Рішення № 55993028, 22.02.2016, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6609/15-ц

Провадження № 2/552/143/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2016 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд СМ», Приватного акціонерного товариства « Полтавська пересувна механізована колона 64» про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

20.11.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22 серпня 2013 року укладеного між ПАТ «Полтавська пересувна механізована колона-64» та ТОВ « Євробуд СМ» на об»єкт незавершеного будівництва, квартирний багатоповерховий будинок літ. А по вул. Гожулівська, 30 в м. Полтава. Посилався на те, що він 11.08.2008 року уклав з Полтавським виробничо-торговим підприємством « Будсервіс» АТ « Полтавська пересувна механізована колона-64» попередній договір на придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 59.91 кв.м, житловою площею 32.74 кв.м на четвертому поверсі другого під»їзду. Відповідно до умов цього договору він перерахував Полтавському виробничо-торговому підприємству « Будсервіс» АТ « Полтавська пересувна механізована колона-64» кошти , що передбачені договором у розмірі 273190 грн. Також цим договором визначено, що сторони у строк 90 календарних днів після введення об»єкта у експлуатацію, але не пізніше 30 грудня 2009 року повинні укласти договір купівлі-продажу спірної квартири. Однак до цього часу такий договір не укладений. Як йому стало відомо 22.08.2013 року ПП « Полтавська пересувна механізована колона 64» продала незавершене будівництво вказаного будинку ТОВ « Євробуд СМ» . Вважає свої права порушеними та з посиланням на ЗУ « Про фінансово-кредитні механізми і управлінням майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» , ст. 203, 215 , 216 ЦК України просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22 серпня 2013 року укладеного між ПАТ « Полтавська пересувна механізована колона-64» та ТОВ « Євробуд СМ» на об»єкт незавершеного будівництва, квартирний багатоповерховий будинок літ.А по вул. Гожулівська, 30 в м. Полтава та застосувати наслідки недійсності правочину, шляхом скасування державної реєстрації права власності на об»єкт нерухомості за ТОВ «Євробуд СМ» та поновлення запису про державну реєстрацію права власності на спірний будинок за ПАТ "Полтавська пересувна механізована колона 64».

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник ТОВ « Євробуд СМ» позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Пояснив, що жодних порушень чинного законодавства при укладанні спірного договору не було допущено, а визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу порушить права багатьох осіб, власників квартир у спірному будинку.

Відповідач, ПАТ « Полтавська пересувна механізована колона 64» свого представника у судове засідання не направив будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, заяв про неможливість розгляду справи у відсутність їхнього представника не надавав.

Третя особа, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши позивача, його представника, представника відповідача ТОВ «Євробуд СМ» , дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 11.08.2008 року уклав з Полтавським виробничо-торговим підприємством « Будсервіс» АТ «Полтавська пересувна механізована колона-64» попередній договір на придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 59.91 кв.м, житловою площею 32.74 кв.м на четвертому поверсі другого під»їзду.

Договір оформили письмово та посвідчили нотаріально (а.с. 16-17) , домовившись про умови виконання договору.

Із змісту попереднього договору убачається, що Полтавське виробничо - торгове підприємство « Будсервіс» АТ « ПМК -64» є пайовиком будівництва спірної квартири на підставі договору № 9 про пайову участь в будівництві житла, укладеного 28.12.2005 року між Полтавським виробничо-торговим підприємством « Будсервіс» АТ «ПМК-64» та ЗАТ ПМК-64», та зобов»язується у строк 90 календарних днів після введення будинку в експлуатацію, але не пізніше 30 грудня 2009 року укласти з позивачем договір купівлі-продажу спірної квартири.

На виконання цієї домовленості позивач сплатив вартість квартири в сумі 273 190 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Отже, сторони уклали договір в розумінні Цивільного кодексу України, до якого застосовуються положення, передбачені ст. 635 ЦК України .

Також, судом установлено, що договір купівлі-продажу спірної квартири сторонами укладено не було, оскільки в обумовлений строк будівництво будинку , де повинна була б бути збудована квартира, яку позивач мав намір придбати , не завершене, а кошти за квартиру позивачеві не повернуті на час розгляду справи у суді.

Стаття 16 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та передбачає, що саме особа, яка звертається до суду, обирає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачами ЗУ "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Однак положення вказаного Закону не можуть бути застосовані до вказаних правовідносин, оскільки позивач уклав з Полтавським виробничо-торговим підприємством "Будсервіс» АТ « ПМК-64» попередній договір на придбання квартири, який в свою чергу був пайовиком будівництва спірної квартири на підставі договору укладеного з ЗАТ «ПМК-64» про пайову участь в будівництві житла від 28.12.2005 року , а отже позивач не був учасником договору про пайову участь в будівництві житла та не інвестував будівництво квартири.

Ч.3 ст. 365 ЦК України передбачено, зобов»язання , встановлене попереднім договором припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку ( у термін) встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Позивач не направляв Полтавському виробничо-торговому підприємству «Будсервіс» АТ « ПМК-64» пропозиції щодо укладення договору купівлі-продажу спірної квартири після закінчення терміну виконання попереднього договору, не скористався положеннями пункту 8 попереднього договору, яка передбачає право позивача звернутись до суду з вимогою укладення договору купівлі-продажу спірної квартири у разі порушення умов договору.

Позивач звертався до Октябрського районного суду м. Полтави 10.04.2010 року з позовними вимогами до Полтавського виробничо-торгового підприємства « Будсервіс» АТ "ПМК-64» про розірвання попереднього договору та стягнення коштів. Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 08.02.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. В задоволенні позовних вимог про розірвання попереднього договору та стягнення коштів відмовлено. Стягнуто з Полтавського виробничо-торгового підприємства « Будсервіс» АТ « ПМК-64» на його користь проценти за користування коштами за період з 31.12.2009 року по 25 березня 2020 року в сумі 26205.54 грн.

Цим же рішенням встановлено, що дія попереднього договору припинилась 30.12.2009 року.

ОСОБА_1 не оскаржував вказане рішення в касаційному порядку, а отже є підстави вважати, що він з ним погодився.

Ч.3 ст. 60 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вимоги ч.3 ст. 365 ЦК України та рішення апеляційного суду Полтавської області від 08.02.2011 року слід дійти до висновку про припинення попереднього договору від 11.08.2008 року, що укладений позивачем та Полтавським виробничо-торговим підприємством « Будсервіс» АТ « Полтавська пересувна механізована колона-64».

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач взагалі не взяв до уваги, що спірний договір стосується усього багатоквартирного житлового будинку № 30 по вул. Гожулівській в м. Полтава, квартири у якому продані і власниками яких є інші громадяни , тоді як позивач укладав попередній договір на придбання тільки однієї квартири.

Окрім того попередній договір укладався позивачем не з відповідачами, а з Полтавським виробничо-торговим підприємством

« Будсервіс» АТ « ПМК-64».

Позивач, всупереч положенням ч. 1 ст. 60 ЦПК України, не надав суду жодного доказу у підтвердження порушення його цивільних прав відповідачами ТОВ « Євробуд СМ» та ПАТ "Полтавська пересувна механізована колона-64»

Попередній договір ( пункт 14) передбачає, що закінчення строку цього не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

Отже відповідальність за невиконання попереднього договору ( в межах умов договору) повинна нести сторона договору, а саме Полтавське виробничо-торгове підприємство «Будсервіс» АТ « Полтавська пересувна механізована колона-64».

Позивач вибрав невірний спосіб захисту порушених прав, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 213, 215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області.

Головуючий суддя Л.М. Васильєва