Постанова № 55989034, 17.02.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 р. м. Чернівці справа № 824/3/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.;

за участю секретаря судового засідання Пелехатої А.В.;

сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - Книговського В.О., Латковського В.І.

представника третьої особи - Нейланда Г.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Поліграф-сервіс"

про визнання протиправною бездіяльність.

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (далі - відповідач) за результатами розгляду її скарги від 27.07.2015 р. щодо проведення перевірки будівельного об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Гайдара, 5А (ТОВ "Поліграф-сервіс") на предмет дотримання екологічних вимог під час будівництва.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не об'єктивно та не всебічно розглянув скаргу від 27.07.2015 р. щодо проведення перевірки будівельного об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Гайдара, 5А (ТОВ "Поліграф-сервіс") на предмет дотримання екологічних вимог під час будівництва, чим порушив вимоги ст. 19 Закону України "Про звернення громадян". Позивач вважає, вказану бездіяльність відповідача протиправною.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що не має повноважень щодо перевірки на предмет дотримання екологічних вимог під час будівництва, оскільки утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій здійснюють відділи з питань благоустрою і санітарно-екологічного стану при районних у місті радах.

При цьому, зазначав, що у відповідності до ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області листом від 11.09.2015 р. за вих. № 02/01-15/1814 на адресу відділу благоустрою та санітарно-екологічного стану Шевченківської в м. Чернівці ради було направлено за належністю звернення ОСОБА_1 від 02.09.2015 р. Відтак, вважає, що ним не було допущено бездіяльності при розгляді даного звернення.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні адміністративного суду.

Ухвалою суду від 05.01.2016 р. залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграф-сервіс" (далі - третя особа).

Третя особа не погоджуючись із позовними вимогами надала до суду письмові заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі судом встановлено наступне.

27.07.2015 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що проживають за адресою АДРЕСА_2, звернулися із скаргою до Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, в якій просили: провести перевірку будівельного об'єкту, що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Гайдара, 5А на предмет дотримання екологічних вимог під час будівництва та вжити заходів щодо недопущення складання будівельного сміття та відходів під вікнами багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2; притягнути винних осіб до відповідальності (а.с. 7-8).

Вказана скарга одержана відповідачем 28.07.2015 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 9).

У зв'язку з надходженням скарги, 13.08.2015 р. відповідач звернувся із запитом до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, в якому просив надати інформацію, про те який суб'єкт господарювання здійснює роботу з будівництва багатоповерхової будівлі за адресою м. Чернівці, вул. Гайдара, 5А (а.с.40).

Листом від 14.08.2015 р. Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надав відповідь на запит відповідача, в якому повідомив, що відповідно до наявної в департаменті інформації, в 2009 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Поліграф-сервіс" в інспекції державного архітектурно-будівельного комплексу у Чернівецькій області отримано дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції власних приміщень з надбудовою на вул. Гайдара, 5А (а.с. 41).

17.08.2015 р. відповідач звернувся до ДПІ у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області із запитом, в якому просив надати інформацію, про те на якій системі оподаткування знаходиться товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграф-сервіс" (а.с.15).

Листом від 19.08.2015 р. ДПІ у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області надала відповідь на запит відповідача, в якому повідомила, що товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграф-сервіс" (код ЄДРПОУ 30501607) перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та являється платником єдиного податку ІІІ групи за ставкою 2% (а.с. 16).

За результатами розгляду скарги, листом від 25.08.2015 р. відповідачем на адресу позивача надано відповідь, в якій зазначено, що за вказаною в скарзі адресою в 2009 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Поліграф-сервіс" отримано дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції власних приміщень з надбудовою.

Також у листі відповідачем зазначено, що згідно інформації наданої ДПІ у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області, ТОВ "Поліграф-сервіс" перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та являється платником єдиного податку. Посилаючись на Закон України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" відповідач повідомив, що не може здійснити перевірку вищезазначеного суб'єкта господарювання (а.с. 10).

Вважаючи надану відповідь на скаргу необ'єктивною та необґрунтованою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Звернення громадян є одним із засобів захисту їх прав та законних інтересів. Вказане право закріплено основним законом держави.

Так, статтею 40 Конституції України зазначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів визначено Законом України "Про звернення громадян" від 02.10. 1996 р. № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР, який діяв на момент спірних правовідносин). Вказаний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ст.1 Закону № 393/96-ВР).

Згідно ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Приписами ч. 4 ст. 3 Закону № 393/96-ВР визначено, що скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону № 393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Статтею 5 Закону № 393/96-ВР передбачено вимоги до звернення. Зокрема, звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі громадян) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Згідно з п.1 та п.5 ч. 1 ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень.

Згідно п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 454/2011 (далі - Положення) Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України і Міністра, а також цим Положенням.

Відповідно до п.п. 5 п. 5 Держекоінспекція України з метою організації своєї діяльності: організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Держекоінспекції України, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.

Згідно п.п. 5 та п.п. 15 пункту 6 Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за

суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною згідно Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII, в редакції, що діяв на момент спірних правовідносин).

Статтею 50 Закону № 1264-XII констатовано, що екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Положеннями ст. 51 Закону № 1264-XII передбачено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів. Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства визначає наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 р. за № 18/16034 (далі - Наказ).

Позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Держекоінспекції (п. 3.5 глави 3 Наказу).

Згідно п.3.6 глави 3 наведеного Наказу позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин: звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2015 р. позивач звертався до відповідача із скаргою, в якій просив провести перевірку будівельного об'єкту, що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Гайдара, 5А на предмет дотримання екологічних вимог під час будівництва та вжити заходів щодо недопущення складання будівельного сміття та відходів під вікнами багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2; притягнути винних осіб до відповідальності.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач за зверненням (скаргою) позивача перевірку не здійснив, за згодою до центрального органу виконавчої влади на проведення даної перевірки не звертався. Вказана обставина не заперечується представниками відповідача в судовому засіданні.

Як слідує із листа від 25.09.2015 р. наданого відповідачем на скаргу позивача від 27.07.2015 р., згідно інформації наданої ДПІ у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області, ТОВ "Поліграф-сервіс" перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та являється платником єдиного податку, тому відповідач не може здійснити перевірку вищезазначеного суб'єкта господарювання відповідно до Закону України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності".

Особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності визначає Закон України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування" 23.02.2012 р. № 4448-VI (далі - Закон № 4448-VI).

Дія цього Закону поширюється в тому числі на юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - юридичні особи) (ст. 2 далі - Закон № 4448-VI).

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграф-сервіс" (м. Чернівці, вул. Гайдара, 5А, код ЄДРПОУ 30501607) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 19.07.1999 р. Основними видами діяльності товариства за КВЕД - 2010 є друкування іншої продукції, надання в оренду офісних машин і устаткування, у т.ч. комп'ютерів, фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність, неспеціалізована оптова торгівля, діяльність у сфері фотографії, спеціалізована діяльність із дизайні (а.с. 69).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку передбачено ст.291 Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Так, згідно п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПК України).

Зокрема, згідно п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень; 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Пунктом 293.3 ст. 293 ПК України передбачено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

- 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

- 4 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно свідоцтва платника єдиного податку серії Б № 285244 виданого 16.05.2012 р., товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграф-сервіс" з 01.01.2012 р. перебуває на спрощеній системі оподаткування, ставка єдиного податку 3% (а.с. 26).

В 2015 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграф-сервіс" перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та являлося платником єдиного податку ІІІ групи за ставкою 2%. Вказана обставина сторонами та третьою особою не заперечувалася під час судового розгляду справи, та підтверджується інформацією ДПІ у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 28.01.2016 р. (а.с. 83).

Отже, судом встановлено, що суб'єкт господарювання (товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграф-сервіс") за положеннями п. 293.3 ст. 293 ПК України не включає податок на додану вартість до складу єдиного податку, відтак дія ст. 2 Закону України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування" на нього не поширюється.

Як було вже вищезазначено, згідно з п.1 та п.5 ч. 1 ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що відповідь на скаргу позивача є формальною, необґрунтованою та необ'єктивною, відповідач не перевірив належним чином скаргу позивача, не здійснив перевірку питань зазначених у скарзі, не забезпечив поновлення порушених прав в розумінні положень Закону України "Про звернення громадян".

Відтак, бездіяльність Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 27.07.2015 р. щодо проведення перевірки будівельного об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Гайдара, 5А на предмет дотримання екологічних вимог під час будівництва є протиправною, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування вжиття належних заходів щодо повного, всебічного та обґрунтованого розгляду скарги, у зв'язку із чим допустив бездіяльність.

Доводи представників відповідача щодо направлення за належністю звернення ОСОБА_1 для вирішення наведених у ньому питань та розгляду по суті вказаного звернення Шевченківською районною у м. Чернівці радою суд не бере до уваги з наступних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.09.2015 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із заявою до Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, в якій просили: притягнути до адміністративної відповідальності посадових осіб ТОВ «Поліграф-сервіс» за порушення вимог ст. 52 КУпАП; притягнути до адміністративної відповідальності посадових осіб ТОВ «Поліграф-сервіс» за порушення вимог ст. 53-1 КУпАП; про результати розгляду заяви повідомити їх письмово у встановлений законодавством термін (а.с. 88-89).

Вказану заяву одержано відповідачем 04.09.2015 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 90).

11.09.2015 р. відповідач посилаючись на ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», спрямував вказану заяву для вирішення по суту до відділу з питань благоустрою та санітарно-екологічного стану Шевченківської районної у місті Чернівці ради, оскільки згідно Положення про Державну екологічну інспекцію до компетенції Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області не входить здійснення контролю за дотриманням благоустрою прибудинкової території (а.с. 91).

Таким чином, відповідачем скеровано іншу заяву позивача за належністю до відповідного органу.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності у нього повноважень проводити перевірку з питань зазначених у скарзі від 27.07.2015 р. суд зазначає наступне.

Статтею 7 Закону № 393/96-ВР встановлено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами розгляду скарги відповідач повідомив позивача про неможливість здійснення перевірки ТОВ "Поліграф-сервіс", який перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та являється платником єдиного податку, посилаючись на Закон України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності".

При цьому, доказів направлення скарги від 27.07.2015 р. за належністю до відповідного органу відповідачем не надано до суду.

Також суд зазначає, що відповідно до п.п.2 п. 4 Положення Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами щодо: дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; дотримання вимог виданих лімітів на утворення та розміщення відходів; складання і ведення реєстру об'єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів; перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів; збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів; ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів; виконання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, при виробництві продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням; недопущення змішування та захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія; дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів; дотримання правил зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації, захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин, небезпечних речовин; додержання вимог екологічної безпеки при транспортуванні, зберіганні, використанні, знешкодженні й похованні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів; своєчасності й повноти виконання заходів щодо захисту земель від засмічення відходами.

Таким чином, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки вимог законодавства про поводження з відходами, про які позивач просив перевірити в скарзі від 27.07.2015 р.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., що підтверджується квитанцією № 105 від 29.12.2015 р.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 70-72, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 27.07.2015 р. щодо проведення перевірки будівельного об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Гайдара, 5А на предмет дотримання екологічних вимог під час будівництва.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена 22.02.2016 р.