Ухвала суду № 55989518, 17.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25125/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Бистрик Г.М.

Земляної Г.В.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно - Західній залізниці про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно - Західній залізниці про визнання протиправним та скасування наказу від 09.09.2015 р. №87 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ та зобов'язання поновлення на посаді.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року адміністративний позов залишено без розгляду.

На вказану ухвалу ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустила місячний строк на звернення до суду, оскільки про порушення прав позивачу було відомо ще 23.05.2014 р., як зазначено нею у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому, колегія суддів зазначає, що розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Обов'язки роботодавця під час звільнення працівника також врегульовані ст. 47 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Аналогічні вимоги до обов'зків роботодавця у спірних відносинах звільнення зі служби викладені у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів".

Таким чином, перебіг строку на оскарження рішення про звільнення починається з дня вручення особі копії наказу про звільнення та трудової книжки, а не з моменту, коли особа дізналася про звільнення, як було помилково зазначено судом першої інстанції.

Судом першої інстанції не було з'ясовано коли позивачу було вручено наказ про звільнення та трудову книжку. При цьому, згідно ч. 4, 5 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Частиною 1 статті 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З наведеного вбачається, що без встановлення судом дати вручення позивачу копій таких документів неможливо дійти висновку про дотримання або порушення позивачем строку на звернення до суду.

Отже, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Бистрик Г.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 22.02.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Земляна Г.В.