Постанова № 55993788, 17.02.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.02.2016 Справа № 554/382/16-а

П О С Т А Н О В А 554/382/16-а

Іменем України 2а/554/43/2016

17 лютого 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого судді - Антонова С.В.,

секретаря Плаксюк І.Ю.,

за участюпредставника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду Украї

16 року включно, у подальшому проводити їй розрахунок її по життєвого грошового утримання згідно з довідкою про розмір заробітної плати з 01.09.2015 року, зобов`язати відповідача у подальшому, у випадку збільшення розміру заробітної плати суддів, працюючих на відповідній посаді, автоматично проводити перерахунок її довічного грошового утримання.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 вказала, що вона пропрацювала більше ніж 30 років на посаді члена Обласного суду Полтавської області, головним арбітром Полтавської області (теперішній Господарський суд Полтавської області). У відповідності до Постанови Верховної Ради України від 24.02.1994 року за № 4016 XII и ст. 43 Закону України «Про статус суддів» їй було призначено довічне грошове утримання у розмірі 90% від заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді без обмежень, яке вона і утримувала на протязі довгих років. Позивач також вказала, що протягом останніх років заробітня плата суддів постійно зростала і у зв`язку із цим їй також автоматично проводився перерахунок її довічного грошового утримання. Проте, з 2012 року відповідач перестав проводити їй такий автоматичний перерахунок, а проводив лише після постановлення судом відповідних рішень. З 01.09.2015 року заробітна плата судді Господарського суду Полтавської області була підвищена, у зв`язку із чим вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання, у відповідь на яку отримала відмову. У зв`язку із викладеним, змушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права на отримання довічного грошового утримання судді у відставці у належному розмірі.

У судове засідання позивач не з`явилась, звернулась до суду із письмовим клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1, у судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав, прохав задовольнити, пояснення надав аналогічні змісту позовної заяви. Додатково пояснив, що позивач звернулась із заявою про перерахунок їй пенсії лише 27 листопада 2015 року, так як вважала, що перерахунок їй був проведений, бо почала отримувати збільшений розмір пенсії, проте, збільшення розміру пенсії було обумовлено не проведенням належного перерахунку утримання, а тією обставиною, що відповідач припинив стягнення з неї різного роду зборів, зокрема військового збору.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, вважала їх безпідставними, так як п. 5 розд. ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Раніше призначені пенсії не перераховуються. Заслухавши думки учасників процесу, перевіривши фактичні обставини справи наданими сторонами доказами, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Заслухавши думки учасників процесу, перевіривши фактичні обставини справи наданими сторонами доказами, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених ч. 1 ст. 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.

Нормою ст. 22 Конутитуції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що згідно з Постановою Верховної Ради України від 24.02.1994 року за № 4016 XII ст. Закону України «Про статус суддів» ОСОБА_3 було призначено довічне грошове утримання у розмірі 90 % від заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді без обмежень (а.с. 8).

Дізнавшись, що розмір заробітної плати судді Господарського суду Полтавської області збільшився, 07.10.2015 року ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Полтавської області задля отримання відповідної довідки. У цей же день, 07.10.2015 року, позивач отримала довідку за № 10-14/1418-15 із зазначенням інформації про те, що її заробітна плата, яка враховується при перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці з 1 вересня 2015 року складає 24804, 00 коп., в тому числі, оклад 13780 грн., доплата суддям, які обіймають посаду голови суду (10% посадового окладу) 1378,00 грн., надбавка за вислугу років (70% посадового окладу) 9646 грн. (а.с. 5).

27.11.2015 року позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії до УПФ України Октябрського району в м. Полтаві.

11.01.2016 року ОСОБА_3 звернулась до УПФ Октябрського району в м. Полтаві із листом, у якому прохала УПФ України в Полтавській області виконати або дати вказівку УПФ Октябрського району в м. Полтаві провести перерахунок її по життєвого грошового утримання з 01.12.2015 року із розрахунку 90% зарплати працюючого судді (24804 грн.) (а.с. 7).

03.12.2015 року УПФ України Октябрського району в м. Полтаві прийнято рішення за №989, яким відмовлено ОСОБА_3 у перерахунку пенсії з посиланням на п. 5 розд. ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Раніше призначені пенсії не перераховуються.

Як встановлено у судовому засіданні і не заперечувалось відповідачем, стаж роботи позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання - понад 30 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (в редакції, чинній на момент виходу позивачки у відставку) судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на загальних підставах. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія на загальних підставах або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Судді у відставці, який має стаж роботи. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 % заробітку судді.

Абзацом 3 пункту 1 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року № 2863-XII передбачалось, що в разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

З огляду на викладене, позивач перебуває на обліку у відповідача і їй було призначено щомісячне довічне грошове утримання відповідно до вимог ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (в редакції чинній, на день виходу позивача у відставку), розмір якого склав 90% заробітної плати.

З 01 січня 2011 року виплата щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці визначається ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З цієї ж дати змінилася система оплати праці суддів у відповідності до ст. 129 Закону.

01.09.2015 року, у зв`язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати, змінилась суддівська винагорода, у зв`язку із чим 27 листопада 2015 року позивач звернувся з письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Полтаві про здійснення перерахунку щомісячного грошового утримання, про що не заперечують сторони, але рішенням від 03.12.2015 року в цьому їй було відмовлено, у зв`язку із чим вона звернулась до суду.

Проте, суд не може погодитися з таким рішенням відповідача.

Так, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України, статус суддів визначається виключно законами України. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення, в тому числі і заробітна плата суддів, є елементами статусу судді (статті 42-45 Закону України «Про статус суддів»). Збереження існуючого статусу судді, недопущення його скасування або звуження його змісту та обсягу є однією з основоположних гарантій незалежності судді (п. 7.2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008).

Згідно з п. 2.2 Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу 2, пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI, статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо зміни умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці), визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

У п. 7 Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року зазначено, що суб`єкт права на конституційне подання порушує перед Конституційним Судом України питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», зі змісту якого вбачається, що виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється суддям без індексації, без застосування положень ч.2,3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та без проведення інших перерахунків, передбачених законами України.

Конституційний Суд України вважає, що Закон № 3668, поширюючи дію положень абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», як вбачається з їх змісту, на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), залишив незмінним зміст права на пенсію та щомісячне довічне грошове утримання суддів, але звузив обсяг цього права та встановив обмеження в перерахунках передбачених законами України пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, чим знизив досягнутий рівень гарантій незалежності суддів. Таким чином, зазначені положення Закону №3668 в частині поширення їх дії на Закон стосовно виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів у відставці суперечать вимогам частини першої статті 126 Конституції України.

У зв`язку з чим, дія абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (п. 8 згаданого рішення Конституційного Суду України).

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 встановлено, що частина 3 ст. 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню ч. 3 ст. 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розмірі щомісячного довічного грошового утримання».

Отже, право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в залежності від заробітку працюючого на відповідній посаді судді визначено ч. 3 ст. 138 Закону, а розрахунок проводиться на підставі ст. 129 вказаного Закону.

Враховуючи, вищезазначене, позивач має право на перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Як вже зазначалося, ОСОБА_3 звернулась до відповідача 27.11.2015 року із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, яка не була задоволена.

Зобов`язання здійснювати перерахунок та виплату до подальшої зміни суддівської винагороди працюючого судді слід розуміти, що перераховане щомісячне довічне грошове утримання має виплачуватись до зміни винагороди працюючого судді, у разі такої зміни позивач вправі звернутись з відповідною заявою до органів Пенсійного фонду про проведення перерахунку з наданням відповідних підтверджуючих документів про зміну винагороди.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення про відмову позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

У відповідності до норми ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Виходячи із того, що позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 27.11.2015 року, перерахунку підлягає пенсія з першого числа місяця, що слідує за місяцем звернення, тобто, з 01.12.2015 року.

Позивач надала до суду розрахунок заборгованості із виплати щомісячного довічного утримання, який судом не приймається до уваги, адже такі виплати не були їй нараховані, а тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладені такі повноваження, Управління пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача в подальшому, у випадку збільшення розміру заробітної плати суддів, працюючих на відповідній посаді, автоматично проводити перерахунок її довічного грошового утримання, то суд приходить до висновку, що вона також не підлягає до задоволення, адже, законодавчо на відповідача не покладено обов`язок автоматичного проведення такого перерахунку позивачеві, а тому, суд позбавлений можливості приймати рішення на майбутнє та надавати оцінку правовідносинам, які можуть виникнути у майбутньому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159-163, 167, 168 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави здійснити перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_3 в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді, починаючи з 01.12.2015 року з урахуванням розміру заробітної плати 24804 гривні, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення через Октябрський районний суд м. Полтави.

Суддя С.В. Антонов

Згідно з оригіналом: