Ухвала суду № 55986527, 22.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 лютого 2016 року Справа №804/977/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши у місті Дніпропетровську клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рубін» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2016 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рубін» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 13802,75 грн. за період з 1 вересня 2015 року по 29 лютого 2016 року.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову, в обґрунтування якого позивачем зазначено, що на дату звернення до суду бюджет Пенсійного фонду на 2016 рік не затверджено, у зв'язку із чим сплатити судовий збір не має можливості у зв'язку із відсутністю коштів.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року, 36722122, від 15 квітня 2014 року , 38331796, від 29 липня 2014 року, 39942890).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З огляду на викладені обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки позивачем як суб'єктом владних повноважень поданий до адміністративного суду позов відповідно до покладених на нього завдань та функцій, крім того, при заявленні клопотання позивачем не надано доказів на підтвердження наведених доводів та обґрунтувань.

Керуючись статтями 88, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області про відстрочення сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви про стягнення заборгованості з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рубін» - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Верба