирище Черкаської області без дозволу органу досудового розслідування та суду.Підставою прийняття зазначеного рішення послужило те, що на момент вирішення питання щодо міри запобіжного заходу, ОСОБА_2 підозрювався органом досудового розслідування у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.За епізодами інкримінованих злочинів органом досудового розслідування розслідувалось два кримінальних провадження за №1201525220000008 від 08.01.2015 року та№1201525220000012 від 13.01.2015 року, які були об'єднані в одне провадження.Вирішуючи клопотання слідчого про обрання міри запобіжного заходу тримання під вартою, слідчим суддею прийнято до уваги обґрунтованість висунутої підозри і враховано лише один із перелічених ризиків, на які посилався прокурор, а саме-ризик вплинути на свідків, які ще не були допитані в ході досудового розслідування. В зв'язку з цим, слідчим суддею був визначений строк тримання під вартою ОСОБА_2 в 15 днів, як строк який є достатнім для виконання тих слідчих дій, які органом досудового слідства та прокурором заявлені, як ризики для обрання міри запобіжного заходу.27 січня 2015 року ОСОБА_2 було звільнено з-під варти в зв'язку із внесенням застави його дружиною ОСОБА_3, і автоматично на нього були покладені вище зазначені обов'язки.Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України, обов'язки передбачені ч.5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.В супереч даній нормі, слідчим суддею при винесенні ухвали від 23.01.2015 року було перераховано тільки конкретні обов'язки, які покладаються на підозрюваного, проте не зазначено на який строк дані обов'язки покладаються, а також не зазначив та не роз'яснив вимоги ч.6 ст.182 КПК України і те, що невиконання вказаних дій у встановлений строк є підставою для розгляду питання про обрання щодо підозрюваного іншого запобіжного заходу.Тому, з урахуванням положень ч.6 ст.194 КПК України, відносно ОСОБА_2 така міра запобіжного заходу, як застава перестала існувати в зв'язку з минуванням відповідного строку, на який вона могла бути призначена, а відтак, будь-які обов'язки з виконанням даної міри запобіжного заходу, на ОСОБА_2 не можуть бути покладені, що тягне за собою повернення заставодавцю всієї суми застави, а саме 24 360 гривень.Виходячи з «Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №15 від11.01.2012 року, однією з умов повернення коштів заставодавцю є засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави.Враховуючи те, що на даний час відсутнє будь-яке рішення суду про повернення застави, проить суд врахувати вище зазначені обгрунтування, щодо необхідності прийняття такого рішення.Крім того, просить суд врахувати таку обставину, як міцність соціальних зв'язків ОСОБА_2 в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців. Дана обставина існувала, як на момент обрання відносно нього міри запобіжного заходу тримання під вартою та була врахована слідчим суддею при прийнятті рішення, так продовжує існувати і на даний час. Разом з цим, просить суд врахувати, що ОСОБА_2 має постійне офіційне місце роботи, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, виконував всі покладені на нього судом обов'язки, що вказує на дотримання ним умов застосованого забіжного заходу. На даний, час ОСОБА_2 піклується про своїх батьків, зокрема про батька-ОСОБА_6, який хворіє різними захворюваннями, внаслідок цукрового діабету, він переніс операцію на очах і визнаний інвалідом другої групи, та про матір-ОСОБА_7, яка також є інвалідом загального захворювання та перебуває на обліку в ендокринологічному кабінеті Монастирищенської ЦРЛ і потребує постійного лікування. Вказані обставини свідчать на понесення великих грошових витрат родиною, внаслідок вимушені звертатися за сторонньою допомогою, зокрема до народного депутата України.Тому, враховуючи, що на даний час підозра викладена стороною обвинувачення відносно ОСОБА_2 є необгрунтованою, про що свідчить ухвала апеляційного суду Черкаської області від 02.02.2016 року про скасування вироку Монастирищенського районного суду від 04.11.2015 року та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, будь-яких ризиків, передбачених ст.177 КПК України не існує, обраний запобіжний захід застава, як такий також втратив своє існування, натомість має місце позитивна поведінка підзахисного до інкримінованих йому діянь, а саме до повного всебічного та неупередженого розгляду його справи та належна його поведінка в суспільстві, що в сукупності вказує на необхідність скасування призначеного йому запобіжного заходу.Просить скасувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Монастирище Черкаської області, жителя АДРЕСА_2 запобіжний захід у виді застави та винести рішення про повернення застави заставодавцю ОСОБА_3 в сумі 24 360 гривень.

У судовому засіданні захисник клопотання підтримав, просить його задоволити.

У судовому засіданні обвинувачений клопотання підтримав та просить повернути кошти, які необхідні для лікування батька, якого прооперували.

У судовому засіданні прокурор заперечує щодо задоволення клопотання, так як правильність застосування запобіжного заходу було предметом розгляду апеляційною інстанцією і ухвала слідчого судді про його застосування залишена без змін.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження (кримінальної справи), суд вважає, що відсутні підстави для скасування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, так як у підготовчому засіданні 19.02.2016 року клопотання про скасування запобіжного заходу суду не подавалось і відповідно до ч.3 ст.315 КПК України обраний запобіжний захід вважається продовженим. Крім цього, обвинувачений у судове засідання 22.02.2016 року на розгляд клопотання про скасування запобіжного заходу не з"явився і про причини неявки суд не повідомив. Також суд вважає безпідставними твердження захисника, що запобіжний захід перестав існувати через 2 місяці відповідно до положень ч.6 ст. 194 КПК України, оскільки положення даної норми стосуються не запобіжного заходу, а лише обов"язків, покладених на обвинуваченого. Строк дії запобіжного заходу визначаєиться положеннями ст. 203 КПК України.

Керуючись ст.ст. 182, 201, 203, 315, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання про скасування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_2 відмовити.

Оскарження ухвали діючим законодавством не предбачено.

Суддя: Д.С.Ротаєнко