Ухвала суду № 55989211, 16.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 р. Справа № 876/6944/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

представника позивача Мацея М.М.,

представника відповідача Тістечка Ю.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд Вест Трейд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд Вест Трейд» до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» звернулось до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, яким просило визнати протиправними дії відповідача щодо коригування митної вартості ввезених ним товарів та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 05.11.2014 року № 209000006/2014/900058/2.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що відповідач довів правомірність і обґрунтованість оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, а вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для його скасування. Зокрема, суд зазначив, що під час розгляду документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, було встановлено розбіжності щодо виробника товару, адреси продавця, а також контракт на придбання товару було надіслано без аркуша, який містить обов'язкові реквізити сторін, в зв'язку з чим у підприємства були витребувані додаткові документи, за наслідками розгляду яких було встановлено, що відповідно до умов договору транспортно-експедиційного обслуговування здійснюється 100% передоплата вартості послуг, в той же час заявка, рахунок про оплату послуг або платіжні документи на вимогу митного органу не були надані. Таким чином, у позивача були відсутні документи, які підтверджували б задекларовану суму транспортних витрат. Суд погодився з твердженнями відповідача про неможливість застосування у спірних правовідносинах визначення митної вартості товару за ціною договору (основний метод), оскільки документами, поданими ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» при митному оформлені та додатково на вимогу органу доходів і зборів, не підтверджено правильності визначення митної вартості ввезеного товару. Водночас суд відхилив доводи позивача про те, що відомості з інформаційних баз даних відповідача мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень, а коригування митної вартості названого товару за другорядним методом проведене відповідачем з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, оскільки відповідач надав вичерпні письмові та усні пояснення щодо послідовного застосування методів визначення митної вартості та щодо вжиття заходів з отримання необхідної інформації та документів від позивача. За таких обставин суд дійшов висновку, що Львівська митниця правомірно визначила митну вартість ввезеного ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» товару за другорядним методом (2б).

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати і прийняти нову, якою позов задовольнити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що для підтвердження задекларованої вартості ввезених товарів та методу її визначення підприємство надало всі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які не містили жодних розбіжностей, ознак підробки. Позивач вважає, що на підставі цих документів митний орган мав можливість встановити митну вартість товару на підставі першого методу визначення митної вартості - за ціною договору. При цьому, на думку позивача, відомості з інформаційних баз даних Державної митної служби України, які відповідач використав при визначенні митної вартості товару, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень. Тому коригування митним органом митної вартості товару за другорядним методом суперечить вимогам ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, а також вимогам Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, додаткового письмового пояснення до неї і заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 02.04.2014 року ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» (покупець) уклало з компанією-нерезидентом «Loyal Group Trading Co. Ltd» (продавець) зовнішньоекономічний контракт поставки товару № 14001, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити у строк, у кількості, по ціні, по якості та відповідно до асортименту полістирол, що вспінюється (марки King Pearl) відповідно до проформи-інвойса, які є невід'ємною частиною даного контракту, на умовах даного контракту.

Для митного оформлення зазначеного товару ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» подало до Львівської митниці Міндоходів (правонаступником якої є Львівська митниця Державної фіскальної служби України) митну декларацію форми МД-2 від 04.11.2014 року № 209120000/2014/844357 і відповідні товаросупровідні документи, в якій визначило митну вартість товару за ціною контракту (основний метод) в розмірі 1730 доларів США за тону продукції.

За результатами аналізу інформації, яка містилась у товаросупровідних документах, митний орган встановив неподання декларантом договору про надання транспортно-експедиційних послуг та розбіжності в цих документах, а саме: у контракті від 02.04.2014 року № 14001 виробником товару зазначений «Loyal Group Trading Co. Ltd», а у митній декларації від 04.11.2014 року № 209120000/2014/844357 - фірма «NINGBO XINQIAO CHEMICAL INDASTRIAL CO.»; адреса продавця, зазначена у митній декларації та інвойсі відрізняється від адреси, вказаної у платіжному дорученні; контракт надіслано без останнього аркуша, який містить обов'язкові реквізити сторін.

В зв'язку з наведеним вище на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України Львівська митниця Міндоходів 04.11.2014 року направила ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» в електронному вигляді письмову вимогу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

На виконання даної вимоги ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» 05.11.2014 року подало додатково проформу-інвойс від 09.09.2014 року, прайс-лист від 09.09.2014 року, договір на перевезення від 12.09.2014 року, інформацію біржової організації ICIS про вартість сировини від 05.09.2014 року, 08.09.2014 року, 09.09.2014 року, а також зазначило, що інших документів підприємство не може подати і просило визначити митну вартість відповідно до вимог законодавства.

При опрацюванні зазначених документів посадові особи митного органу встановили, що відповідно до п. 4.1 договору транспортно-експедиційного обслуговування № 023/14, укладеного ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» (клієнт) і «BLANCHETTO ENTERPRISES Ltd», оплата послуг здійснюється клієнтом шляхом 100% передоплати, водночас заявка, рахунок про оплату послуг або платіжні документи на вимогу митного органу не були надані.

На підставі наведеного митний орган дійшов висновку про те, що у позивача відсутні документи, що підтверджували б задекларовану суму транспортних витрат, а також ним не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, в зв'язку з чим 05.11.2014 року Львівська митниця Міндоходів винесла картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2014/00508 та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/900058/2, в якому визначила митну вартість товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно з ст. 60 Митного кодексу України (метод 2б).

10.11.2014 року ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» надіслано до Львівської митниці Міндоходів додаткові документи щодо визначення митної вартості за митною декларацією від 04.11.2014 року № 209120000/2014/844357 та просило скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.11.2014 року № 209000006/2014/900058/2, однак листом від 25.11.2014 року № 13-70-25/32-1587 митний орган повідомив позивача про відмову в перегляді даного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої про правомірність оскаржуваного рішення митного органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 257 Митного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Відповідно до положень ст. ст. 49, 50 цього Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 51 цього Кодексу митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

Частиною ст. 52 цього Кодексу передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 54 цього Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналізуючи зміст наведених вище норм, колегія суддів погоджується з твердженням відповідача про те, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності, у митного органу були наявні підстави і обов'язок для додаткової перевірки заявленої митної вартості товару.

При цьому, колегія суддів зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Тобто митниця має повноваження вимагати, а суб'єкт господарювання зобов'язаний надати належні документи для перевірки та підтвердження правильності визначеної митної вартості товару. Водночас надання неналежних чи не всіх документів не може вважатися виконанням вимог щодо підтвердження митної вартості товарів.

Дослідивши та оцінивши пояснення сторін і надані ними письмові докази, колегія суддів вважає, що надані ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» додаткові документи на вимогу митного органу не спростували висновків останнього щодо наявності розбіжностей в документах, наданих для підтвердження митної вартості ввезеного позивачем товару.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, нормами митного законодавства не передбачено інших способів узгодження митної вартості товару між декларантом і митним органом, ніж витребування додаткових документів або надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, в зв'язку з чим оскаржувані дії відповідача не суперечать вимогам наведених норм Митного кодексу України і позивачу було правомірно та обґрунтовано відмовлено у митному оформленні товарів, задекларованих у митній декларації від 04.11.2014 року № 209120000/2014/844357.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 58 цього Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до змісту наведених вище норм метод визначення митної вартості за ціною договору може застосовуватись лише у випадку, коли надані декларантом документи містять вичерпні відомості та не містять будь-яких суперечностей.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 цього Кодексу у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки під час здійснення контролю за правильністю визначення ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» митної вартості в результаті аналізу поданих для підтвердження митної вартості позивачем документів митний орган виявив, що надані декларантом документи містять розбіжності та неточності, а також не подано договір про надання транспортно-експедиційних послуг, митна вартість товару не могла бути визначена за основним методом, тобто за ціною угоди.

Наступними методами визначення митної вартості є методи визначення митної вартості щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, підстави і порядок застосування яких визначено ст. ст. 59 та 60 Митного кодексу України.

Даними статтями визначено, що під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник. (незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті), а під подібними (аналогічними) - товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

При цьому, для застосування методів визначення митної вартості щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів необхідно мати інформацію для порівняння ціни продажу таких товарів в Україну.

Як встановив суд з пояснень сторін і наданих ними письмових доказів, на час митного оформлення ввезеного ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» товару (полістирол, що вспінюється марки King Pearl), у митного органу не було інформації про товари, ідентичні зазначеному, і позивач такої інформації також не надав, в зв'язку з чим, як правильно зазначив суд першої інстанції, у відповідача не було передбачених законодавством умов і підстав для застосування методу визначення митної вартості щодо ідентичних товарів.

Тому, враховуючи наведені вище обставини, встановлені судом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, беручи до уваги документи, надані позивачем для митного оформлення, та інформацію, наявну у Львівської митниці Міндоходів на момент здійснення митного оформлення зазначеного товару, відповідач правомірно та обґрунтовано прийняв рішення про здійснення коригування митної вартості товару із застосуванням методу визначення митної вартості щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. 60 Митного кодексу України.

Доводи позивача про те, що відомості з інформаційних баз даних Державної митної служби України мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень, на думку колегії суддів, не спростовують висновку суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного рішення відповідача, оскільки дана інформація, яка формується на підставі відомостей щодо митного оформлення товарів, є належною та офіційною інформацією і митний орган правомірно врахував її при визначенні митної вартості ввезеного ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» товару, оскільки інших відомостей не було достатньо для цього.

Враховуючи наведені вище обставини та положення нормативно-правових актів, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Львівської митниці Міндоходів від 05.11.2014 року № 209000006/2014/200245/2про коригування митної вартості товарів є правомірним, в зв'язку з чим позов ТзОВ «Євробуд Вест Трейд» про скасування цього рішення митного органу не підлягає задоволенню.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд Вест Трейд» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у справі № 813/8426/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд Вест Трейд» до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 22.02.2016 року