Постанова № 55989703, 18.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 р. Справа № 815/6059/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря -Худика С.А.

за участю представника апелянта - Аверіної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Продаква» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Продаква» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання дії протиправними, визнання недійсною картки відмови, скасування рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення надмірно сплачених платежів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю « Продаква», позивач звернувся з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби в якому просив:

- визнати неправомірними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби, М/п "Іллічівськ" Державної фіскальної служби служби щодо коригування митної вартості товарів в рішенні від 21.08.2015 року № 500040605/2015/000002/2;

- визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.08.2015 року № 500040605/2015/00007;

- скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби, М/п "Іллічівськ" Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 21.08.2015 року № 500040605/2015/000002/2;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продаква" надмірно нарахованого та сплаченого податку на додану вартість, додаткового імпортного збору та імпортного мита у розмірі 48 045,33 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продаква" судові витрати у розмірі 5512,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року - в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Продаква», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду -скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що дії Одеської митниці ДФС є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства. Вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Однак з таким висновком погодитись неможливо з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Продаква" зареєстроване та перебуває на обліку в Одеській митниці Державної фіскальної служби за обліковим номером особи UA10038759399, номер картки обліку 500/2015/0000475 відповідно до картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами (а.с.35).

22.05.2015 року TOB "Продаква" (покупець) та компанія "Comex Andina S.L." (постачальник) уклали зовнішньоекономічний контракт № 2015-22-05 (а.с.19-21).

Відповідно до п.1.1 та п.1.2 умов зазначеного контракту постачальник поставляє товар, який зазначається в додатках до нього. Поставка здійснюється на адресу покупця. Покупець приймає товар та бере на себе зобов'язання по розрахункам з постачальником.

Згідно з п.3.2 контракту поставка товарів повинна здійснюватися покупцю. Строки та умови поставки (у відповідності до "Інкотермс-2010") передбачаються в додатках до контракту.

Відповідно до п.4.1 вказаного контракту ціни поставленого товару повинні бути узгоджені сторонами. Вони зазначаються в інвойсі або додатку на кожну поставку товару.

В серпні 2015 року згідно контракту на умовах CFR Іллічівськ морським транспортом було ввезено в Україну партію товару (заморожена обрезь гігантського кальмара (Dosidicus gigas) без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, неконсервоване, без кісток, шкіри та плавців, для промислової переробки, дата виготовлення 05.2015 року, термін придатності 2 роки, чиста вага нетто 26010 кг без первинної упаковки, в поліетиленових мішках по 30 кг (+/- 10 % глазур) на загальну суму 18987,30 доларів США.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення поставленого за контрактом товару TOB "Продаква" подало до Одеської митниці Державної фіскальної служби митну декларацію форми МД-2 № 500040605/2015/002073 від 19.08.2015 року (а.с.16).

TOB "Продаква" митну вартість товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів TOB "Продаква" подало до Одеської митниці Державної фіскальної служби наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 22.05.2015 року № 2015-22-05, інвойс від 26.06.2015 року № FVU 15-0466, копію митної декларації країни відправлення від 05.07.2015 року № 046-2015-41-018758-01-8-00 та інші (а.с.17-29).

Під час опрацювання відповідачем наданих позивачем для здійснення митного оформлення документів зафіксовано спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товару 103-1 (перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби) та 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості).

Також, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та візуальної перевірки документів, поданих на підтвердження митної вартості товарів, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та виникли сумніви щодо можливості співставлення заявлених даних, а саме: різні зразки підписів продавця в зовнішньоекономічному контракті № 2015-22-05 від 22.05.2015 року, інвойсі від 26.06.2015 року № FVU 15-0466, додатку від 22.05.2015 року № 1 до контракту № 2015-22-05 від 22.05.2015 року, що може свідчити про неавтентичність поданих до митного оформлення документів та про можливу підміну документів з метою заниження заявленої митної вартості товарів. Копія експортної декларації країни відправлення містить інші дані, ніж заявлені до митного оформлення, а саме: умови поставки FOB (в МД - CFR Іллічівськ), номер фактури 0007-0004868 від 26.06.2015 року (в МД - № FVU 15-0466 від 26.06.2015 року); загальна вартість 9623,70 доларів США (в МД та інвойсі - 18987,30 доларів США), що не дає змогу однозначно ідентифікувати заявлений до митного оформлення товар і здійснити контроль правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

На підставі встановлених обставин відповідач витребував у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

21.08.2015 року TOB "Продаква" надало до Одеської митниці Державної фіскальної служби довідку про вартість та інформацію про оплату товару. Також, TOB "Продаква" повідомило про неможливість подання протягом 10 календарних днів виписки з бухгалтерської документації та інших додаткових документів (а.с.17-18).

За результатом розгляду додатково поданих документів митний орган дійшов висновку, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано з причин відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, а також, що додаткові документи не з'ясовують розбіжності встановлені митним органом в поданих документах на підтвердження митної вартості товарів.

Митний орган з метою забезпечення повноти оподаткування провів аналіз баз даних ЄАІС ДМСУ та встановив, що рівень митної вартості ідентичних товарів митне оформлення яких вже здійснене є більшим та складає - заморожена обрезь гігантського кальмара (Dosidicus gigas) без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, неконсервоване, без кісток, шкіри та плавців, для промислової переробки 0,95 доларів США за 1 кг нетто (МД № 500040605/2015/001571 від 03.07.2015 року), ніж заявлена декларантом митна вартість - 0,73 доларів США за 1 кг нетто.

На підставі цього відповідач повідомив позивача про те, що митну вартість заявленого до митного оформлення товару за митною декларацією форми МД-2 № 500040605/2015/002073 від 19.08.2015 року буде скориговано. В повідомленні Одеської митниці Державної фіскальної служби також зазначено про застосування другорядного методу визначення митної вартості товару.

21.08.2015 року Одеська митниця Державної фіскальної служби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 500040605/2015/000002/2, відповідно до якого визначила митну вартість товару за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, та здійснила коригування з 0,73 до 0,95 доларів США за 1 кг нетто (а.с.34).

Також, Одеська митниця Державної фіскальної служби на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № 500040605/2015/000002/2 від 21.08.2015 року склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040605/2015/00007 від 21.08.2015 року (а.с.33).

Товар, який надійшов за вказаним контрактом, було випущено у вільний обіг на підставі сплати позивачем фінансової гарантії .

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу, а згідно приписів частини першої, частини другої статті 53 Кодексу у випадках, передбачених ним, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частині п'ятій та частині шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частини перша та друга статті 53 Митного кодексу України визначає вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вказана норма закону кореспондує з положеннями статті 318 цього Кодексу, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» від 15 лютого 2011 року № 3018-VI, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства. Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені у ч. 3 наведеної норми.

В п. 3.16 та п. 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення також визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13 липня 2012 року № 362.

Згідно з приписами п. 6 розділу 2 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами 5-8 статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України. При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (у частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (у частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Згідно із частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно ч. 2 вказаної норми контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

З положень частини третьої статті 53, частин другої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 розділу 2 Методичних рекомендацій вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України. Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, надання декларантом додаткових документів передбачено тільки за наявності певних умов, а саме: у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом першої інстанції, причиною запиту додаткових документів було саме невідповідність ціни, яка була зазначена позивачем, митній вартості ідентичних та подібних товарів відповідно до інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, записав до декларації недостовірні або неточні відомості. Таким чином, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та оформив картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням статей глави 8 та 9 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів», Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та наказу Мінфіну України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» № 63 від 30 травня 2012 року, а саме - за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивачем невірно визначено митну вартість товарів. Отже, відповідач під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Відмовляючи у митному оформленні товару за основним (першим) методом, відповідач посилався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, декларантом не надано додаткових документів, надання яких передбачено частиною третьою статті 53 Митного кодексу України.

Такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч. 10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Митним кодексом України передбачено проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (частина четверта статті 319 Митного кодексу України), проте правовий статус ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) відсутня інформації про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо характеристики товарів та методів її визначення.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідачем не надано доказів неможливості застосування першого методу визначення митної вартості на підставі документів, поданих ТОВ « Продаква», під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті.

Наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 затверджена Форма рішення про коригування митної вартості товарів, а також Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідно до Правил заповнення рішення у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо.

Таким чином, корегування відповідачем митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не відповідає нормам діючого законодавства.

Крім того, слід зазначити, що різні зразки підписів продавця в зовнішньоекономічному контракті № 2015-22-05 від 22.05.2015 року, інвойсі від 26.06.2015 року № FVU 15-0466, додатку від 22.05.2015 року № 1 до контракту № 2015-22-05 від 22.05.2015 року, інші дані в копії експортної декларації країни відправлення, ніж заявлені до митного оформлення, а саме: умови поставки FOB (в МД - CFR Іллічівськ), номер фактури 0007-0004868 від 26.06.2015 року (в МД - № FVU 15-0466 від 26.06.2015 року); загальна вартість 9623,70 доларів США (в МД та інвойсі - 18987,30 доларів США), не є тими розбіжностями, які безпосередньо могли вплинути на визначення митної вартості товару. Крім того, TOB «Продаква» не може нести відповідальність за правильність відомостей щодо визначення коду товару, зазначених його контрагентом у супровідних документах (експортній декларації), а вказані недоліки не можуть бути підставою для коригування відповідачем митної вартості товару за наявності усіх необхідних документів, в яких зазначена ціна товару.

Оскільки позивач подав до митного органу всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідач не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України, висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятих відповідачем рішень є помилковим, а тому колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продаква" надмірно нарахованого та сплаченого податку на додану вартість, додаткового імпортного збору та імпортного мита у розмірі 48045,33 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відмови в позові в цій частині.

Відповідно до частини шостої статті 264 МК у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, саме Порядок повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364; далі - Порядок повернення), визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентуються Порядком взаємодії.

Згідно з п.1 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188, цей Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму податку, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, однак зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи в частині позовних вимог, та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, яка підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202,ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продаква» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Продаква» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання дії протиправними, визнання недійсною картки відмови, скасування рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення надмірно сплачених платежів - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю

« Продаква» - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби, М/п "Іллічівськ" Державної фіскальної служби служби щодо коригування митної вартості товарів в рішенні від 21.08.2015 року № 500040605/2015/000002/2;

Визнати протиправною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.08.2015 року № 500040605/2015/00007;

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби, М/п "Іллічівськ" Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 21.08.2015 року № 500040605/2015/000002/2.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби ( Код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продаква" ( Код ЄДРПОУ 38759399) судові витрати у розмірі 5512,00 ( п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді :