Постанова № 55988854, 17.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3228/15

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лук'янчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.

при секретарі -Величко А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південьнафтозбуд» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південьнафтозбуд» до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року ТОВ «Південьнафтозбуд» (надалі - Позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - Відповідач, ДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000142200 від 21.07.2015 року, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД» в розмірі 22861,25 грн..

Спірне податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту №153/14-05-22-00/30680154 від 05.06.2015 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за експортним контрактом від 11.03.2014 року №1012 з нерезидентом ОАО «Кричевцементошифер» по ВМД за вересень, жовтень, листопад 2014 року (надалі-акт перевірки).

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що нарахування пені за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом з ОАО «Кричевцементношифер», Республіка Білорусь №1012 від 11.03.2014 року здійснено відповідачем безпідставно, оскільки позивач звертався до Економічного суду Могильовської області республіки Білорусь про стягнення з покупця заборгованості за поставлений товар, що відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зупиняє нарахування пені.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Товариство подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає, оскільки суд першої інстанції у мотивувальній частині постанови виклав обставини щодо здійснених поставок та проведених розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №1012 від 11.03.2014 року, які повністю не відповідають фактичним обставинам по цій справі, які стали предметом оцінки за актом перевірки та за наслідком яких приймалось спірне податкове повідомлення-рішення.

Ці невідповідності полягають у тому, що за актом перевірки встановлено порушення визначеного ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строку надходження валютної виручки по експортному контракту по поставкам, які мали місце у вересні та листопаді 2014 року, а суд першої інстанції встановив такі порушення по поставкам, які мали місце у липні 2014 року, які не мають жодного відношення до акту перевірки, за яким, як вже зазначено вище, досліджувались поставки по вказаному контракту за вересень, жовтень, листопад 2014 року.

На підставі невірно встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність нарахування позивачу санкцій спірним повідомленням-рішенням з огляду на факт припинення судом провадження по справі за позовом ТОВ «Південьнафтозбуд» до ОАО «Кричевцементошифер» про стягнення заборгованості по поставкам, що мали місце у липні 2014 року, що також жодним чином не відповідає реальним обставинам по даному спору.

За таких обставин постанова суду першої інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з винесенням судом апеляційної інстанції по даній справі нової постанови по суті заявлених позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи.

За змістом акту перевірки на підставі укладеного позивачем з ОАО «Кричевцементношифер» контракту від 11.03.2014 року №1012 на поставку кеку глиноземистого (надалі - Контракт) за період з 01.09.2014 року по 31.11.2014 року позивачем в адрес покупця здійснено 21 експортну поставку кеку глиноземистого на загальну суму 945335,00 грн. дол. США, а отримано валютної виручки по цим поставкам всього 849180 дол. США, що спричинило виникнення у позивача станом на 30.11.2014 року дебіторської заборгованості на суму 856319,88 дол. США.

По поставкам, які мали місце 26, 27, 30 вересня та 03.11.2014 року ДПІ встановила порушення визначеного у ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (надалі - Закон) строку повернення валютної виручки на 6, 5, 2 та 1 день відповідно.

З акту перевірки та доданої до нього інформації про виконання Контракту (додаток №1) (а.с.20) слідує, що ДПІ визначило період затримки валютної виручки і відповідно нарахувало пеню до дати відкриття Економічним судом Могильовської області республіки Білорусь провадження за заявами позивача про стягнення заборгованості по Контракту з ОАО «Кричевцементошифер», а саме - ухвала про порушення наказного провадження від 31.12.2014 року по справі №941-11/Пп/2014 та ухвала про порушення наказного провадження від 02.02.2015 року по справі №36-3/Пп/2015.

Відповідно до ст.1 Закону виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч3 ст.1 Закону).

Протягом 2014 року Національний банк України своїми постановами запроваджував 90 денний термін розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, зокрема у спірному періоди Постановою від 20.08.2014 року №515, від 20.11.2014 року №734, від 01.12.2014 року №758.

Статтею 4 Закону встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Слід зазначити, що дата звернення резидентом із позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і пеня за їх порушення не сплачується.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.02.2011 року у справі №21-63а10, і відповідно до ст.244-2 КАС України є обов'язковою для суду при вирішенні даної справи.

З метою встановлення дат звернення позивача із заявами до суду про стягнення заборгованості у ОАО «Кричевцементношифер» або дати відправлення цих заяв до суду поштою, апеляційною інстанцією двічі витребовувались відповідні докази у позивача.

На виконання цих запитів суду позивачем 27.01.2016 року та 17.02.2016 року були надані копії заяв до Економічного суду Могильовської області республіки Білорусь про порушення наказного провадження від 15.12.2014 року №093 на суму 466455,85 дол.США та від 19.01.2015 року №113 на суму 389863,98 дол.США, а також докази відправлення цих заяв до суду через міжнародні служби кур'єрської доставки ТММ Express та Cargo Express LTD - накладені на відправку від 16.12.2014 року та від 30.01.2015 року відповідно.

Надані позивачем докази спростовують висновок акту перевірки про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення 90 денного терміну повернення валютної виручки по зазначеним в акті перевірки поставками, оскільки, як вказано в акті перевірки, граничним строком повернення валютної виручки по поставці від 26.09.2014 року є 24.12.2014 року, по поставці від 27.09.2014 року - 25.12.2014 року, по поставці від 30.09.2014 року - 28.12.2014 року, а позивач звернувся до Економічного суду Могильовської області республіки Білорусь з заявою від 15.12.2014 року №093 про стягнення заборгованості по цим поставкам 16.12.2015 року, тобто до спливу граничного терміну, передбаченого ст.1 Закону. За цією заявою ухвалою Економічного суду Могильовської області республіки Білорусь від 31.12.2014 року було порушено наказне провадження №941-11/Пп/2014, а ухвалою цього ж суду від 28.01.2015 року вимоги позивача до ОАО «Кричевцементошифер» задоволено.

Також це стосується і поставки від 03.11.2014 року, по якій, як вказує ДПІ в акті перевірки, граничний строк повернення валютної виручки припадає на 31.01.2015 року, а позивач звернувся до Економічного суду Могильовської області республіки Білорусь з заявою про стягнення заборгованості по цій поставці 30.01.2015 року, тобто також до спливу граничного терміну, передбаченого ст.1 Закону. За цією заявою ухвалою Економічного суду Могильовської області республіки Білорусь від 02.02.2015 року було порушено наказне провадження №36-3/Пп/2015, а ухвалою цього ж суду від 27.02.2015 року вимоги позивача до ОАО «Кричевцементошифер» задоволено.

Факт того, що зазначені заяви позивача до Економічного суду Могильовської області республіки Білорусь стосуються вищевказаних поставок підтверджується змістом цих заяв, які долучені позивачем до матеріалів даної справи (а.с.86-92).

Так, в заяві від 15.12.2014 року №093 позивач просить стягнути з ОАО «Кричевцементношифер» заборгованість в сумі 466455,85 дол.США, яка складається з суми заборгованості станом на 01.10.2014 року в розмірі 185222,12 дол.США, та за період з 19.10 по 31.10.2014 року в розмірі 310233,73 грн., з урахуванням часткової оплати в сумі 89000 дол.США.

В заяві від 19.01.2015 року №113 позивач просить стягнути з ОАО «Кричевцементношифер» заборгованість в сумі 389863,98 дол.США, яка складається із заборгованості по поставкам з 03.11 по 30.11.2014 року.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини звернення позивача до Економічного суду Могильовської області республіки Білорусь спростовують наведені податковим органом в запереченнях на апеляційну скаргу доводи про непричетність вищезазначених ухвал судового органу республіки Білорусь до предмету даного позову.

На підставі всього вищенаведеного, колегія судів приходить до висновку, що позивачем не допущено порушень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині повернення валютної виручки за експортним контрактом від 11.03.2014 року №1012, а тому нарахування позивачу пені на підставі ст.4 цього Закону є неправомірним.

Оскільки судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи, зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, а також порушені норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, колегія суддів судів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Загальний розмір судових витрат по справі у вигляду сплати судового збору за подачу позовної заяви (а.с.4) та апеляційної скарги (а.с.57) дорівнює 2733,80 грн., які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південьнафтозбуд» - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Південьнафтозбуд» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 21 липня 2015 року №0000142200.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Південьнафтозбуд» (код ЄДРПОУ 30680154) понесені судові витрати в сумі 2733 (дві тисячі сімсот тридцять три) гривні 80 коп. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 18.02.2016 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський