Постанова № 55986784, 19.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2016 року № 826/25154/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянський С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до третя особа: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Компаніївського районного управління юстиції у Кіровоградській області Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києвіпро зобов'язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Компаніївського районного управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, в якому просила:

- зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Компаніївського районного управління юстиції у Кіровоградській області внести зміни до актового запису про народження позивача № 45 від 04 червня 1970 року на ОСОБА_1, а саме: виправити ім'я з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», по батькові з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», виправити запис про національність її батька ОСОБА_3 з «українець» на «росіянин» відповідно до виданого цим же відділом Свідоцтва про народження НОМЕР_1 на ОСОБА_1.

У судовому засіданні 18 лютого 2016 року суд ухвалив про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 10 червня 1970 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Компаніївського районного управління юстиції у Кіровоградській області її батькові видано оригінал Свідоцтва про народження на «ОСОБА_1» (зазначено російською мовою) НОМЕР_1.

Згідно із вказаним Свідоцтвом ім'я та по-батькові позивача були транскрибовані на українську мову і занесені як «ОСОБА_1» до паспортних документів позивача, попереднього та нині діючого.

11 вересня 2015 року позивач звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві із заявою про видачу Свідоцтва про народження на бланку держави Україна для подальшого проставлення у ньому апостилю.

При цьому з'ясувалось, що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та у актовому записі № 45 від 04 червня 1970 року про народження позивач, складеному Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Компаніївського районного управління юстиції у Кіровоградській області її ім'я та по-батькові занесені українською мовою як «ОСОБА_1», всупереч оригіналу Свідоцтва про народження.

У зв'язку з наведеними обставинами позивач звернула до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві із заявою про виправлення помилки у актовому записі про її народження.

Листом від 06 жовтня 2015 року третя особа повідомила про відсутність повноважень вносити виправлення до актового запису, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Компаніївського районного управління юстиції у Кіровоградській області. До вказаного листав був долучений висновок № 348 про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану регламентовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2398-VI, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно статті 3 Закону № 2398-VI, відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Відповідно до ст. 16 Закону № 2398-VI, про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.

Статтею 8 Закону № 2398-VI визначено, що діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.

В силу ст. 9 Закону № 2398-VI, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно з п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12 січня 2011 року, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 1.5 Правил, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.

В силу п. 2.1 Правил, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа.

Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном або в Україні, можуть подати заяву про внесення змін до актового запису про народження у зв'язку з доповненням відомостей щодо по батькові та місця народження дитини також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису.

Відповідно до п. 2.6. Правил, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Згідно п. 2.7 Правил, на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Пунктом 2.12. Правил визначено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Пунктом 2.20 Правил встановлено, що висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану складається у двох примірниках. Один примірник разом з усіма матеріалами залишається у відділі державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичному представництві чи консульській установі України, якими складено висновок про відмову, а другий вручається (надсилається) заявнику.

Водночас, у висновку зазначається про можливість оскарження відмови про внесення змін до актового запису цивільного стану в судовому порядку.

Крім того, складання такого висновку передбачено і пунктом 2.15.9 Правил, зокрема, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що особисто позивач до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Компаніївського районного управління юстиції у Кіровоградській області із заявою про внесення змін до актового запису про її народження № 45 від 04 червня 1970 року не зверталась, як того вимагають Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»

При цьому рішення відповідача по справі, яким би позивачу було відмовлено у прийнятті її заяви про внесення змін до актового запису, матеріали справи не містять. Зворотного позивачем не доведено.

Крім того, суд звертає особливу увагу, що відповідачем не приймався висновок про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану, як це передбачено статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пунктами 2.12, 2.20 Правил.

Таким чином, оскільки позивачем не було дотримано передбаченої Законом процедури яка передує внесенню змін до відповідних актових записів (звернення із заявою до органу державної реєстрації актів цивільного стану, отримання позитивного чи негативного висновку за результатами розгляду цієї заяви), суд не вбачає, якими саме рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача було порушено права, свободи або інтереси позивача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено суду належними та допустимим доказами обставини, на які він посилається в адміністративному позові, відтак, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.І. Нагорянський