Ухвала суду № 55987245, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/12392/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.

Секретар судового засідання Пасічніченко А.А.

за участю:

представника відповідачів Семенова Є.В., Осадчого А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області, Служби безпеки України, в якому з урахуванням наданих уточнень, просив:визнати протиправним наказ начальника Управління СБ України в Одеській області № 206 - ОС від 15 серпня 2012 року в частині терміну перебування в розпорядженні з 17 липня по 17 жовтня 2012 року; скасувати наказ начальника Управління СБ України в Одеській області № 206 - ОС від 15 серпня 2012 року в частині терміну перебування в розпорядженні з 17 липня по 17 жовтня 2012 року;визнати протиправним наказ СБ України № 225 -ОС від 28 лютого 2013 року в частині призначення ОСОБА_6 на посаду помічника начальника Управління - начальника юридичного сектора Управління ВКР СБУ в м. Севастополі;скасувати наказ СБ України № 225 - ОС від 28 лютого 2013 року в частині призначення ОСОБА_6 на посаду помічника начальника Управління - начальника юридичного сектора Управління ВКР СБУ в м. Севастополі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14листопада2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у задоволені позовувідмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити.

Відповідачі через свого представника надалидо Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на вказану касаційну скаргу, у яких просять її залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що полковник юстиції ОСОБА_6 з вересня 1991 року проходив кадрову військову службу в органах Служби безпеки України. В липні 2012 року перебував в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області на посаді начальника відділу.

Наказом Голови Служби безпеки України №017 від 17 липня 2012 року «Про зміни в штатах Служби безпеки України та організаційні заходи» внесено зміни до штату Управління Служби безпеки України в Одеській області, затверджені наказом Голови Служби безпеки України від 19липня 2007 року №041, наказано відповідним начальникам провести, у визначеному законодавством України порядку, призначення (зарахування в своє розпорядження) військовослужбовців, які займають посади, що скорочуються.

09 серпня 2012 року начальником ГВ КЗЕ Управління Служби безпеки України в Одеській області полковником Гульченко В. на ім'я начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області генерала-майора Туріци В.В. подано рапорт, в якому, з посиланням на Наказ Голови Служби безпеки України №017 від 17 липня 2012 року, повідомлено, що у ГВ КЗЕ Управління Служби безпеки України в Одеській області відбулися організаційно-штатні зміни, в результаті проведення яких посада консультанта КЗЕ підлягає скороченню. Вказаним рапортом заявлено клопотання про зарахування в розпорядження начальника Управління, у відповідності до п.п. «б» п.48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, з 17 липня 2012року по 17 жовтня 2012 року полковника юстиції ОСОБА_6, який займав посаду консультанта ГВ КЗЕ Управління.

Наказом начальника Управління Служби безпеки України генерал-майора Туриці В.В. від 15 серпня 2012 року №206 - ОС полковник ОСОБА_6 був зарахований у його розпорядження з 17 липня по 17 жовтня 2012 року за п.п. «б» п.48 Положення «у зв'язку з проведенням організаційних заходів» за посадою начальника відділу.

Помічником начальника Управління - начальником ВКЗ УСБ України в Одеській області полковником Навроцьким В.І. 08 жовтня 2012 року було проведено бесіду з позивачем, під час якої останній був проінформований про те, що у зв'язку з організаційно-штатними змінами, які оголошені наказом Голови СБУ №017 від 17 липня 2012 року, скорочено посаду консультанта ГВ КЗЕ УСБУ в Одеській області і він зарахований у розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області від 15 серпня 2012 року.

В ході проведення бесіди позивачу доведено, що у разі неможливості його призначення на рівну посаду він може бути призначений на нижчу посаду або підлягає звільненню з військової служби в установленому порядку.

У зв'язку з відсутністю в Управлінні вакантних посад, відповідних тій, на якій ОСОБА_6 проходив службу до виведення в розпорядження, йому було рекомендовано звернутись до інших органів та підрозділів СБ України з проханням про подальше проходження військової служби і вирішити це питання самостійно. В ході бесіди ОСОБА_6 підтвердив своє бажання в подальшому продовжити проходження військової служби в СБУ. Скарг чи пропозицій до керівництва Управління висловлено не було.

В подальшому на виконання п.4.2 рішення Колегії Служби безпеки України, оголошеного наказом Служби безпеки України від 30.01.2013 року №33/ДСК, в лютому 2013 року в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області працювала комісія УРОС СБ України спільно з Управлінням ВКР ДКР СБ України. Зокрема, у період з 10 по 15 лютого 2013 року комісією УРОС СБ України здійснено виїзд і перевірку стану кадрового забезпечення Управління Служби безпеки України в Одеській області.

Під час перевірки комісією, в межах своїх повноважень, проведені бесіди з начальником Управління Служби безпеки України в Одеській області, заступниками начальника управління, керівниками структурних підрозділів, деякими колишніми співробітниками УВКР СБ України в Південному регіоні, які перебувають у розпорядженні начальника регіонального органу; проведено вивчення і аналіз документальних матеріалів із вищезазначених питань. Під час проведення бесід з керівництвом регіонального органу розглядались кандидатури військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні щодо заміщення вакантних посад, які на той час були в управлінні.

З наявної в матеріалах справи довідки про бесіду з полковником юстиції ОСОБА_6 від 13 лютого 2013 року вбачається, що в ході проведеної начальником Управління Служби безпеки України в Одеській області Туріцою В.В. бесіди полковнику юстиції ОСОБА_6, з урахуванням наявності у нього права на пенсійне забезпечення, було запропоновано подати у встановленому порядку рапорт на звільнення з органів Служби безпеки України. ОСОБА_6 підписав вказану довідку із зауваженнями, зазначивши, при цьому, що за час знаходження його в розпорядженні вакантні посади в Управлінні були наявні, однак йому вони не пропонувалися.

За результатами роботи комісії, з урахуванням положень актів чинного законодавства України, була підготовлена доповідна записка на ім'я Голови Служби безпеки України від 20 лютого 2013 року №11/2/1-1848 з пропозиціями щодо подальшого службового використання військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні начальника Управління СБ України в Одеській області. Зокрема, Голові Служби безпеки України було запропоновано призначити ОСОБА_6 помічником начальника Управління (з юридичних питань) Управління ВКР СБ України в АРК і м. Севастополі (з дислокацією в м. Севастополі).

Наказом Голови Служби безпеки України від 18 лютого 2013 року №225-ОС ОСОБА_6 за п.п. «б» п.44 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України призначено помічником начальника Управління (з правової роботи) - старшим юрисконсультом по Управлінню військової контррозвідки Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим і м.Севастополі (з дислокацією в м. Севастополі).

Посилаючись на порушення вимог законодавства при виданні наказу про зарахування в розпорядження через місяць після такого зарахування, не вчасної не проведення бесіди; порушення вимог законодавства України при винесені наказу про переведення в інше Управління, зі зміною місця дислокації, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволені позову суди попередніх інстанцій, прийшли до висновків з якими погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, щооскаржувані накази прийняті правомірно. Зокрема, зарахування у розпорядження відповідних начальників (із зазначенням їх конкретних посад) проводиться наказами по особовому складу з обов'язковим визначенням дати початку та закінчення терміну розпорядження та доводиться до відома військовослужбовців, які зараховані в зазначене розпорядження, їх начальниками в установленому порядку. Отже зарахування позивача в розпорядження відповідного начальника на підставі підпункту «б» п. 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджене Указом Президента України від 27.12.2007 року №1262/2007 може відбуватися за умови видання наказу (№ 206-ОС від 15.08.2012 року.) згідно з організаційно-штатними змінами, оголошеними наказом Голови Служби безпеки України від 17.07.2012 року № 017.

Надаючи оцінку доводам заявника апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зауважив, що дата зарахування в розпорядження у зв'язку із проведенням організаційно-штатних заходів не містить прив'язки виключно до дати видання наказу, як розпорядчого документу, а здійснюється з дати, вказаної у відповідному наказі. Бесіда на підставі даного зарахування відбулась,відтак порушеннявідповідної процедури зарахування не допущено.

Щодо наказу від № 225 -ОС від 28 лютого 2013 року в частині призначення ОСОБА_6 на посаду помічника начальника Управління - начальника юридичного сектора Управління ВКР СБУ в м. Севастополі суди також вірно зауважили, що наказ - це розпорядчий документ, який видається керівником установи (структурного підрозділу) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов'язковий для виконання підлеглими. Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті. Право підписання наказів визначається законодавством: зазвичай це право мають керівники установ, їхні перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їх повноважень і компетенції. Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вказаний у самому наказі.

Суд апеляційної інстанції, також переглянув на предмет законності ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про відвід складу суду, з висновками якого також погоджується суд касаційної інстанції, так як наведені позивачем в заяві про відвід складу суду першої інстанції обставини не є підставами для відводу суддів, передбаченими статтями 27-28 Кодексу адміністративного судочинства України.

Серед вказаного, колегією суддів Вищого адміністративного суду України у судовому засіданні було обговорено питання пропуску строку звернення позивачем із вказаним позовом до суду (в частині оскарження наказу № 206 - ОС від 15 серпня 2012 року), на що двічі звертав увагу один із відповідачів під час розгляду даної справи у судах попередніх інстанцій. Підстави щодо залишення позовної заяви без розгляду в цій частині судами попередніх інстанцій перевірені і вірно відхилені. В суді касаційної інстанції представники відповідачів не наполягали на їх перегляді.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів і обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець