Ухвала суду № 55988375, 23.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/24258/15

Суддя-доповідач Губська О.А.

У Х В А Л А

23 лютого 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року у справі за позовом Корпорації "Артеріум" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000504030 від 06.08.2015,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року апеляційна скарга відповідача залишена без руху, оскільки її було оформлено з порушенням вимог статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, всупереч вимог Закону України "Про судовий збір", а також ч. 6 ст. 187 КАС України, до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

Апелянту встановлено десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення наведених у ній недоліків.

Копію названої ухвали апелянт отримав 28.01.2016, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання установлених судом вимог, відповідач подав до апеляційного суду клопотання, в якому просив звільнити його від сплати судового збору, мотивуючи власні доводи відсутністю можливості сплатити судовий збір у зв'язку із відсутністю у відповідача, як бюджетної установи, коштів на цю мету.

Такі доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкового органу пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Аналогічну позицію підтримує і Верховний Суд України в ухвалі від 11 січня 2016 року.

Крім того, суд звертає увагу, що приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" акцентував увагу на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

За правилами частин 1 та 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд звертає увагу, що позивач, звертаючись до суду, виконав покладений на нього обов'язок та сплатив судовий збір, отже, невиконання такого обов'язку відповідачем, який у силу закону не звільнений від його сплати, матиме наслідком поставлення сторін у нерівне становище.

Враховуючи наведене, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

За таких обставин, апелянт недоліків апеляційної скарги в частині несплати ним збору у встановлений строк не усунув.

Відповідно до частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись ст.ст.108, 189, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року у справі за позовом Корпорації "Артеріум" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000504030 від 06.08.2015 - повернути апелянту.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Губська О.А.