Постанова № 55989247, 17.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3860/14

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача - Кравця О.О.судді -Домусчі С.Д.судді - за участю секретаряКоваля М.П. Голобородько Д.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Уніпром" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Уніпром" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Уніпром", звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. № 0021971501 та № 0024981501.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду директор товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Уніпром" надав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою позов задовольнити.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 року відповідача було замінено правонаступником - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що 28.10.2014 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області направило ТОВ фірма "Уніпром", запит про надання інформації для перевірки задекларованого в податковій звітності ПДВ за вересень 2014 р.

Листом ДПІ Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 05.11.2014 р. вказується про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма "Уніпром", по декларації за вересень 2014 р. ,у зв'язку з тим, що в ході камеральної перевірки для встановлення права ТОВ на автоматичне бюджетне відшкодування контролюючим органом виявлено здійснення підприємством транспортно-експедиційних послуг нерезиденту, експорт/імпорт товару без фактичного ввезення на митну територію України, із посиланням на вимоги п/п 78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України .

13.11.2014 р. ДПІ Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, із посиланням на вимоги п/п 20.1.4 п.20.1 ст.20 та п/п 78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України ,було видано наказ про проведення перевірки позивача.

В період з 14.11.2014 р. по 19.11.2014 р. ДПІ Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області,була проведена документальна позапланова виїзна перевірка нарахування ТОВ фірма "Уніпром» за від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2014 р.

За результатами перевірки було складено акт від 24.11.2014 р. за № 5828/15-01/20889091 , яким встановлено порушення ТОВ фірма "Уніпром» п. 198.1, 198.2, 198.4 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2014 р. на 48313,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення на 865,00 грн.

Також було вказано ,що причиною виникнення у ТОВ фірма "Уніпром» в серпні 2014 р. від'ємного значення, різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є придбання послуг у ТОВ "Завод Океан" по перевалці пиловника хвойного (із ПДВ 49166,67 грн.), який ТОВ фірма "Уніпром» було придбано у продавця-нерезидента та продано покупцю-нерезиденту в порту Поті (Грузія) , оскільки місце надання транспортно-експедиторських послуг нерезиденту за межами митної території України, то перевіркою зроблено висновок, що операція з постачання таких послуг не підпадає під об'єкт оподаткування ПДВ.

10.12.2014 р. на підставі прийнято акту перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0021971501 , яким ТОВ зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 48313,00 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі 12078,25 грн. та № 0024981501 , яким ТОВ зменшено розмір від'ємного значення на 865,00 грн.

Відповідно до висновку ВСУ , обов'язковому до застосування в порядку 244-2 КАС України ,викладеного у Постанові від 27 січня 2015 року по справі № 21-425а14, лише дотримання встановлених умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місцем проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Саме невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконного або протиправного наказу може бути скасоване.

Апеляційний суд погоджується із твердженням апелянта, щодо відсутності підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки нарахування ТОВ фірма "Уніпром» за від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2014 р.,згідно із вимогами п/п 78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України , так як платником не подавалася декларація, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, відсутні підстави для перевірки, визначені у розділі V цього Кодексу (представник податкового органу , під час апеляційного розгляду , не зміг назвати жодну конкретну підставу для перевірки, визначену у розділі V цього Податкового Кодексу України ) та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить менше 100 тис. гривень.

Крім того,документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Потреба аналізу критеріїв платників податку, одночасна відповідність яким є підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування такого платника до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, зазначеного у підпункті "а" підпункту 200.7.1 пункту 200.7 цієї статті, у тому числі встановленого п/п 200.19.3 п.200.19 ст.200 ПК України - не може бути достатньою підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки

Але ,згідно п. 200.10 ст.200 Розділу V ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За п.200.11 вказаної статті за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку ,затвердженому Постановою КМ України, від 27.12.2010, № 1238 відносяться :

- порушення справи про банкрутство відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно платника податку на додану вартість (далі - платник) та/або його постачальників.

- наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів (стосовно платника та/або його постачальників) про:

1) відсутність підтвердження відомостей, внесених до зазначеного Реєстру;

2) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

3) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

4) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

5) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, стосовно яких відсутні рішення або відомості, які є підставою для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

- існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

- відсутність даних у податковій звітності платника про здійснення протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) операцій з постачання товарів/послуг, до яких застосовується нульова ставка податку на додану вартість, або наявність даних про те, що обсяг таких операцій становить менш як 50 відсотків загального обсягу постачання.

- невідповідність платника жодному з таких критеріїв:

1) у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV Податкового кодексу України, чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником, перевищує 20 осіб та середня заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 раза перевищує мінімальний установлений законодавством рівень;

2) має основні фонди для провадження задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

3) рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом III Податкового кодексу України.

- відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок.

- наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України.

Згідно п.58.1 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Апелянт зазначає ,що у порушення п.58.1 ПК України: рішення не містять підстави "для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання (бо зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку додану вартість";Рішення не містять "посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків"; до Рішень не додано розрахунок податкового зобов'язання та штрафних фінансових санкцій, в обох Рішення наявне тільки єдине наступне законодавче обґрунтування їх прийняття: «встановлено порушення Податкового кодексу України", при цьому.

Апеляційний суд погоджується із твердженням апелянта,щодо наявності часткового порушення п.58.1 ПК України , що у податкових повідомленнях-рішеннях не зазначається, які саме порушення скоїв позивач та у чому ці порушення полягають, не вказані конкретні норми Податкового кодексу України та до них не додано розрахунок податкового зобов'язання та штрафних фінансових санкцій.

Крім того, судами 1-ої та апеляційної інстанцій було встановлено, 10 березня 2012 року між ТОВ "Уніпром"(Експедитор) та фірмою "Kaliray Systems LLP" Birmingham. England (Клієнт) було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування вантажу № 10/03-12, за п.1.1-1.3 Клієнт доручає, а Експедитор приймає на себе обов'язок за винагороду та за рахунок Клієнта виконувати або організовувати протягом дії цього Договору надання визначених цим Договором комплекс послуг, пов'язаних з організацією оформлення вантажів Клієнта. Експедитор надає Клієнту послуги відповідно до вимог законодавства України, контролюючих органів, згідно з переліком послуг, визначеним у заявці на здійснення транспортно-експедиторської діяльності. Транспортно-експедиторські послуги надаються Клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Відповідно до умов даної угоди позивачем послуг не надавалось , що підтверджується також листом фірми "Kaliray Systems LLP" Birmingham. England від 30.01.2015 року.(а/с 94-95).

15 березня 2012 року між ТОВ "Уніпром"(Покупець) та фірмою "Kaliray Systems LLP" Birmingham. England (Продавець ) було укладено договір купівлі-продажу № 15/03-12,за умовами якого фірмою "Kaliray Systems LLP" Birmingham. England зобов'язується прийняти та оплатити лісоматеріали хвойних порід згідно специфікацій,датою поставки Товару за п .3.2.вважається передача кожної партії у порту Поті(Грузія) або в іншому за вказівкою Покупця, а ціна договору включає вартість виготовлення ,пакування ,транспортування та поставку до порту.

Товар "пиловник хвойний" не ввозився та територію України та не вивозився з території України. Купівля товару відбулася ТОВ фірма "Уніпром» у англійської компанії, при цьому товар знаходився на території Англії, а продаж товару Позивачем відбувся у порту Грузії (порт Поті).

Перевалку пиловника хвойного здійснено ТОВ "Завод Океан" згідно договору № П-003 від 23.12.2013 р., де позивач замовив, а ТОВ "Завод Океан" було виконавцем операцій з перевалки на експорт пиловника хвойного та території України .

Реальність здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу та поставки визнається сторонами ,але апеляційний суд вважає помилковим висновок суду 1-ої інстанції ,що проведення ТОВ фірма "Уніпром» операцій з ТОВ "Завод Океан" по перевалці пиловника хвойного було обумовлено виконанням угоди на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу № 10/03-12 від 10.03.2012 р.,так як це спростовується наявними матеріалами справи та поясненнями сторін ,наданими під час апеляційного розгляду, а тому в порядку п.185.1 ст.185 ПК України постачання вказаних послуг на території України є об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Апеляційний суд вважає , що для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України, частини 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), яки мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 3. ч.1. ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Апеляційним судом встановлено , що позивачем ,у зв'язку зі сплатою судового збору за звернення із позовною заявою та апеляційної скарги понесені судові витрати у розмірі 2192,7 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про необхідність скасувати постанову суду 1-ої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову

Керуючись ч.1 ст. 195,196, 198, 202, ч.2 ст. 205, ч.1 ст.207, ст. 210, ст.211, ст. 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Уніпром" - задовольнити, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпром" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 10.12.2014 р. № 0021971501 та № 0024981501.

Стягнути з ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпром" судові витрати у розмірі 2192,7 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

суддя - доповідач Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.