Ухвала суду № 55987221, 11.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 року м. Київ К/800/24009/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Кіровоградського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та стягнення допомоги на оздоровлення,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року,

встановив:

У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом про визнання протиправною бездіяльності Кіровоградського окружного адміністративного суду, яка полягає у невиплаті допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, стягнення з відповідача допомоги на оздоровлення у сумі 5677,83 грн. (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Позов обґрунтував тим, що відповідач протиправно відмовив у виплаті допомоги на оздоровлення до відпустки, посилаючись на її виплату за підсумками 2013 року в межах економії фонду заробітної плати.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року відмовлено в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року залишено без задоволення. Заяву ОСОБА_4 про відмову від адміністративного позову задоволено. Постанову суду першої інстанції визнано нечинною. Провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року в частині визнання нечинною постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року, скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року, як незаконну і необґрунтовану. Посилається на те, що задовольняючи частково його апеляційну скаргу в частині визнання нечинною постанови суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції порушено положення статті 203 КАС України. Крім того, на день відмови у виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення на рахунку відповідача була в наявності достатня кількість коштів для виплати допомоги.

В запереченні на касаційну скаргу Кіровоградський окружний адміністративний суд просить залишити судові рішення без змін, вказуючи, що усі зобов'язання щодо виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення виконано у повному обсязі, відтак предмет спору відсутній.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 11 квітня 2008 року № 342/2008 та наказу голови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 травня 2008 року № 37-к позивача призначено на посаду судді Кіровоградського окружного адміністративного суду.

На підставі заяви ОСОБА_4 від 16 серпня 2013 року наказом голови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року № 160-в позивачу надано частину щорічної основної відпустки за період роботи з 06 травня 2012 року по 05 травня 2013 року тривалістю 9 календарних днів (з них 6 робочих) та частину додаткової оплачуваної відпустки за 2012-2013 роки, тривалістю 9 календарних днів, загальною тривалістю 18 календарних днів з 19 серпня 2013 року по 06 вересня 2013 року включно.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся із заявою на ім'я голови Кіровоградського окружного адміністративного суду, в якій просив надати матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу до щорічної основної відпустки з 19 серпня 2013 року, однак позитивної відповіді не отримав.

Судові рішення мотивовані тим, що в силу статті 130 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виплата допомоги на оздоровлення здійснюється за умови надання щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 30 робочих днів, тоді як позивачу на підставі його заяви надано лише частину означеної відпустки тривалістю 6 робочих днів.

Відповідно до статті 130 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Витрачання відповідачем бюджетних коштів здійснювалось в межах бюджетних асигнувань, визначених Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік" відповідно до кошторису на оплату праці у 2013 році, який затверджено 11 січня 2013 року Державною судовою адміністрацією України, та з урахуванням положень статті 7 Бюджетного кодексу України.

У відповідь на звернення позивача відповідач листом від 27 листопада 2013 року за № 24709 повідомив, що виплата допомоги на оздоровлення можлива лише в межах фонду оплати праці, затвердженого для відповідних бюджетних установ у кошторисі. Відповідно до затвердженого кошторису по загальному фонду Кіровоградського окружного адміністративного суду на 2013 рік обмежено видатки по КЕКВ 2111 "Заробітна плата". Кошторисні призначення заплановано витратити на покриття витрат із виплати окладу та вислуги років суддям, а також на виплату заробітної плати за час щорічної відпустки та за час тимчасової непрацездатності. Відповідач також зазначив, що за підсумками 2013 року допомога на оздоровлення до відпустки буде виплачено в межах економії фонду оплати праці.

Відповідач неодноразово звертався до Державної судової адміністрації України з метою ініціювання внесення змін до Законом України "Про державний бюджет України на 2013 рік" в частині збільшення видатків на оплату праці. Однак, це не призвело до позитивних результатів, що підтверджується відомостями, які містяться в листах Державної судової адміністрації України від 27 грудня 2012 року № 11-7412/12, від 23 квітня 2013 року № 11-2388/13, від 08 травня 2013 року № 11-2616/13.

Слід враховувати, що за умови недостатнього фінансування, виплата у I-II кварталах 2013 року у повному обсязі усіх видів допомог суддям та працівникам апарату суду автоматично призвела б до невиплати основної заробітної плати в наступному кварталі.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачу не було взагалі відмовлено у виплаті допомоги на оздоровлення, її виплата була перенесена для здійснення такої у подальшому. Фактично виплата проведена згідно з наказом голови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року №130-К.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та з висновком суду апеляційної інстанції про визнання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року нечинною та закриття провадження у справі.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.