Постанова № 55986744, 15.02.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 лютого 2016 р. № 820/11713/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

прокурора - Овчарової А.О.,

представника третьої особи - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Прокурора Московського району міста Харкова в інтересах Харківської міської ради до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Московського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни №19461168 від 19.02.2015 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.02.2015 (реєстровий №284).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 09.11.2015 року, рішення Московського суду м.Харкова від 15.09.2015 року у цивільній справі №643/7955/15-ц за позовом прокурора Московського району в інтересах Харківської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі продажу недійсним скасовано, апеляційну скаргу прокурора - задоволено. Визнано недійним договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 19.02.2015 року приватним нотаріусом Чижовою Н.А., за змістом якого ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1. Посилаючись на припинення права власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на спірну квартиру, та вимоги Порядку про державну реєстрацію права власності прокурор просить суд скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни №19461168 від 19.02.2015 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_2.

Прокурор у судовому засідання підтримав доводи, викладені в позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.

Позивач - Харківська міська рада, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, в порядку передбаченому ст.33-35 КАС України. У письмових поясненнях на позов (а.с.46-49) зазначив, що підтримує у повному обсязі позовні вимоги прокурора, вважає за необхідне скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно №19461168 від 19.02.2015 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_2 та просить позов задовольнити.

Відповідач - Державний реєстратор прав на нерухоме майно - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижова Наталія Анатоліївна, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, в установленому законом порядку, правом надати заперечення не скористався.

Представник третьої особи - ОСОБА_3, у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що рішення приватного нотаріуса є законним, обґрунтованим, і тому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що 19.02.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.02.2015 року, на підставі ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011 № 703, проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_3, за суб'єктом: ОСОБА_3 (рішення № 19461168 від 19.02.2015р.). (а.с.9-10).

Фактичною підставою для прийняття згаданого вище рішення слугувало, у т.ч. рішення Московського районного суду м.Харкова від 24.09.2014 року по цивільній справі №643/12505/14-ц, яким встановлено факт спільного проживання ОСОБА_5 (продавець спірної квартири по договору купівлі-продажу №284 від 19.02.2015 року) однією сім'єю з ОСОБА_6 з липня 2002 року по 21.06.2011 року, та визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_4 та яке набуло законної сили.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29.04.2015 року рішення Моковського районного суду м.Харкова по справі №643/12505/14-ц за позовом ОСОБА_5 до Харківської міської ради, третя особа: Одинадцята державна нотаріальна контора про визнання факту спільного проживання та права власності на квартиру в порядку спадкування за законом скасовано, а провадження у справі - закрито.

Як встановлено судом в ході судового засідання та підтверджується матеріалами справи, а ні прокурор, а ні Харківська міська рада до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Н.А., іншої уповноваженої особи на вчинення дій щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно з заявою про скасування рішення від 19.02.2015 року державного реєстратора не зверталися, копії Рішення Апеляційного суду Харківської області від 29.04.2015 року не надавали. (а.с.55-56).

Проте, прокурором було прийнято рішення про звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи відповідність закону спірних діянь та рішення органу державної реєстрації прав в особі відповідного державного реєстратору, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року за №1952-ІV (преамбула Закону).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор реєстраційної служби керується Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з "Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 р. (Порядок № 868).

Обов'язковість процедури реєстрації речових прав встановлена ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ст.9 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Виходячи з положень ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Стаття 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає підстави та процедуру внесення записів до Державного реєстру прав та скасування державної реєстрації прав, згідно якої, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пункт 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.10.2011 р. №1141, врегульовує порядок реєстраційних дій під час скасування державної реєстрації прав. Визначено, що саме державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

У разі, коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно обтяження таких прав, що існування до проведення державної реєстрації прав.

Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. №3502/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 р. за №1429/20167, визначений однозначний алгоритм дій щодо внесення записів про скасування реєстрації.

Згідно пункту 1.1 цей Порядок визначає процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав.

Пунктом 2.10 Порядку встановлено, що за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

В силу приписів частин 2, 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру права бо відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням державного реєстратора №19461168 від 19.02.2015 року про реєстрацію права власності цілком правомірно здійснено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_3.

На час прийняття державним реєстратором згаданого рішення та проведення реєстраційних дій (19.02.2015р.), рішення Апеляційного суду Харківської області від 29.04.2015 року у справі № 643/12505/14-ц об'єктивно не існувало, жодних обтяжень щодо квартири АДРЕСА_5 в реєстрі не було, не відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства державним реєстратором не було встановлено. Таеих обтяжень або не відповідностей на момент прийняття спірного рішення державним реєстратором судом також не встановлено.

Прокурор після отримання рішення Апеляційного суду Харківської області у цивільній справі від 29.04.2051р. у справі № 643/12505/14-ц з вимогою до державного реєстратора про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або внесення змін до реєстру не звертався, чим не дотримав процедуру скасування запису про реєстрацію речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За таких підстав, звернення прокурора з позовом про скасування рішенням державного реєстратора №19461168 від 19.02.2015 року, суд вважає передчасним.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора Московського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради не обґрунтовані, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст..ст.11, 12, 51, 71, ст.158, ст.159, ст.160, ст.161, ст.162, ст.163. ст.167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Прокурора Московського району міста Харкова в інтересах Харківської міської ради до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 22 лютого 2016 року.

Суддя Панченко О.В.