Постанова № 55992603, 22.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/227/16-п Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.Провадження № 33/780/93/16 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 22.02.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2016 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС - Петровської А.О., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2016 року, якою громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 не працюючого, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил валюту в розмірі 710 (сімсот десять) доларів США повернуто громадянину України ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 04 грудня 2015 року о 09 годині 00 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль, громадянин України ОСОБА_3, який прибув до України з США, (м. Майамі), транзитом через Австрію (м. Відень), рейсом № 272, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», йому було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі 5000 доларів США та 5000 Євро.

Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», де він видав готівку у розмірі 6045 доларів США та 5000 Євро, які знаходились у гаманці. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира належить йому особисто.

З виявленої суми, громадянину ОСОБА_3 було пропущено 5000 євро та 5335 доларів США. За протоколом про порушення митних правил вилучено 710 доларів США. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці та на стійку митної консультації не звертався.

Таким чином, своїми діями, громадянин ОСОБА_3 порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Постановою судді громадянина України ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без конфіскації вилучених відповідно до протоколу про порушення митних грошових коштів.

На вказану постанову представником Київської митниці подано апеляційну скаргу, в якій він просить постанову судді скасувати та постановити нову постанову, якою громадянина України ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ст.471 Митного кодексу України та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень та конфіскації затриманої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти в сумі 710 доларів США.

Зазначає, що суд обираючи вид та розмір стягнення, накладеного на громадянина ОСОБА_3 Послався на зміст ч.3, ст.462 МКУ, не прийнявши до уваги імперативні приписи ст.471 Митного кодексу України, відповідно до яких санкція цієї статті є безальтернативною. Вказує, що суд однобічно та неупереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, а вказані в постанові суду обставини, що стали підставою для повернення вилучених під час складання протоколу про порушення митних правил грошових коштів є неправомірними. Вважає, що постанова суду не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства України.

Вислухавши доповідь судді, думку представника Київської митниці в підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи і стверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0717/125000017/15 від 4 грудня 2015 року, доповідною запискою головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу УАР та ПМП, переліком купюр та описом готівки вилученої у ОСОБА_3

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_3 порушив порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 471 Митного кодексу України.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо незаконності призначеного ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу без конфіскації вилучених валютних коштів є слушними.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з постанови судді, вирішуючи питання про накладення стягнення на ОСОБА_3 суд врахував обставини справи, дані про особу, яка притягується до відповідальності та дійшов висновку, що конфіскація в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції та не є пропорційним вчиненому, оскільки покладає на ОСОБА_3 «індивідуальний надмірний тягар».

Висновки судді в цій частині є такими, що не відповідають вимогам закону.

Відповідно до ст. 471 Митного кодексу України за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, передбачене накладення стягнення у вигляді штрафу, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, також з конфіскацією цих товарів.

Згідно з постановою НБУ від 27 травня 2008 року № 148 « Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» фізична та юридична особа мають право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.

Відповідно до постанови КМУ від 21 травня 2012 року № 436 « Про затвердження переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України» готівка віднесена до товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України. Зазначені нормативні документи дають підстави вважати те, що іноземна валюта є товаром для переміщення через митний кордон України, а тому відповідно до санкції ст. 471 Митного кодексу України, вона підлягає обов'язковій конфіскації.

Як вбачається з матеріалів справи, під час складання протоколу опитування, ОСОБА_3 на запитання працівників митниці пояснив, що перетинає кордон один раз на два місяці і 4 грудня 2015 року повертався з відпочинку.

Враховуючи вимоги зазначених вище нормативних документів та зважаючи на обставини вчинення порушення митних правил ОСОБА_3 приходжу до висновку, що неможливо призначити адміністративне стягнення без обов'язкової конфіскації вилучених грошових коштів.

Посилання суду першої інстанції на норми Європейської Конвенції «З захисту прав людини і основоположних свобод» є безпідставними, оскільки доказів порушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при накладенні обов'язкового додаткового стягнення у виді конфіскації матеріали справи не містять.

За таких обставин, вважаю за необхідне постанову судді щодо ОСОБА_3 скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та застосувати до ОСОБА_3 стягнення в межах санкції цієї статті, у виді штрафу з конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2016 року щодо ОСОБА_3 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_3 за ст.471 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення за цією статтею у виді штрафу в розмірі 1700 гривень із конфіскацією вилученої валюти в розмірі 710 доларів США в дохід держави.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Полосенко