Постанова № 55988551, 09.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року справа №810/3284/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до приватного акціонерного товариства "Меліоратор" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платників податків, що перебуває у податковій заставі,

в с т а н о в и в:

Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області звернулась до суду з адміністративним позовом до ПрАт «Меліоратор» про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед Державним бюджетом України у сумі 1 409 910 грн. Вжиті податковим органом заходи стягнення не призвели до її погашення, тому позивачем, на виконання положень ст. 95 ПКУ, в частині звернення до суду про надання дозволу погашення суми боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, заявлено даний позов.

В призначений для розгляду справи час уповноважений представник відповідача у судове засідання не прибув з невідомих для суду причин, 12.01.2016 р. через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому просив у задоволенні заявлених вимог відмовити у зв?язку з тим, що станом на день звернення позивача до суду розмір податкового боргу зменшився за рахунок сплати заборгованості з податку на землю і наявністю боргу лише у розмірі 600 000 грн.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАСУ, суд здійснив розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав:

на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 р. у справі №810/5905/14, якою з відповідача було стягнуто з його рахунків 1 409 910 грн., податковий орган направив до обслуговуючого банка відповідача-ПАТ «АКБ «Київ» наступні інкасові доручення: №86,88,90-91 від 15.04.2015 р. на суми 570153,30 грн.; 123 722,80 грн.; 18 579,33 грн.; 18 579,33 грн. відповідно.

Вказані доручення банком виконані не були, оскільки на рахунках позивача відсутні грошові кошти.

Згідно довідки про суми податкової заборгованості ПрАт «Меліоратор», наданої позивачем станом на 21.07.2015 р., за підприємством рахується податкова заборгованість у розмірі 3 717321,32 грн.

26.07.2011 р., Ірпінською ОДПІ, на підставі рішення начальника від 26.07.2011 р. №6 було складено акт №6 про опис майна відповідача у податкову заставу, зокрема залишків основних засобів, адміністративної будівлі, будівлі технічного обслуговування на загальну суму 708576 грн. Майно знаходиться в розпорядженні відповідача.

28.07.2015 р., Ірпінська ОДПІ звернулась до суду з позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке:

згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до статті 88 ПКУ з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Пунктом 89.1 статті 89 ПКУ встановлено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

За приписами пункту 89.2 статті 89 ПКУ з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею. Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПКУ встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПКУ контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На підтвердження існування у відповідача заборгованості позивачем надано суду рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 р. у справі №810/5905/14 та довідку про наявність у відповідача боргу станому на 21.07.2015 р. у сумі 3 717 321,32 грн.

На підтвердження факту вжиття попередніх заходів йог стягнення, які не дали позитивних результатів, надані копії інкасових доручень №86,88,90-91 від 15.04.2015 р. на суми 570 153,30 грн.; 123 722,80 грн.; 18 579,33 грн.; 18 579,33 грн. відповідно

Частиною першою статті 71 КАСУ встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає доведеними заявлені вимоги позивача. Одночасно, суд відкидає заперечення, надані ПрАт «Меліоратор» у якості аргументу для незадоволення позовних вимог, з огляду на те, що станом на день звернення податкового органу до суду у відповідача наявна непогашена заборгованість перед Державним бюджетом України у розмірі 600 000 грн., що визнає і сам відповідач. Оскільки вжитими податковим органом заходами її не погашено, заявлені вимоги підлягають задоволенню, що не позбавляє відповідача у судовому порядку виключити з акта опису майно, вартість якого перевищує суму наявного боргу.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Надати Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Київській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу приватного акціонерного товариства "Меліоратор" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі на суму 708 576,5 (сімсот вісім тисяч п'ятьсот сімдесят шість) грн.50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.