Рішення № 55994099, 18.02.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/5635/15-ц Номер провадження 22-ц/786/518/16Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.

при секретарі: Філоненко О.В.

за участю: представника відповідача - Дробот І.В.

позивача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача, третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Чернявська О.С.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до місцевого суду з вказаним позовом до відповідача, зміненим у ході розгляду справи, посилаючись на те, що 17.11.2014 року між нею та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір №331832/243054/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) на 3 місяці в національній валюті на строк до 17.02.2015 року.

Зазначає, що заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15.04.2015 року з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на її користь стягнуто 152422,34 гривень депозитного вкладу, 1446,96 гривень відсотків, 187,91 гривень 3% річних та 4725,09 гривень інфляційних збитків. Банк повернув їй 152422,34 гривень депозитного вкладу, а в іншій частині відмовив. Тому, оскільки позивачу не були нараховані відсотки за період з 03.03.2015 року по 18.09.2015 року в сумі 19292,91 гривня та відсотки по рішенню суду в сумі 6359,96 гривень, а всього 25652,87 гривень ,позивач була змушена звернутись до суду.

У зв»язку з цим остаточно прохала визнати протиправною бездіяльність ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо ненарахування відсотків в сумі 19292,91 грн. за період з 03.03.2015 року по 18.09.2015 року (на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку) на користь ОСОБА_3 за Договором-заявою № 331832/243054/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 3 місяці в національній валюті та Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»; визнати протиправною бездіяльність ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо не внесення до бази даних про вкладників зменшені на суму податку відсотки в сумі 20137,50 грн. за період з 17.02.2015 року по 18.09.2015 року на користь ОСОБА_3 за Договором-заявою №331832/243054/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 3 місяці в національній валюті та Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на 18.09.2015 року (день початку процедури виведення Фондом банку з ринку); зобов'язати ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» включити до бази даних про вкладників, зменшені на суму податку відсотки в сумі 20137,50 грн. за період з 17.02.2015 року по 18.09.2015 року на користь ОСОБА_3 та надати ці зміни у бази даних про вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» щодо не нарахування відсотків в сумі 19292,91 грн. в період з 03.03.2015 року по 18.09.2015 року на користь ОСОБА_3 за договором - заявою № 331832/243054/3-14 про банківський строковий вклад.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» включити до бази даних про вкладників зменшені на суму податку відсотки в сумі 15144,94 грн. на користь ОСОБА_3 та надати ці зміни у бази даних про вкладників.

З цим рішенням не погодився відповідач, представник якого, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким узадоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повністю.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що судом не було взято до уваги вимоги ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, положення, яким визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Також вказує, що суд в оскаржуваному рішенні зобов'язав банк включити до бази даних про вкладників суми нарахувань, які, відповідно до Правил формування та ведення баз даних про вкладників, не відносяться до відомостей, що вносяться до бази даних про вкладників та не можуть бути включені, оскільки це суперечить положенням чинного законодавства. Окрім того зазначає, що стороною позивача не надано жодного доказу на підтвердження факту бездіяльності Банку з приводу невнесення до бази даних про вкладників будь-якої інформації щодо Позивача.

У наданих суду письмових запереченнях ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення районного суду залишити без змін, посилаючись на те, що бездіяльність банку з приводу не нарахування та не внесення до бази даних про вкладників відсотків, доведена належними та допустимими доказами по справі, а саме заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15.04.2015 року, яке набрало законної сили.

У судовому засіданні представник відповідача доводи, наведені в апеляційній скарзі, підтримав та прохав її задовольнити.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, прохала її відхилити, а рішення районного суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 17.11.2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 (Вкладник) було укладено Договір-заяву № 331832/24/3054/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 3 місяці в національній валюті, згідно умов якого вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в сумі 103077,66 грн. на строк з 17.11.2014 року по 17.02.2015 року. Пунктом 2 Договору-заяви встановлено, що протягом часу користування коштами Вкладу Банк нараховує Вкладникові проценти за ставкою 23,10% річних (а.с.8).

Судом установлено, що згідно рішення Київського районного суду м. Полтави від 15.04.2015 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_3 суму депозитного вкладу у розмірі 152422,34 грн., 1446,96 грн. процентів річних, 187,91 грн. - 3% річних, 4725,09 грн. інфляційних збитків, а всього 158782,30 грн.

На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у відділі ДВС, а ОСОБА_3 виплачено суму депозитного вкладу у розмірі 152422,34 грн.

Також установлено, що до бази даних вкладників станом на 17 вересня 2015 року не внесена інформація щодо нарахування відсотків за період з 03.03.2015 року по 18.09.2015 року в сумі 19292,91 гривень, що в урахуванням податків складає 15144,94 гривень.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) прийнято рішення від 17.09.2015р. №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків строком на три місяці з 18 вересня 2015р. до 17 грудня 2015р. включно.

17.12.2015 року правлінням НБУ винесено постанову №898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково, суд першої інстанції виходив із того, що законодавство саме на відповідача поклало обов'язок нарахування відсотків на день початку процедури виведення Банку з ринку та передачу уповноваженій особі бази даних про вкладників, а суду не надано доказів того, що відповідачем передано до бази даних про вкладників відомостей щодо нарахованих позивачу відсотків за період з 03.03.2015 року по 18.09.2015 року та, як наслідок, включення даної суми до бази даних про вкладників, а тому позовні вимоги підлягають в цій частині задоволенню.

У задоволенні позовних вимог в частині 1446,96 грн. процентів річних, 187,91 грн. - 3% річних, 4725,09 грн. інфляційних збитків, які стягнуто з відповідача за рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15.04.2015 року відмовлено, оскільки державний виконавець, в провадженні якого перебуває виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного судового рішення, зобов'язаний вчинити дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим по справі обставинам та не ґрунтуються на нормах матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом…

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з п.16 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.6 ст.2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч.2 ст.46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Згідно ч.1 розділу ІІ «Правил формування та ведення баз даних про вкладників», затверджених Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №3 від 09 липня 2012 року (далі - Правила), база даних складається з інформації про вкладників, яка введена до цієї бази відповідно до укладених з банком договорів банківського вкладу та банківського рахунку.

Частиною 2 Розділу ІІ Правил визначено, що дані про вкладника мають бути введені до бази даних в день укладення з вкладником договору та відкриття відповідного рахунку, крім суми нарахованих відсотків. Сума нарахованих відсотків, належних до виплати вкладнику (не сплачених), включається до бази даних відразу після їх нарахування та зменшення на суму податку. При цьому відображення в базі даних залишків сум нарахованих відсотків ведеться в розрізі окремих договорів кожного вкладника.

З аналізу наведених норм права слідує, що банк позбавлений можливості включити до бази даних про вкладників суми нарахувань, які не відносяться до відомостей, що вносяться до бази даних про вкладників, відповідно до Правил.

З матеріалів справи вбачається, що позивач як вкладник включений був до бази даних вкладників у відповідності до вимог чинного законодавства України, а 18.11.2015 року йому була здійснена виплата коштів згідно реєстру №1 від 17.11.2015 року (АТ «Ощадбанк») та повністю виплачено залишок грошових коштів на банківському рахунку у сумі 152422.34грн., що підтверджується відповідною випискою Банку (а.с.91).

Строк розміщення грошових коштів позивача, згідно з договором-заявою сплинув 17.02.2015 року, а тому вимога щодо нарахування відсотків за період з 03.03.2015р. по 18.09.2015р. в сумі 19292,91грн., як і вимога щодо визнання протиправною бездіяльності Банка щодо не нарахування відсотків в зазначеній сумі, є безпідставною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає бездіяльності в діях відповідача щодо не внесення до Бази даних про вкладників суми відсотків, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Окрім того, як вбачається зі змісту положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Також, з матеріалів справи вбачається, що грошові кошти, а саме: 1446,96 грн. - проценти річних; 187,91 грн. - 3% річних; 4725,09 грн. - інфляційних збитків, які було стягнуто рішення Київського районного суду м. Полтави від 15.04.2015 року з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_3, також не підлягають внесенню до бази даних про вкладників, оскільки виконавче провадження по виконанню вказаного рішення суду перебуває на виконанні у виконавчій службі та всі подальші дії мають вчинятися у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження».

З урахуванням вище викладеного, доводи апеляційної скарги, є обгрунтованими та підлягають до задоволення, а рішення місцевого суду - скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до п.п.3.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2015 року, - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимогОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача, - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух

/підпис/ Л.І. Пилипчук

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун