Ухвала суду № 55989285, 17.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5078/15

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Кравця О.О.судді -Домусчі С. Д.судді -Коваля М.П.розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи - ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи - ОСОБА_4 про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2015 року Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернулася до суду з позовом до фізичної особи - ОСОБА_4 та просила стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 суму податкової заборгованості по податку на доходи з фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 1 094 271,45 грн. на рахунок № 33111341700009, код 11010500, до УДКСУ у м. Одесі Одеської області, банку отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 38016923.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року позов був задоволений.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням фізична особа - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися ,представником відповідача подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження , а тому суд відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що в період з 23.06.2014 року по 27.06.2014 року, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

Перевіркою було встановлено, що податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік ОСОБА_4 до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси - не надавалась

Згідно відповіді від 17.03.2014 року за №189610/15-54-17-00 Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ,"Банком громадянину ОСОБА_4 (ідент. номер НОМЕР_1) було нараховано дохід "за ознакою 126" за 3 кв. 2013 р. у сумі 5098908,95 грн. у вигляді анулювання (прощення) заборгованості".

За результатом проведеної перевірки, складений акт від 07.07.2014 року № 1873/15-54-17-03/НОМЕР_1, яким було встановлено неподання податкової декларації за 2013 рік в порушення п.п. 16.1.2 та п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п.п. 49.18.4 п.49.18 ст. 49, ст. 176, ст. 179 та п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України та не сплата податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 866 585, 12 грн., що є порушенням ст. ст. 162, 163, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, ст. 168. ст. 176, ст.179 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000571703 від 24.07.2014 року про збільшення фізичній особі - ОСОБА_4 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 866 585, 12 грн. - за основним платежем, 216 646, 28 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове повідомлення - рішення отримано ОСОБА_4 04.07.2014 року.

Податковим органом вживались заходи врегулювання спору у позасудовому порядку, шляхом направлення відповідачу податкової вимоги на суму 1 094 271,4 грн. від 22.04.2015 року за № 103-23 та направлена поштовою кореспонденцією на адресу фізичної особи ОСОБА_4 7.04.2015 року, яка була залишеною без виконання.

Згідно з абзацом першим пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999, № 1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України та інші). Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Таким чином , апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції,щодо наявності підстав для задоволення позову , так як податкове зобов'язання є узгодженим за вимогами п. 57.3 ст. 57 Податкового Кодексу України , а дохід у вигляді додаткового блага за прощеним кредитом виник у відповідача за результатом 2013 року, положення п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України не застосовуються до спірних правовідносин , так як встановлення податкових пільг не є пом'якшенням або скасуванням юридичної відповідальності особи в порядку ст.58 Конституції України.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи - ОСОБА_4 - залишити без задоволення , а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.