Ухвала суду № 55989645, 17.02.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1934/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

17 лютого 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

11.08.2015 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративим позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання дій протиправними.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.08.2015 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку.

16.02.2016 року на адресу суду від позивачки надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Згідно зі ст. 122-1 КАС України, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання.

Враховуючи, що клопотання суд отримав лише 16.02.2016 року за один день до судового засідання, суд позбавлений можливості провести судове засідання в режимі відеоконференції з позивачем, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Крім цього, позивачкою подано клопотання про звільнення від сплати всіх ставок судового збору, зокрема, за видачу судом копій матеріалів справи, за видачу роздрукувань технічних записів судових засідань, за видачу копій рішень у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, жодного з вище вказаних клопотань за які позивачка просить звільнити від сплати судового збору до суду не надходило.

Таким чином, суд не може вирішити питання щодо звільнення від сплати судових витрат наперед щодо можливих клопотань. Тобто вирішенню підлягає наявне клопотання, а не те, яке може бути подано у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно подано чи ні.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивачка звернулась до суду 11.01.2015 року, в якому просила визнати протиправними дії державних виконавців, постанову від 11.07.2012 року "Про відкриття виконавчого провадження", постанову від 14.08.2012 року "Про проведення утримання із доходів боржника за місцем їх отримання", постанову від 14.08.2012 року "Про стягнення з боржника виконавчого збору", постанову від 14.08.2012 року "Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій", постанову від 10.01.2013 року "Про закінчення викодавчого провадження" та скасувати оскаржувані постанови; встановити відсутність повноважень у державних виконавців для застосування заходів примусового стягнення єдиного внеску у 2012 році з пенсіонера за віком з 2007 року, який отримує пенсію за віком та згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07 липня 2011 року звільнений від примусової сплати єдиного внеску за себе та відповідно до наданого законом права виключно лише на добровільну сплату єдиного внеску й в добровільному порядку встановленому законом; визнати виконавчий документ №Ф659-У від 02 квітня 2012 року таким, що не підлягає виконанню; визнати дискримінацію допущеною і вираженою у порушенні законного права пенсіонера за віком з 2007 року виключно на добровільну сплату єдиного внеску без примушування до сплати субєктом владних повноважень та без застосування у 2012 році заходів примусового стягнення, можливість якого виключена Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07 липня 2011 року; зобовязати начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління у місячний термін усунути порушення норм Закону України "Про виконавче провадження", статті 19 Конституції України та законних прав ОСОБА_2, які були допущені державними виконавцями при здійсненні в незаконний спосіб виконавчого провадження №33363303.

В свою чергу, суд першої інстанції при вирішенні даної справи виходив з того, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб в десяти денний строк, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, що передбачено частиною 2 зазначеної вище статті КАС України. Беручи до уваги те, що позивач пропустив строк звернення до суду, а причини пропуску визнані неповажними, суд першої інстанції ухвалою від 14.08.2015 року залишив позов без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією Чернівецького окружного адміністративного суду, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з матеріалами справи позивачці не було направлено оскаржувану постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з рекомендованим повідомленням про вручення. Зокрема, згідно з повідомленням про вручення (а.с. 29) повідомлення було залишено в поштову скриньку.

Крім цього, відповідно до відповіді Шевченківського районного суду м. Чернівці на заяви позивачки після винесення ухвали ВАС України від 25.11.2014 року, сторонам не надсилалась копія ухвали, в матеріалах справи відсутні супровідні листи, рекомендовані повідомлення тощо, та в матеріалах справи знаходиться копія вимоги про сплату боргу № Ф659 від 02.04.2012 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що позивачці стало відомо про оскаржуване рішення в квітні 2012 року, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що це підтверджують.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

в задоволенні клопотання про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції та про звільнення від сплати судових витрат відмовити.

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання дій протиправними скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 лютого 2016 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.