Ухвала суду № 55990254, 17.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/8472/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Провадження № 22-ц/773/313/16 Категорія: 59 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Подолюка В.А., Шевчук Л.Я.,

секретар Вергун Т.С.,

з участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників відповідачів Присяжнюк С.Б., ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Гіркополонківська сільська рада Луцького району про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та відновлення меж земельної ділянки за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_9 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2015 року позов ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Гіркополонківська сільська рада Луцького району про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та відновлення меж земельної ділянки задоволено частково.

Визнано недійсним Державний акт серії НОМЕР_1 від 28.07.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 0,2000 га, для ведення особистого селянського господарства, виданий ОСОБА_9 на підставі рішення сесії місцевої ради 29/6 від 26.09.2008 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3.

Визнано недійсним Державний акт серії НОМЕР_2 від 10.08.2007 року на право власності на земельну ділянку площею 0,2265 га, для ведення особистого селянського господарства виданий ОСОБА_6 на підставі рішення сесії Гіркополонківської сільської ради № 7/21 від 22.12.2006 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати в частині визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_1 від 28.07.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 0,2000 га, для ведення особистого селянського господарства, виданий ОСОБА_9 на підставі рішення сесії місцевої ради 29/6 від 26.09.2008 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині рішення відмовити у зв'язку з закінченням строку позовної давності та відсутністю доказової бази.

В даному судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 апеляційну скаргу підримали, відповідач ОСОБА_7 апеляційну скаргу визнав, відповідач ОСОБА_6, представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник Управління Держгеокадастру Присяжнюк С.Б. апеляційну скаргу заперечили,

Заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків.

Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 від 21.11.2001 року, виданого Гіркополонківською сільською радою на підставі рішення від 14.11.2001 року №19/3 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №52, належить земельна ділянка площею 2,01 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка розташована на території Гіркополонківської сільської ради Луцького району, кадастровий номер НОМЕР_6.

Згідно додатку №4 до рішення Гіркополонківської сільської ради від 14.11.2001 року №19/3 в списку колишніх членів КСП «Прогрес», які мають право на отримання земельної частки(паю), під НОМЕР_8 вказаний ОСОБА_8, житель с. Гірка Полонка, його земельна ділянка на схемі розподілу земельних ділянок під НОМЕР_8.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.11.2014 року державна реєстрація права власності на земельну ділянку ОСОБА_8 проведена 21.11.2001 року, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, не зареєстровані.

Відповідно до договору оренди земельної частки(паю) від 15.01.2004 року №448, який укладено між СГПП «Рать» як орендарем та власником земельної ділянки ОСОБА_8 як орендодавцем, останнім передана в оренду земельна частка(пай) в межах земельної ділянки, виділеної в натурі площею 2,01 га з 15.01.2004 року до 15.01.2009 року. Договором передбачено, що якщо одна із сторін за один місяць до закінчення терміну дії цього договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, він вважається продовжений на 5 років на тих же умовах. Договір зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток(паїв) Гіркополонківської сільської ради за №452 16.06.2004 року.

З технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_8 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гіркополонківської сільської ради, вбачається, що на його ділянку повністю накладаються земельні ділянки відповідачів ОСОБА_9 - кадастровий номер НОМЕР_3, ОСОБА_6 - кадастровий номер НОМЕР_4 та ОСОБА_7 - кадастровий номер НОМЕР_7.

26.03.2015 року ОСОБА_8 звернувся до Гіркополонківської сільської ради із скаргою в якій просив скасувати незаконні рішення сесії Гіркополонківської сільської ради від 08.02.2007 року та 26.09.2008 року щодо передачі у власність земельних ділянок відповідачам ОСОБА_9 та ОСОБА_7 Відповідь на дану скаргу позивачу не надана.

Повне накладення земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку позивача підтвердив в судовому засіданні як спеціаліст ОСОБА_11, представник ПП «Госпрозрахунковий центр науково-технічних послуг», працівниками якого виготовлялася технічна документація щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) ОСОБА_8 Доводи відповідача ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_11 не є представником ПП «Госпрозрахунковий центр науково-технічних послуг» спростовуються матеріалами справи, оскільки ОСОБА_11 представляв інтереси даної юридичної особи на підставі належно оформленої довіреності (а.с. 158).

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, земельні ділянки відповідачів знаходяться за межами населеного пункту с. Гірка Полонка і станом на 2006-2008 роки сільська рада не вправі була приймати рішення щодо передачі земельних ділянок у власність громадян за межами населених пунктів. В апеляційній скарзі на спростування даної обставини не наведено будь-яких доказів.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 257 ЦК України у спорах про захист прав власників земельних ділянок застосовується позовна давність тривалістю у три роки, якщо інше не передбачено законом.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З матеріалів справи вбачається, що позивач довідався про порушення свого права в березні 2015 року, оскільки саме 26.03.2015 року від звернувся із скаргою в Гіркополонківську сільську раду. Будь-яких доказів того, що про накладення земельних ділянок позивач дізнався раніше, судом не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду, були предметом розгляду в суді першої інстанції і висновків суду, викладених в рішенні, вони не спростовують.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: