Ухвала суду № 55987543, 18.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року м. Київ К/800/13197/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Радянській" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Радянській" звернулося з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови від 20 листопада 2012 року № 132 про накладення штрафу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

В запереченнях позивач просив залишити скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСББ "На Радянській" зареєстроване як юридична особа 23 жовтня 2007 року виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ - 35259177.

24 жовтня 2008 року складено акт обстеження цокольного приміщення ОСББ на предмет обладнання додаткового виходу. В акті зазначено, що замовником ОСББ пропонується обладнати цокольне приміщення додатковим виходом на вулицю, реконструювати частину фасаду, благоустроїти прилеглу територію. Комісія дійшла висновку про можливість надати позивачу дозвіл на обладнання додаткового виходу з цокольного приміщення по вул. Радянській, 21 при умові отримання необхідних технічних умов і висновків, розробки та погодження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.

Відповідно до акта приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 01 грудня 2008 року позивач отримав на баланс від Фастівського ЖЕК житловий комплекс, а саме: 9-типоверховий житловий будинок, розташований за адресою: вул. Радянська, 21, м. Фастів, Київська область.

На замовлення позивача Проектно-будівельною компанією "Модуль" (ліцензія АБ № 206327) розроблено проект входів у підвальне приміщення житлового будинку № 21 по вул. Радянській в м. Фастові (2008 рік). Вказаним проектом передбачається улаштування двох входів в цокольний поверх житлового будинку № 21.

18 грудня 2008 року виконком Фастівської міської ради Київської області рішенням № 346/3 надав ОСББ дозвіл на обладнання додаткових виходів з цокольного приміщення по вул. Радянській, 21, м. Фастів. Цим же рішенням ОСББ попереджено про необхідність перед виконанням будівельних робіт отримати відповідний дозвіл в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Також, Проектно-будівельною компанією "Модуль" складено технічний висновок 11/09-ТВ про технічний стан конструкцій житлового будинку, відповідно до якого стан фундаментів та стін забезпечують можливість улаштування у вікнах цокольного поверху будинку дверних пройм без впливу на стан конструкції будинку тільки згідно з проектною документацією, розробленою відповідною організацією.

26 лютого 2009 року Фастівська міська рада Київської області видала позивачу ордер № 16, згідно із яким ОСББ надано дозвіл на виконання земляних робіт, пов'язаних з обладнанням додаткових виходів з цокольного приміщення.

13 листопада 2012 року відповідачем проведено перевірку додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил при реконструкції позивачем підвальних приміщень житлового будинку по вул. Радянській, 21 в м. Фастів Київської області.

За результатами перевірки складено акт, згідно із яким встановлено, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Радянській" без відповідного дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та з відхиленням від розробленої проектної документації ПВК "Модуль" у 2009 році в підвальних приміщеннях житлового будинку влаштовано три додаткові входи, замість запроектованих двох; змінено цільове призначення даних приміщень. На момент перевірки приміщення експлуатуються без прийняття в експлуатацію після реконструкції в порушення ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

13 листопада 2012 року № 5 Інспекція склала протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який отриманий головою правління позивача, про що свідчить її підпис.

20 листопада 2012 року Інспекція винесла оскаржувану постанову про накладення штрафу в сумі 100 620 грн 00 коп.

Згідно з постановою ОСББ "На Радянській" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6. ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", відповідно до якої суб'єкти містобудування, що є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів про задоволення позову.

Верховний Суд України вже вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні дії в часі Закону № 208/94-ВР і в постанові від 04 березня 2014 року (справа № 21-433а13) з приводу цього зазначив, що з дня набрання чинності у листопаді 1994 року Закону № 208/94-ВР, стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, останній не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24 жовтня 2000 року шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21 вересня 2000 року № 1988-III).

19 січня 2012 року згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI Закон № 208/94-ВР викладено у новій редакції, пункт 6 частини другої статті 2 якої передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто Закон № 208/94-ВР, зокрема положення пункту 6 частини другої статті 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

В контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.

Частина восьма статті 39 Закону № 3038-VI зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 20 листопада 2012 року № 5496-VI, встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, логічним висновком має бути судження про те, що обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть застосоватися лише до тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена така відповідальність.

Оскільки висновки судів ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, то скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: