Рішення № 55992995, 18.02.2016, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6060/15-ц

Провадження № 2/552/72/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2016 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.

При секретарі - Рибальченко О.П.

За участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, шляхом виселення та зняття з реєстрації, зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору неправомірним, -

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, шляхом виселення та зняття з реєстрації, мотивуючи свій позов тим, що вона на підставі договору дарування від 11.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, прийняла у власність житловий будинок за № 31, що розташований по вул. Ломоносова у м.Полтава. 15.03.2013 року між нею та ОСОБА_4 було укладено договір №30 про надання в користування з правом реєстрації житлової кімнати площею 7,4 м2 у будинку №31 по вул. Ломоносова в м.Полтаві. 23.09.2015 року нею було направлено відповідачеві лист-попередження про наміри розірвати укладений договір найму, однак ОСОБА_4 жодної відповіді їй не надавав. Крім того, протягом останнього року ОСОБА_4 створив їй та її сину ОСОБА_6, умови, які є нестерпними для проживання, чим перешкоджає користуватися та розпоряджатися своїм майном. В добровільному порядку ОСОБА_4 висилитися з даного приміщення та знятися з реєстраційного обліку не бажає. В звязку з чим, просила суд зняти ОСОБА_4, 06.10.1973 року з реєстраційного обліку з подальшим виселенням з житлового будинку за адресою: м.Полтава, вул. Ломоносова, 31 та стягнути з останнього на її користь суму сплаченого судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп.

24 грудня 2015 року позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з зустрічною позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про визнання договору неправомірним, яка обґрунтована тим, що з 1997 року він та ОСОБА_3 проживають однією сімєю без реєстрації шлюбу.11.07.2008 року ОСОБА_3 було оформлено договір дарування житлового будинку, після чого вони постійно стали разом в ньому проживати. Квартиронаймачем та наймачем в будинку №31 по вул.Ломоносова в м.Полтаві він не був, а проживає тут з 2008 року, як член сім»ї позивачки, користуючись всім будинком та господарськими будівлями. Тому договір укладений 15.03.2013 року мав лише формальний характер. В звязку з чим просив визнати договір №30 від 15.03.2013 року, підписаний між ним та ОСОБА_3 неправомірним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. В задоволенні зустрічної позовної заяви просила відмовити за безпідставністю.

Відповідач ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву підтримали в повному обсязі, а в задоволенні позову ОСОБА_3 просили відмовити за безпідставністю.

Третя особа Київський районний відділ в м.Полтаві УДМС України Полтавській області в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляд справи повідомлялися, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходило.

Враховуючи згоду представника позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_4, думку адвоката ОСОБА_2, наявні у справі докази, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності осіб, що не зявилися в судове засідання.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_4, думку адвоката ОСОБА_2, допитавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_3 необхідно відмовити за безпідставністю, в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 необхідно відмовити за безпідставністю.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 11.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_3 належить житловий будинок №31 з належними службовими будівлями та спорудами, що знаходиться по вулиці Ломоносова в м.Полтаві, розташований на земельній ділянці, яка згідно довідки Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру №28-16/755 від 09.06.2008 року у власність або оренду не передавалась (а.с.4-5).

ОСОБА_9 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.08.2008 року (а.с.6) за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на будинок №31 по вулиці Ломоносова в місті Полтаві.

15 березня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір №30 (а.с.7), згідно якого ОСОБА_3 надала ОСОБА_4 кімнату житловою площею 7,4 кв.м в будинку №31 по вулиці Ломоносова в місті Полтаві тимчасово.

23 вересня 2015 року ОСОБА_3 надіслала ОСОБА_4 лист (а.с.8), в якому зазначала, що відповідно до пункту 2 вказаного Договору, він може бути розірваний по бажанню однієї із сторін до закінчення строку, після попередження не менше як за 15 днів до розірвання договору. У зв»язку із вищевказаним повідомила відповідача, що має намір розірвати укладений договір з 15 жовтня 2015 року. До вказаної дати просила звільнити займане приміщення та вирішити питання щодо зняття з реєстрації за адресою м.Полтава, вул.Ломоносова, буд.31.

Частиною 3 статті 168 ЖК України встановлено, що договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім»ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяця.

В судовому засіданні встановлено і матеріалами справи повно доводиться, що позивач ОСОБА_3 всупереч вимогам ч.3 ст.168 ЖК України попередила ОСОБА_4 менше чим за три місяця, а тому в задоволенні позову з цих підстав необхідно відмовити.

Крім того, в позовній заяві та в судовому засіданні 04.11.2015 року позивач ОСОБА_3 суду пояснила, що відповідач ОСОБА_4 протягом останнього року створює нестерпні умови проживання їй та її неповнолітньому сину ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку №31 по вулиці Ломоносова в місті Полтаві, що перешкоджає їй, як власнику житла вільно користуватись та розпоряджатись своїм майном, в зв»язку з чим вона неодноразово зверталась до Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області та прокуратури Київського району м.Полтави. ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. У добровільному порядку ОСОБА_4 відмовляється знятись з реєстраційного обліку за вказаною адресою та виселитись із займаного приміщення.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах цивільної справи відсутні письмові докази того, що позивач ОСОБА_3 неодноразово зверталась до Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області та прокуратури Київського району м.Полтави з приводу неможливості спільного проживання з ОСОБА_4 в будинку №31 по вулиці Ломоносова в місті Полтаві. Натомість, в матеріалах справи є заява ОСОБА_3 до В.о. прокурора Київського району м.Полтави ОСОБА_11 від 19.08.2015 року (а.с.14) проте, що ОСОБА_4 погрожує їй вбивством та має намір спалити будинок. ОСОБА_9 листа В.о. заступника прокурора Київського району м.Полтави ОСОБА_12 від 20.11.2015 року за №89-6808вих15 (а.с.49) до прокуратури Київського району м.Полтави заяви за 2014-2015 роки від ОСОБА_3 не надходили. Також в матеріалах справи є ксерокопія протоколу про адміністративне правопорушення від 26.09.2015 року (а.с.13). Але згідно постанови Київського районного суду м.Полтави від 30.10.2015 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КпАП України відносно ОСОБА_4 закрито через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Тому посилання позивача ОСОБА_3 та її адвоката ОСОБА_1 на те, що відповідач ОСОБА_4 створив нестерпні умови проживання ОСОБА_3 та її сину ОСОБА_10, який проживає та навчається в Полтавській спеціалізованій школі-інтернаті №1 1-111 ступенів Полтавської обласної ради, в будинку №31 по вулиці Ломоносова в місті Полтаві є неспроможними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.58,59 ЦПК України.

Не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання договору неправомірним, оскільки частиною 2 статтею 16 ЦК України встановлений вичерпний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом. Частиною 2 статті 16 ЦК України такий спосіб судового захисту як визнання договору неправомірним не передбачено. Тобто ОСОБА_4 звернувся до суду у спосіб не визначений законодавством. Крім того, позивачем ОСОБА_4 в зустрічній позовній заяві не зазначено підстав, визначених статтею 215 ЦК України щодо визнання неправомірним договору найму від 15.03.2013 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст.168 ЖК України, ч.2 ст.16, 215 ЦК України, ст.ст.4-14, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, шляхом виселення та зняття з реєстрації відмовити за безпідставністю.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору неправомірним відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Т.В.Турченко