Ухвала суду № 55988382, 18.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4967/15

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника вiдповiдача Шевчук П.Л.;

представника апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Котовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Котовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №17772-17 від 25.06.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято с порушенням норм податкового законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1, належав ОСОБА_3 до 16.03.2015 року на підставі рішення Котовського міськрайонного суду від 22.03.2010 року, зареєстрованого в КП «Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» в книзі №4, запис №499, реєстраційний номер 30515528.

Відповідно до договору дарування житлового будинку від 16.03.2015 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними господарчими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1.

25.06.2015 року Котовською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №17772-17, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 8969,05 грн.

Судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції викладеними в оскаржуваній постанові, вважає їх обґрунтованими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно пп. 266.10 п.266.10.1 ст.266 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового Кодексу України, платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року у відповідності пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПКУ.

Положеннями пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Кодексу визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Згідно пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пільги для житлового будинку, встановленої рішенням, сільської ради та відповідної ставки, податку.

У відповідності до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Також з 01.04.2014 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 27.03.2014р. №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до Податкового кодексу України, а саме відповідно до ст. 25 вказаного Закону внесено зміни до ст. 265 Кодексу, де слова «житлова площа» в усіх відмінках замінено відповідно словами «загальна площа», у 2015 році фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податок нараховували контролюючі органи за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2014 рік у такому пораду з 1 січня по 31 березня 2014 року (включно) - з житлової площі, а з квітня по 31 грудня 2014 року (включно) - із загальної площі об'єктів житлової нерухомості.

З матеріалів справи встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок, загальною площею 606,4 кв.м та житловою площею 333,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 до 16.03.2015 р. на підставі рішення Котовського міськрайонного суду у справі №2-815/2010 від 22.03.2010р., зареєстрованого в КП «Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» в книзі № 4, запис № 499, реєстраційний номер 30515528.

За рішенням Куяльницької сільської ради Ж295-УІ від 21.11.2013 року «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Куяльницької сільської ради на 2014 рік» база оподаткування об'єкта житлової нерухомості зменшується: б) для житлового будинку - на 250 м2. Ставки податку встановлюються за рішенням сільської або міської ради в залежності від місця розташування, встановленої у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, для житлових будинків площа яких перевищує 500 м2, ставка податку становить 2.7 відсотка. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2014 року - 1218 грн.

Враховую чи зазначене, судова колегія вважає не вмотивованими доводи апелянта, що відповідно до висновку експертного звіту №5/24.07.2015 року «Про будівельну готовність житлового будинку з мансардою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1» встановлено, що будівельна готовність двоповерхового житлового будинку з мансардним поверхом складає - 56%. Дана будівля не може бути використана в якості житлового будинку. Отже, житлова нерухомість розташована за зазначеною адресою не придатна для проживання, а тому не є об'єктом оподаткування у відповідності до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України, оскільки з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, а тому за значений висновок не є документом, який підтверджує, що житлова нерухомість за зазначеною адресою непридатна для проживання

Крім того, Законом № 71 від 28 грудня 2014 року доповнено перелік об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, зокрема пп. 266.2.2. ст. 266 визначено, що не є об'єктом оподаткування: г) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради.

Статус нерухомого майна як аварійного може бути встановлено лише на підставі рішення сільської, селищної, міської ради. Після чого, власники одержують довідку, де зазначена інформація про непридатність для проживання у такому приміщенні, з якою можуть звернутися до податкової інспекції з заявою, долучивши копію довідки. Тільки після цього така будівля відповідно до Закону не оподатковуватиметься податком на нерухоме майно.

Крім того, судова колегія також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги оскільки, по-перше висновок експертного звіту №5/24.07.2015 року «Про будівельну готовність житлового будинку з мансардою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1» був виготовлений після прийняття 07.07.2015 року відповідачем ППР, яке є предметом оскарження, позивач ніколи не звертався до будь-яких органів для визначення цього будинку таким, що не придатний для проживання, крім того як в рішенні Котовського міськрайсуду від 22.03.2010р. по справі №2-815/2010р. так і в нотаріально засвідченому договорі дарування житлового будинку від 16.03.2015р. та технічному паспорті на цей будинок від 03.03.2015 року, відсутні відомості стосовно того, що ця споруда є незавершеним будівництвом, а навпаки зазначено що це житловий будинок площею 606,4 м2, в тому числі житловою площею 333,8 м2.

З огляду на зазначене судова колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що Котовська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення №17772-17 від 25.06.2015 року діяла в межами своїх повноважень, передбачених законодавством України, а тому правові підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №17772-17 від 25.06.2015 року відсутні.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки вмотивовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи ОСОБА_3 викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим в позовній заяві, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.02.2016 року

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик