Ухвала суду № 55989197, 18.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 р. Справа № 876/5860/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Полісся» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Полісся» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

УПФ України в Любешівському районі Волинської області 31.03.2015 року звернулося в суд з адміністративним позовом до СВК «Полісся», в якому просило стягнути заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень, лютий та березень 2015 року в сумі 21154 грн. 32 коп.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Полісся» на користь Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня по березень 2015 року у сумі 21 154 (двадцять одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн. 32 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції СВК «Полісся» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт вважає рішення незаконним у зв»язку з тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема, судом не враховано, що жінки-пільговики, які пішли на пенсію за п. «ж» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і по яких є заборгованість , мають право на пенсію по віку, як потерпілі від аварії на ЧАЕС .

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41 та 196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що СВК «Полісся» перебуває на обліку в УПФУ в Любешівському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини другої розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пільгові пенсії були призначені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується відповідними протоколами від 03.10.2005 року № 348, від 25.01.2007 року № 68, від 03.07.2006 року № 322, від 21.10.2010 року № 498, від 15.08.2001 року № 128718, від 22.06.2000 року № 125112, від 13.10.2009 року № 447, розпорядженнями на перерахунок пенсій від 29.11.2013 року, від 21.01.2014 року № 131936, від 28.11.2013 року, від 13.05.2014 року, від 23.04.2014 року 125112, від 29.11.2013 року, поданнями від 14.09.2009 року, від 05.04.2000 року, від 06.08.2001 року, від 19.06.2006 року, 17.01.2007 року, від 28.09.2005 року, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи видно, що за період з січня по березень 2015 року включно УПФУ в Любешівському районі було фактично витрачено на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», 21154,32 грн.

Задовольняючи адміністративний позов УПФ України в Любешівському районі Волинської області, суд першої інстанції виходив з правомірності розрахунку боргу в сумі 21154,32 грн., відшкодування якого відповідачем в добровільному порядку не здійснено.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці сплачують до Пенсійного фонду суми, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій та посад затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шах рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з додатком №6 до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, позивачем проведено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно вищезазначеної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Управлінням Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на адресу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Полісся» направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 2015 року, з лютого 2015 року та з березня 2015 року.

Факт наявності заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед Пенсійним фондом у сумі 21 154,32 грн. підтверджується також карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.01.2015 року по 25.03.2015 року, наданими позивачем.

Таким чином, борг відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, становить 21 154,32 грн.

Судом першої інстанції не здобуто доказів сплати вищевказаної заборгованості.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня по березень 2015 року в сумі 21 154,32 грн. не подано, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив з чим погоджується колегія суддів, що не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що пенсіонери-пільговики мають статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи, а також набули пенсійного віку, визначеного пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому дані особи набули право на призначення їм дострокової пенсії за віком, оскільки розрахунки фактичних витрат та протоколи Управління Пенсійного фонду України про призначення пенсій громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 від 03.10.2005 року № 348, від 25.01.2007 року № 68, від 03.07.2006 року № 322, від 21.10.2010 року № 498, від 15.08.2001 року № 128718, від 22.06.2000 року № 125112, від 13.10.2009 року № 447 в судовому порядку не оскаржувались, в матеріалах справи такі докази відсутні, та є чинними.

Крім того, вказані вище особи самі вправі вибирати вид пенсії, на які вони мають. Відтак посилання апелянта на право пільговиків отримувати Чорнобильську пенсію не заслуговують на увагу , так як вони таку не оформляли .

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160 ч.3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Полісся» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі №803/606/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 23.02.2016 року.