Ухвала суду № 55989195, 18.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 р. Справа № 876/10131/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука АІ.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Шимко О.В.

представника відповідача Остапчука Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінгова компанія «Єврохолдінг» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінгова компанія «Єврохолдінг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Холдінгова компанія «Єврохолдінг» 19.09.2014 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008832201 від 09.09.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 76 446,48 грн., з них за основним платежем 61 157,18 грн. та за штрафними санкціями 15 289,30 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТзОВ «Холдінгова компанія «Єврохолдінг» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої істанції при прийнятті постанови неповністю з'ясовано обставини справи, не надано належної оцінки доказам, а також невірно застосовано норми матеріального права. Апелянт зазначає, що податковим органом самовільно та безпідставно визначено площу земельної ділянки, яка є об'єктом оподаткування, а також при визначенні бази оподаткування керувалася непідтвердженими даними, у зв'язку з чим податковим органом в порушення норм ПК України та інших нормативно-правових актів не вірно обчислено та нараховано суми земельного податку. Зокрема, судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що на момент придбання ТзОВ «ХК «Єврохолдінг» приміщень, а також в період охоплюваний перевіркою зазначена земельна ділянка перебувала в оренді ПП «ІМПАЛС». Судом першої інстанції в неповній мірі досліджено тих обставин, що Луцькою ОДПІ під час проведення перевірки не досліджено правове становище даної земельної ділянки, не отримано витягу з Державного земельного кадастру України де містилася сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельної ділянки, її оцінку, класифікацію, кількісну та якісну характеристики, не встановлено чи розірвано договір оренди між Луцькою міською радою та ПП «ІМПАЛС» договору оренди землі (чи повернута земельна ділянка).

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив та просив її алишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом перої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що працівниками Луцької ОДПІ проведено перевірку з питань декларування та сплати за землю (орендної плати) позивачем у період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якого складено акт № 3418/22-01/21746583 від 31.07.2014 року.

В акті перевірки зроблено висновок про порушенням ТзОВ "ХК "Єврохолдінг" ст.ст. 269, 271, 286, 287 ПК України, а саме заниження земельного податку на загальну суму 125605,83 грн. за грудень 2011 по грудень 2013 року.

Зокрема, встановлено, що ТзОВ "ХК "Єврохолдінг" не декларувало та не сплачувало земельний податок за користування земельною ділянкою по вул. І.Франка, 53 в м. Луцьку загальною площею 6118,1 кв.м на яких розміщені об'єкти нерухомого майна.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких Луцькою ОДПІ прийнято рішення про проведення повторної перевірки, про що 15.08.2014 року повідомлено ТзОВ "ХК "Єврохолдінг".

На підставі наказу № 1873 від 15.08.2014 р. Луцькою ОДПІ проведено повторну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "ХК "Єврохолдінг" за результатами якого складено Акт №7193/22-01/21746583 від 01.09.2014 року, в якому податковим органом встановлено порушення товариством п. 287.6. ст. 287 ПК України, а саме заниження плати за землю (земельний податок) в сумі 61157,18 гривень.

В акті констатовано, що ТзОВ "ХК "Єврохолдінг" не декларувало та не сплачувало земельний податок за користування земельною ділянкою загальною площею 4289,6 кв.м на яких розміщені об'єкти нерухомого майна за аналогічний період.

В акті зазначено, що товариством подавались податкові декларації з плати за землю за 2011-2013 р. в яких задекларовано до сплати земельний податок в загальній сумі 144756,52 грн. за користування земельними ділянками: в м. Луцьку по вул. Вахтангова, 14, загальною площею 28596 кв.м. в м. Луцьку по проспекті Грушевського, 1, загальною площею 511 кв.м. та в м. Луцьку по вул. Дубнівській, 13, загальною площею 927 кв.м.

Однак, ТзОВ «ХК «Єврохолдінг» не декларувало та не сплачувало земельний податок за користування земельними ділянками на вул. Івана Франка, 53 в м. Луцьку загальною площею 4289,6 кв.м., під об'єктами нерухомості, що йому належать.

На підставі акту перевірки від 01.09.2014 №7193/22-01/21746583 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014 року №0008832201 яким ТзОВ «ХК «Єврохолдінг» збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 76 446,48 гривень, з них за основним платежем 61 157,18грн., за штрафними санкціями 15 289,30 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскількиТзОВ «ХК «Єврохолдінг» є землекористувачем земельної ділянки площею 4289,6 кв.м. за адресою: м. Луцьк, вул. Івана Франка, 53, а тому підпадає під визначення платника податку на землю, яке наведено у статті 269 ПК України та відповідно зобов'язаний сплачувати цей податок та подавати відповідні декларації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.147, пп. 14.1. 72 п. 147 ст. 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно із пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Пунктом 270.1 статті 270 цього ж Кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.6 статті 287 ПК України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Як встановлено судом, ТзОВ «ХК «Єврохолдінг» на підставі договорів купівлі -продажу від 21.12.2011 року придбано у ТОВ «Крок» нерухоме майно яке розташоване по вул. І.Франка,53 в м. Луцьку : нежитлова будівля, зерносклад місткістю 3200т. /Х-1/ загальною площею 2063,5 кв.м.; зерносклад /В-1/ загальною площею 637,8 кв.м.; трансформаторна підстанція загальною площею 128,4 кв.м.; корпус розмольного цеху А-7. І загальною площею 2315,1 кв.м.; зерносклад /В-1/ загальною площею 973,3 кв.м., належні ТзОВ «Холдінгова компанія «Єврохолдінг. Дані будівлі були придбані у ТОВ "Крок" на підставі договорів купівлі-продажу від 21 грудня 2011 року, які були зареєстровані в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

З моменту укладення договорів купівлі - продажу між ТОВ «Крок» та ТзОВ «ХК «Єврохолдінг», з 21.12.2011 року (що підтверджується укладеними договорами та інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно), до позивача перейшло право користування земельною ділянкою під об'єктами нерухомості площею 4289,6 кв.м.

Порядок переходу права користування на земельні ділянки визначені в укладених договорах купівлі - продажу об'єктів нерухомості, та зазначені в акті перевірки від 01.09.2014 року.

Підпунктом 271.1.1. п. 277.1 ст. 277 ПК України передбачено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом 274.1 ст. 274 ПК України,встановлено що ставка податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1 відсотка.

Управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської листом № 01-01-09/129 від 29.07.2014 року повідомило Луцьку ОДПІ, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки для обслуговування виробничої бази, на якій розташовані будівлі та споруди ТзОВ «ХК «Єврохолдінг» на вул. Івана Франка, 53 в м. Луцьку, загальною площею 2,4530 га. в 2011-2014 роках становила 16 786 860,20 грн.

З врахуванням загальної нормативної оцінки земельної ділянки визначеної площі земельної ділянки, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна позивача загальною площею 4289,6 кв. м., на підставі ПК України Луцькою ОДПІ було здійснено розрахунок плати за землю який несплачений позивачем за період грудень 2011 року по грудень 2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у зв'язку із переходом права власності на вказані об'єкти нерухомого майна та державної реєстрації права власності на нерухоме майно у позивача, з урахуванням вимог пункту 286.2 статті 286, пункту 287.6 статті 287 ПК України, виник обов'язок із подання до Луцької ОДПІ податкових декларацій з плати за землю (земельний податок) за 2011 - 2013 роки, тобто, тих земельних ділянок, на яких розташовані вказані об'єкти нерухомості, а відтак і обов'язок сплачувати податкові зобов'язання з плати за землю.

Згідно із пунктом 120.1 статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 123.1 статті 123 цього ж Кодексу визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, Луцькою ОДПІ правомірно, у відповідності до норм ПК України винесено податкове повідомлення - рішення від 09.09.2014 року №0008832201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по земельного податку з юридичних осіб за період грудень 2011 року по грудень 2012 року за основним платежем в сумі 61157,18 грн. та правомірно застосована штрафна санкція в розмірі 25% в сумі 15289,3 гривні.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що твердження представника позивача про те, що ПП «ІМПАЛС» повинно сплачувати орендну плату не заслуговують на увагу, оскільки власник нерухомого майна на цій земельній ділянці є позивач, який і повинен сплачувати вказаний земельний податок за плоші, розташовані під об'єктами нерухомості.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що податковим органом вірно визначена площа земельної ділянки для обрахування земельного податку, в розмірі 4286,9 кв. м., як площа перших поверхів об'єктів нерухомого майна, що підтверджено і наявними в матеріалами справи технічними паспортами.

Щодо посилань позивача на те, що в нього відсутні документи на право користування земельною ділянкою та ним вживаються заходи по їх оформленню, а тому в нього не було підстав для декларування земельного податку, то вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки наявність зареєстрованого права власності на нерухоме майно вже є підставою в силу ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України ст.ст. 269, 271 ПК України для його власника для нарахування та сплати земельного податку.

Аналогічну позицію висловлено Верховним судом України у постанові №54688828 від 2 грудня 2015 року.

Натомість, позивач не довів перед судом належними та допустимими доказами неправомірність дій податкового органу.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінгова компанія «Єврохолдінг» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі №803/1883/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 23.02.2016 року.