Ухвала суду № 55987481, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2016 р. м. Київ К/800/4074/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф., (суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Донецькій області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування висновків акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого за касаційною скаргою Головного управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року арбітражний керуючий ОСОБА_4, звернувся до суду з адміністративним позовом та з урахуванням уточнень до позовних вимог просив визнати протиправними висновки акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.09.2013 року № 22; скасувати висновки акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.09.213 року № 22; скасувати наказ Міністра юстиції України від 24.09.2013 року № 926/7.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог щодо скасувати наказу Міністра юстиції України від 24.09.2013 року № 926/7 провадження у справі в цій частині - закрито.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року адміністративний позов в іншій частині вимог задоволено. Визнано протиправними та скасовано висновки акту планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 05 вересня 2013 року № 22 щодо встановлених порушень, які підлягають включенню до припису про недопущення повторних порушень в частині пунктів: 1-3, 5-13. Визнано протиправним та скасовано висновки акту планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 05 вересня 2013 року № 22 щодо встановлених порушень, які підлягають включенню до розпорядження про усунення в частині пунктів: 1-7, 10, 13-15, 21-26, 28. Визнано протиправним та скасовано висновки акту планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 05 вересня 2013 року № 22 щодо встановлених порушень, які є підставою для застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року.

Ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року щодо закриття провадження в частині позовних вимог не була предметом перегляду в апеляційному порядку.

Головне управління юстиції у Донецькій області не погодилось з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року і звернулось до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Позивач є арбітражним керуючим, що підтверджуеться свідоцтвом про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого виданого на підставі наказу Міністерства юстиції України від 5 березня 2013 року № 371/5.

Впродовж 15 - 27 серпня 2013 року посадовими особами відповідача, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2013 № 1248/5, проведена планова виїзна перевірка діяльності позивача, як арбітражного керуючого за результатами якої складений акт перевірки від 5 вересня 2013 року № 22.

Позивач не погоджуючись з висновки викладені в акті планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.09.2013 року № 22 звернувся до суду з даним позовом та просив їх скасувати.

Вирішуючи даний спір по суті, суд як першої, так і апеляційної інстанцій виходили з того, що дана справа є адміністративною.

Однак, такий висновок є помилковим, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту, так як акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.09.213 року № 22 не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України (при цьому, дії суб'єкта владних повноважень позивачем не оскаржуються).

Відповідно до пункту 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У відповідності до п. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Під актом перевірки розуміється службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації.

При цьому слід зазначити що згідно п.6.9.2. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів, затвердженого наказом Міністерства юстиції, від 27.06.2013, № 1284/5, припис або розпорядження виноситься органом контролю на підставі акта перевірки не пізніше ніж на третій робочий день з дня підписання акта перевірки та надається арбітражному керуючому особисто або надсилається йому рекомендованим листом та електронною поштою. Припис та/або розпорядження вважаються належним чином врученими арбітражному керуючому за умови, якщо він особисто або за його дорученням представник отримав вказані припис та/або розпорядження або вони були надіслані йому органом контролю у спосіб, визначений пунктом 2.15 розділу II цього Порядку. Докази надсилання припису та/або розпорядження арбітражному керуючому є невід'ємною частиною матеріалів перевірки та зберігаються за місцезнаходженням органу контролю, який виніс припис та/або розпорядження.

Тобто акт перевірки та викладені у ньому факти, висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Оцінка акту перевірки, викладення у ньому висновків, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.09.213 року № 22 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розмінні статті 17 КАС України, оскільки акт перевірки не встановлює права та обов'язки для позивача.

За правилами ч.1 ст. 228 КАС України, судові рішення обов'язково скасовуються, а позовна заява залишається без розгляду або закривається провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 220-1, 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року - скасувати, провадження у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Донецькій області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування висновків акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець