Постанова № 55987024, 29.01.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2016 року 10 год. 45 хв. Справа № 0870/2282/12 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача Аксаріна Р.М.

представників відповідача Гапонової І.В., Лазарук В.В.

прокурора Стешенко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про: скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю прокуратури Запорізької області

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення форми «П» від 07.11.2011 № 0001550808, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 на суму 83225172 грн., та податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 20.01.2012 № 0000100808, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 28398675 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підприємством правомірно враховано у другому кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року. Також посилаючись на те, що рішенням господарського суду допущено розстрочення його виконання, позивач вказує на відсутність підстав для збільшення доходу на суму заборгованості, що визнана судом, оскільки терміни сплати такої заборгованості не настали.

Під час судового розгляду справи судом здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - ТОВ «ЗТМК» або позивач), а також шляхом заміни відповідача на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач) (т. 2 а.с.90).

Відповідно до статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у справу вступив прокурор (т. 2 а.с. 32).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві. Також представник позивача пояснив, що допущена за другий квартал 2011 року помилка щодо віднесення вдруге суми відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у розмірі 3322481 грн., яка була вперше включена до рядку 06.5.14 Додатку ІВ та вдруге до рядку 06.5.37 Додатка ІВ, була виправлена у Декларації з податку на прибуток за другий-третій квартали 2011 року, що не призвело до заниження зобов'язань з податку на прибуток.

Представники відповідача позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити. Вважають оскаржувані рішення такими, що прийняті правомірно, у зв'язку із встановленими порушеннями вимог податкового законодавства.

Прокурор також вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

05.08.2011 позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (реєстраційний № 9005951395), у рядку 07 «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» якої підприємством задекларовані збитки в розмірі 83225172 грн., та у рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітній (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 99070723 грн., яке складається із збитків отриманих протягом 2010 року (т. 1 а.с. 199-201).

У період з 18.10.2011 по 24.10.2011 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року ДП «ЗТМК» з питання достовірності визначення об'єкта оподаткування, за результатами якої складено Акт перевірки №227/08-08/00194731 від 24.10.2011, у висновках якого зазначено про встановленні порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.12.1 пункту 138.12, підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138, підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, пункту 150.1 статті 150, підпункту 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України, пунктів 3,5 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 рік у сумі 83225172 грн. та занижено податок на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 28398675 грн. (т. 1 а.с. 10-21).

Як зазначено в Акті перевірки, вказане порушення обумовлено тим, що:

- при визначенні бази оподаткування з включенням від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, завищено інші витрати (рядок 06 Податкової декларації) у сумі 99070723 грн. та відповідно завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 Податкової декларації)(порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.12.1 пункту 138.12 статті 138, пункту 150.1 статті 150, підпункту 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України, пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України);

- занижено суму коригування витрат в розмірі 5577690 грн. (відповідно занижено інші витрати звичайної операційної діяльності та інші операційні витрати (рядок 06.5 Податкової декларації) та занижено суму коригування доходів у розмірі 109882156 грн. (відповідно занижено інші доходи (рядок 03 Податкової декларації) внаслідок не збільшення доходу на суму непогашеної заборгованості, визнану судом (порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.12.1 пункту 138.12 статті 138, підпункту 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України, пункту 5 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України);

- завищено інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати (рядок 06.5 Податкової декларації) у сумі 3322481 грн., яка була вдруге віднесена на інші операційні витрати господарської діяльності, до яких розділом ІІІ Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат (порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України)(т. 1 а.с. 17-19).

В Акті зроблено висновок, що у зв'язку із набранням 01.04.2001 чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення другого кварталу не включається, у зв'язку з чим значення рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємств «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» повинно становити 0 грн. (т. 1 а.с. 17).

На підставі Акту перевірку відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення форми «П» від 07.11.2011 № 0001550808, яким ДП «ЗТМК» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року у розмірі 83225172 грн., та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 07.11.2011 № 0001560808, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 28398675 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн. (т. 1 а.с. 7-8).

За результатами здійсненого позивачем адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової адміністрації в Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 20.01.2012 № 266/10/25-02 податкове повідомлення-рішення форми «П» від 07.11.2011 № 0001550808 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 07.11.2011 № 0001560808 скасовано в частині 1грн. штрафної санкції, у зв'язку з чим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.01.2012 № 0000100808 (т. 1 а.с. 9, 37-40).

Як вбачається з наданого представником відповідача розрахунку до податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із: завищенням від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток визначено зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3644477 грн.; заниженням суми коригування витрат в розмірі 5577690 грн. (відповідно занижено інші витрати звичайної операційної діяльності та інші операційні витрати (рядок 06.5 Податкової декларації) та заниженням суми коригування доходів у розмірі 109882156 грн. (відповідно занижено інші доходи (рядок 03 Податкової декларації) внаслідок не зменшення витрат на вартість заборгованості, визнану судом, визначено зобов'язання з податку на прибуток у сумі 23398675 грн.; завищенням інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат (рядок 06.5 Податкової декларації) у сумі 3322481 грн., яка була вдруге віднесена на інші операційні витрати господарської діяльності, до яких розділом ІІІ Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат, визначено зобов'язання з податку на прибуток у сумі 764171 грн. (т. 2 а.с. 18).

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 21.02.2012 № 3045/6/10-2415, податкові повідомлення-рішення форми «П» від 07.11.2011 № 0001550808 та форми «Р» від 20.01.2012 № 0000100808 залишені без змін (т. 1 а.с. 45-48).

Висновки Акту перевірки щодо завищення інших витрат (рядок 06 Податкової декларації) у сумі 99070723 грн. та відповідно завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 Податкової декларації), внаслідок включення від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, які стали підставою для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал у розмірі 83225172 грн. та для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 3644477 грн. суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення форми «П» від 07.11.2011 № 0001550808 та форми «Р» від 20.01.2012 № 0000100808 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 3644477 грн. прийняті протиправно та підлягають скасуванню.

Так, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України визначалось, що розділ III «Податок на прибуток» цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно з розділом XIX Прикінцеві положення Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність з 01 квітня 2011 року.

Таким чином, у період з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 - положеннями Податкового кодексу України.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України було визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У період до 01.04.2011 здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування позивач мав керуватися положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

З аналізу наведених норм вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

З наведених законодавчих положень випливає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, викладені в Акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог абзацу другого пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є необґрунтованими, а прийняті на його підставі податкове повідомлення-рішення форми «П» від 07.11.2011 № 0001550808 про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 83225172 грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.01.2012 № 0000100808 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 3644477 грн. є такими, що прийняті протиправно, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення форми «П» від 07.11.2011 № 0001550808 та податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 20.01.2012 № 0000100808 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 3644477 грн. підлягають задоволенню.

Окрім того, правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення форми «П» від 19.08.2011 № 0001290808 про зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перший квартал 2011 року у розмірі 99070723 грн. була предметом розгляду адміністративної справи № 0870/210/12.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2014, яка набрала законної сили 26.03.2015, податкове повідомлення-рішення форми «П» від 19.08.2011 № 0001290808 про зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перший квартал 2011 року у розмірі 99070723 грн. скасовано (т. 2 а.с. 57-59).

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи, що вказаним судовим рішенням встановлено правомірність декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у першому кварталом 2011 році з урахуванням від'ємного значення за 2010 року, суд приходить до висновку про правомірне врахування такого від'ємного значення позивачем наростаючим підсумком у 2 кварталі 2011 році.

Позовні вимоги про скасування податкового повідомлення рішення форми «Р» в частині визначення зобов'язань з податку на прибуток у сумі 24754198 грн., які визначені у зв'язку із заниженням суми коригування витрат в розмірі 5577690 грн. (відповідно занижено інші витрати звичайної операційної діяльності та інші операційні витрати (рядок 06.5 Податкової декларації) та заниженням суми коригування доходів у розмірі 109882156 грн. (відповідно занижено інші доходи (рядок 03 Податкової декларації) внаслідок не збільшення доходу на суму непогашеної заборгованості, визнану судом (зобов'язання у сумі 23398675 грн.), та у зв'язку із завищенням інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат (рядок 06.5 Податкової декларації) у сумі 3322481 грн., яка була вдруге віднесена на інші операційні витрати господарської діяльності, до яких розділом ІІІ Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат (зобов'язання у сумі 764171 грн.), суд вважає таким, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до наданого ДП «ЗТМК» Додатку СБ до рядка 03.11 Додатка ІД та рядка 06.5.24 Додатка ІВ до Податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, підприємством здійснено коригування суми витрат в розмірі «-5577690 грн.» (т. 1 а.с. 18, 202-204).

Коригування здійснено у зв'язку з невиконанням умов Договору від 01.07.2000 № 76/199, укладеного з ВАТ «Запоріжжяобленерго», у якому позивач є покупцем електроенергії, відповідно до положень підпунктів 159.1.1 та 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України та згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.05.2011 у справі № 19/5009/1481/11 (т. 1 а.с.65-67, 144-148).

Відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2011 у справі № 19/5009/1481/11 позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» задоволено частково, стягнуто з ДП «ЗТМК» на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» 109882156 грн. 44коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 3213604 грн. 40 коп. інфляційних витрат, 830752 грн. 69 коп. - три відсотка річних, 624503 грн. 72 коп. пені, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 25500 грн. державного мита. (т. 1 а.с. 66-67).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.05.2011 у справі № 19/5009/1481/11 розстрочене виконання рішення суду на 24 місяці шляхом сплати суми заборгованості щомісячно рівними частинам починаючи з червня 2011 року по лютий 2012 року у розмірі 4746938 грн. 07 коп., з березня 2012 року по травень 2013 року у розмірі 4746938 грн. 06 коп. (т. 1 а.с. 65).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.12.1 пункту 138.12 статті 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат, у тому числі, включаються, витрати, визначені відповідно до статей 144-148, 150, 153, 155-161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею.

Відповідно до підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 1345 Податкового кодексу України, до складу інших доходів включаються доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155-161 цього Кодексу.

Підпунктом 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України було визначено, що платник податку - покупець зобов'язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до підпункту 159.1.3 пункту 159.1 цієї ж статті повідомлення про зменшення доходу або витрат з посиланням на положення підпунктів 159.1.1 та/або 159.1.2 цього пункту платник податку - продавець або покупець надає органу державної податкової служби разом з декларацією за звітний податковий період та копіями документів, які підтверджують наявність заборгованості (договорами купівлі-продажу, рішеннями суду тощо).

Згідно з пунктом 5 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, норми пункту 159.1 статті 159 цього Кодексу не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III цього Кодексу. З метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця такої заборгованості здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у такому порядку:

порядок урегулювання сумнівної заборгованості, щодо якої заходи із стягнення розпочато до набрання чинності розділом III цього Кодексу.

платник податку - покупець зобов'язаний збільшити доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день з дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором, або визнаної претензією;

б) або 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом «а» цього пункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповіді на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені законом.

Строки, визначені абзацом «б» цього пункту, застосовуються незалежно від того, розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи з примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене в цьому підпункті збільшення доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами «а» чи «б» цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Заборгованість, попередньо віднесена до складу витрат або відшкодована за рахунок страхового резерву, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкових зобов'язань як покупця, так і продавця у зв'язку з таким визнанням.

Як встановлено під час проведеної перевірки, та вбачається зі змісту рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2011 у справі № 19/5009/1481/11, заходи стягнення заборгованості розпочато до набрання чинності розділом III Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не здійснено в 2 кварталі 2011 року збільшення доходу на суму непогашеної заборгованості, яка стягнута за рішенням суду від 16.05.2011, суд приходить до висновку про порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.12.1 пункту 138.12 статті 138, підпункту 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України, пункту 5 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 23990027 грн. визначені правомірно, та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.01.2012 № 0000100808 в цій частини не підлягає скасуванню.

Доводи позивача про те, що при розстроченні виконання рішення на 30-й календарний день від прийняття рішення у боржника відсутня сума непогашеної заборгованості (її частин), оскільки діють нові терміни сплати, визначені судом, суд вважає необґрунтованими.

Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочення виконання рішення не є встановленням нових строків сплати заборгованості за договором, оскільки наявна у позивача перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» заборгованість у розмірі 109882156 грн. визнана та стягнута судом, а є лише способом виконання рішення.

У даному випадку, з урахування розстрочення виконання рішення, позивач, відповідно до положень пункту 5 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у разі погашення у наступних податкових періодах суми визнаної заборгованості або її частини (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), повинен був здійснити збільшення витрат на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що ДП «ЗТМК» в порушення підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України завищено інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати (рядок 06.5 Податкової декларації) у сумі 3322481 грн. відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а», пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка була включена до рядка 06.5.14 Додатку ІВ Податкової декларації та вдруге віднесена на інші витрати господарської діяльності, до яких розділом ІІІ Податкового кодексу України прямо не встановлення обмежень щодо віднесення до складу витрат (рядок 06.5.37 Додатку ІВ Податкової декларації) (т. 1 а.с. 19).

Включення суми 3322481 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вдруге до рядка 06.5.37 Додатку ІВ до Податкової декларації з податку на прибуток підтверджується розшифровкою інших витрат до Податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011, який надавався позивачем, а також листом ДП «ЗТМК» від 26.09.2011 № 11/13-3491 (т. 2 а.с. 106-107, 112-113).

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 764171 грн. у зв'язку із допущенним порушенням підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України є правомірним, а відтак, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.01.2012 № 0000100808 в частині визначення цього зобов'язання також не підлягає скасуванню.

Доводи представника про те, що допущена за другий квартал 2011 року помилка щодо віднесення вдруге суми відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у розмірі 3322481 грн., яка була вперше включена до рядку 06.5.14 Додатку ІВ та вдруге до рядку 06.5.37 Додатка ІВ, була виправлена у Декларації з податку на прибуток за другий-третій квартали 2011 року, що не призвело до заниження зобов'язань з податку на прибуток, суд вважає такими, не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначення зобов'язань з податку на прибуток у сумі 764171 грн.

Допущено позивачем порушення виявлено під час проведення у період з 18.10.2011 по 24.10.2011 документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої перше податкове повідомлення-рішення про визначення зобов'язань з податку на прибуток прийнято 07.11.2011, при цьому, податкова декларація з податку на прибуток за другий-третій квартал 2011 подана 09.11.2011 (т. 2 а.с. 137).

За встановлених обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що викладені в Акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог абзацу другого пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є необґрунтованими, а прийняті на його підставі податкове повідомлення-рішення форми «П» від 07.11.2011 № 0001550808 про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 83225172 грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.01.2012 № 0000100808 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 3644477 грн. є такими, що прийняті протиправно, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та скасуванню підлягають податкове повідомлення-рішення форми «П» від 07.11.2011 № 0001550808 та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.01.2012 № 0000100808 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 3644477 грн.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі (т. 1 а.с. 2).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі податкове повідомлення-рішення форми «П» від 07.11.2011 № 0001550808.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.01.2012 № 0000100808 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 3644477 (три мільйони шістсот сорок чотири тисячі чотириста сімдесят сім) грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС судові витрати у розмірі 1669 (одну тисячу шістсот шістдесят дев'ять) грн. 59 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша