Ухвала суду № 55986968, 16.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 р.Справа № 552/5099/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського районного суду м. Полтави від 07.12.2015р. по справі № 552/5099/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України

про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 07.12.2015р. задоволено позов ОСОБА_1.

Визнано протиправною та скасовано постанову Полтавської митниці ДФС № 056/80600/15 від 20.08.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Полтавська митниця ДФС (далі-відповідач) подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 07.12.2015 р. та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання представник Полтавської митниці ДФС не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

В судове засідання апеляційної інстанції 16.02.2016р. сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином , в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося згідно ч.1 ст. 41 КАС України .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено що ОСОБА_1, на час виникнення спірних правовідносин, був директором Приватного Виробничо-Комерційного Підприємства «АГРОДЕТАЛЬ».

10.01.2013р. між Приватним Виробничо-Комерційним Підприємством «АГРОДЕТАЛЬ» та MAYER AGRI EQUIPMENT INC (Сполучені Штати Америки) укладено зовнішньоекономічний контракт № 01-01/13, за умовами якого позивач придбав сільськогосподарську техніку ( машини сільськогосподарські для висіву в ґрунт зернових культур точного висівання, сіялки кукурудзяні, тощо). За умовами контракту постачальник відпускає товар покупцю умовах: CIF порт Ільчівськ, Україна чи на умовах визначених у доповненні до цього договору. (а.с. 135-136 )

Додатком № 1 до зазначеного контракту визначено найменування, кількість та вартість поставляємої продукції, визначено умови поставки - FCA - Wilmington OH ,USA. Вартість товару включає в себе вартість упаковки, проведення навантажувально-розвантажувальних робіт.(а.с.97)

12 березня 2013 року Полтавською митницею ДФС, згідно митної декларації № 806020000/2013/002562 ПВКП «Агродеталь», проведено митне оформлення в режимі « імпорт» товару сільськогосподарської техніки.

До митного оформлення було подані наступні документи: копія контракту від 10.01.2013р. № 01-01/13, копія додатку до цього контракту № 01-01/13 від 10.01.2013р.; договір про надання послуг від 06.09.2012р. № 06/09/12; інформаційний аркуш до митної декларації № 806020002/2013/002562 ; копії митних декларацій № 806020002/2013/002562 від 12.03.2013р., № 806020000/2013/900663 від 13.02.2013р.; декларація митної вартості № 806020002/2013/002562 від 12.03.2013р., довідки про транспортні витрати ТОВ « Лімко логістік» від 12.03.2013р. та ПВКП « Агродеталь» від 11.03.2013р.; інвойс № 1 від 10.01.2013р.; пакувальний лист № 1 від 10.01.2013р.; коносамент від 19.01.2013р.; листи ТОВ «Лімко Логістик» від 12.03.2013р.; СМR № 58-13; лист щодо помилки в СМR без номеру та дати; сертифікат походження відправника; супровідний паспортного листа з перекладом від 19.01.2013р.; висновки про вартість майна № 255 ; довідка від 21.01.2013р.; договір № 74/13 від 18.02.2013р.;рішення щодо сертифікації № 20/44-3 від 20.02.2013р.; довідка № 20/44-2 від 20.02.2013р.; рішення № 20/44-1 від 20.02.2013р. ; екологічна декларація № 18359 від 09.03.2013р.

Разом з митною декларацією також подані довідки про транспорті витрати ПВКП «Агродеталь» від 11.03.2013р. та довідку перевізника ТОВ «Лімко Логістік» від 11.03.2013р. із зазначенням суми 4100 доларів США., що складало 32 711 грн.

Декларування товару проведено директором ПВКП « Агродеталь» ОСОБА_1

27.02.2015р. Полтавською митницею направлено запит до Одеської митниці щодо отримання у ТОВ «Лімко Логістік» копій первинних документів в підтвердження витрат на транспортування при митному оформлені митних декларацій позивачем.

11.03.2015 року Одеською митницею ДФС до відповідача надано первинні документи : акти надання послуг, податкові накладні, рахунки на оплату, виписки з банку коносаменти СМR, які було отримано від ТОВ «Лімко-Логістик».

За даними перевірки наданих документів відповідачем встановлено, зо транспортні послуги становлять : - згідно акту надання послуг від 15.03.2013р. № 35 всього на загальну суму 48 237,75 грн.( з ПДВ), в т.ч. міжнародні перевезення вантажу морським транспортом, комплекс послуг з обробки контейнерів, портові витрати, авто послуги, оформлення документів, транспортно-експедиторські послуги»; - згідно рахунку на оплату від 15.03.2013р. № 44 загальна сума з ПДВ 48 237,75 грн.; - згідно податкової накладної від 15.03.2013р. № 8 загальна сума з ПДВ 17 824,75 грн.

До митного оформлення акт надання послуг та рахунок на їх оплату не надавалися.

За висновками митного органу різниця між сумою задекларованою позивачем та обчисленою за новими даними складає 3200,72 грн. ( в тому числі податок на додану вартість 3111,19 грн. , мито 89,53 грн.)

05.05.2015 року відповідачем складено протокол про порушення митних правил № 0056/80600/15 за ст. 485 МК України щодо ОСОБА_1 Позивач був присутній при складанні протоколу, свою вину не визнав, про що власноручно зазначив в протоколі. (а.с.34)

Із протоколу про адміністративне правопорушення № 0056/80600/15 убачається, що при визначені митної вартості ОСОБА_1 було відомо про фактичні витрати, понесені підприємством на транспортування зазначеного товару, проте при розмитнені товару не були включені до митної вартості всі суми, сплачені за надання послуг експедитора .

20.08.2015р. постановою № 0056/80600/15 Полтавської Митниці ДФС ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.485 МК, а саме у вчиненні протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, що спричинили недобори митних платежів на загальну суму 3200,72 грн. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на момент подання митної декларації від 12.02.2013р. № 8060200000/2013/002562, що складає 9 602,16 грн. (а.с.7-8)

Як в протоколі, так і в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач посилається на лист Міндоходів від 05.11.2013 року № 14693/6/99-99-24-02-04-15., згідно якого плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування. (а.с. 33-а-34)

Вважаючи порушенням своїх прав митним органом та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.485 МК України, а тому постанова про притягнення його до відповідальності є неправомірною.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст.485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, за відсутності ознак злочину, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

За змістом частини першої ст. 9 та ст.10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Колегія суддів зазначає, що під час митного оформлення позивачем були надані митному органу всі документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Єдиною обставиною, вказаною в постанові про притягнення позивача до відповідальності, яка викликала сумнів у митного органу щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, є не включення позивачем до митної вартості всієї суми - 48 237,75 грн. на транспортування товару , в тому числі по території України , сплачені ТОВ «Лімко Логістік».

Так, згідно зовнішньоекономічного контракту від 10.01.2013р., та додатку до нього, встановлено, що поставка товару від місцезнаходження постачальника здійснювалась на умовах FCA Wilmington OH ,USA.

Відповідно до Правил ІСС для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі (Інкотермс-2010) поставка на умовах FCA (Free Carrier - Франко перевізник) означає, що продавець вважається таким, хто виконав своє зобов'язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті.

Таким чином, поставка товару до м. Wilmington OH (США) здійснювалась постачальником за його рахунок.

Організація транспортування товару з місця завантаження (м. Вілмінгтон Огайо США) в Україну здійснена ТОВ "Лімко Логістікс" на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 06.09.2012 №06/09/12, укладеного з ПВКП "Агродеталь". /а.с. 139-146/.

При цьому, пунктом 2.1. вказаного договору визначено, що експедитор за необхідності має право укладати від свого імені чи від імені клієнта договори з транспортними організаціями. Документом, що підтверджуватиме наявність і зміст такого договору, є коносамент, автомобільна транспортна накладна (CMR) .

Як підтверджено листом ТОВ "Лімко Логістікс" від 11.03.2013 загальна вартість транспортування вантажу (сільгосптехніки) від місця завантаження (м. Вілмингтон, Огайо, США) до кордону України (Одеський морський торгівельний порт) становить 4100 доларів США.

Згідно рахунку № 44 від 15.03.2013р. послуги по організації доставки вантажу ТОВ "Лімко Логістік" розділені на міжнародні перевезення вантажу морським транспортом , та по території України. (а.с.37).

Доводи митного органу про безпідставне не включення позивачем до митної вартості всієї суми по рахунку експедитора № 44 від 15.03.2013р. - 48 237,75 грн. на транспортування вказаного вантажу , який включав зокрема , і виділену частину транспортування вантажу по території України, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що суперечать ст.58 МК України.

Згідно ч. 11 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

При поданні митної декларації позивач надав відповідачу всі необхідні документи передбачені ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Надані до перевірки документі були прийнятті митним органом, а товар розмитнений.

Доводи апеляційної скарги щодо не надання позивачем до митного оформлення акту надання послуг та рахунку від 15.03.2013р. не свідчать про протиправність дій позивача.

Крім того, відповідно до п.7 ч.3 ст.53 МК України, у разі наявності сумнівів щодо правильності визначення митної вартості, митний орган мав право витребувати у позивача додаткові документи.

Проте доказів витребування у позивача під час митного оформлення будь-яких додаткових документів відповідачем не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

Витрати по організації доставки вантажу до території України (Одеський міжнародний торговий порт) складають 4100 доларів США, саме така сума задекларована позивачем при розмитненні товару, що також підтверджується довідкою ТОВ «Лімко-Логістик» від 11.03.2013р., 22.10.2015 року , митною декларацією. Згідно рахунку на оплату та акту наданих послуг ТОВ " Лімко Логістік" вбачається, що транспортні витрати на міжнародні перевезення вантажу морським транспортом та по території України розділені, а отже позивачем правомірно визначена митна вартість товару в частині понесених витрат на транспортування.

Доводи апеляційної скарги про неврахування ні позивачем під час митного оформлення, ні судом листа Міндоходів від 05.11.2013р., колегія суддів вважає помилковим, тому як на час подання митної декларації 12 березня 2013 року, вказаний лист ще не було прийнято, крім того його положення містять рекомендаційний характер, та роз'яснюють визначення загальних витрат на транспортування у випадку плати експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбачений ч.1 ст.485 МК України, а також враховуючи те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, постанова митного органу №0056/80600/15 від 20.08.2015 є протиправною та правомірно скасована судом.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року відстрочено Полтавській митниці Державної фіскальної служби України сплату судового збору, до прийняття рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача.

Враховуючи, що за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача, оскаржувана постанова залишена без змін, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2009,70 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 07.12.2015р. по справі № 552/5099/15-а залишити без змін.

Стягнути з Полтавської митниці Державної фіскальної служби України на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2009,70 грн. (дві тисячі девять гривень 70 копійок).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.02.2016 р.