Ухвала суду № 55983896, 27.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2016 рокусправа № 804/6060/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапласт" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквапласт" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000231500 від 16.03.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000231500 від 16.03.2015 року Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в повному обсязі.

Вирішено питання просудові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.01.2015 року Криворізькою північною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапласт" щодо дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами ТОВ "Буделітгруп" та ТОВ "УПМТ" за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., та з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "Екто Буд" за період з 01.09.2014 р. по

30.09.2014 р. та операцій з подальшої реалізації придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки складено акт № 8/04-83-22-02/32974593 від 22.01.2015 року.

Перевіркою встановлено, зокрема, наступне порушення, допущене ТОВ "Аквапласт":

- п. 198.1, п. 198.2,п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту - 175 285,93 грн. по операціям з придбання товарів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екто Буд".

На підставі акту № 8/04-83-22-02/32974593 від 22.01.2015 року Криворізькою північною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000231500 від 16.03.2015 року про збільшення ТОВ "Аквапласт" суми грошового зобов'язанняз податку на додану вартість за основним платежем на 175 285,93 грн., та 87 642,97 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції 22.09.2014 року між ТОВ "Аквапласт" та ТОВ "Екто Буд" укладено договір купівлі-продажу № 22/09-1.

За умовами договору було придбано спеціальне кислотостійке кам'яне литво, пеціальне кислотостійке кам'яне литво (цегла), натрій кремнефтористий тех., азбестовий картон, скло натрієве рідке, порошок кварцевий.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем надано копії наступних документів:

- договору купівлі-продажу № 22/09-1 від 22.09.2014 року;

- специфікації;

- сертифікати якості;

- податкові накладні: № 138 від 25.09.2014 року, № 139 від 25.09.2014 року, № 140 від 25.09.2014 року, № 141 від 25.09.2014 року, № 150 від 25.09.2014 року, № 151 від 25.09.2014 року, № 152 від 25.09.2014 року, № 153 від 25.09.2014 року, № 154 від 26.09.2014 року, № 163 від 30.09.2014 року, № 164 від 30.09.2014 року, № 165 від 30.09.2014 року, № 166 від 30.09.2014 року, № 167 від 30.09.2014 року, № 168 від 30.09.2014 року, № 169 від 30.09.2014 року, № 170 від 30.09.2014 року, № 171 від 30.09.2014 року, № 172 від 30.09.2014 року, № 173 від 30.09.2014 року;

- накладні: № 250911 від 25.09.2014 року, № 250912 від 25.09.2014 року, № 250913 від 25.09.2014 року, № 250914 від 25.09.2014 року, № 250915 від 25.09.2014 року, № 250916 від 25.09.2014 року, № 250917 від 25.09.2014 року, № 250918 від 25.09.2014 року, № 260908 від 26.09.2014 року, № 300932 від 30.09.2014 року, № 300933 від 30.09.2014 року, № 300934 від 30.09.2014 року, № 300935 від 30.09.2014 року, № 300936 від 30.09.2014 року, № 300937 від 30.09.2014 року, № 300938 від 30.09.2014 року, № 300939 від 30.09.2014 року, № 300940 від 30.09.2014 року, № 300941 від 30.09.2014 року, № 300942 від 30.09.2014 року;

- товарно-транспортні накладні: № 002896 від 25.09.2014 року, № 002902 від 26.09.2014 року, № 002916 від 30.09.2014 року, № 002917 від 30.09.2014 року;

- договору підряду № 741/39 від 16.09.2014 року;

- договірні ціни;

- локальні кошториси;

- відомості ресурсів;

- розрахунки: № 1-2, № П40, № 5, № 6;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати;

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 1.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 83.1.1.- 83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення;іншіматеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом аб оіншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно до п.п. 86.1, 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до п.п. 44.1, 44.6, 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієїстатті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місцепостачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єктизаставипозичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місцепостачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбанняабовиготовленнятоварів (у тому числі в разіїхввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієїподії, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не надано доказів, що на момент здійснення господарської операції, контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екто Буд" не було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Товар, придбаний у зазначеного контрагента, відповідає виду господарської діяльності позивача, зазначеному в акті перевірки.

Позивачем надано копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій, здійснених з ТОВ "Екто Буд".

Відсутність права позивача на формування податкового кредиту обґрунтовано в акті перевірки не наданням контролюючому органу договору купівлі-продажу, документів, які б підтверджували отримання та відвантаження товару, в зв'язку з чим не можливо зробити висновки про оприбуткування, потрапляння, зберігання, транспортування товарів на склад та здійснення подальшої реалізації.

Відповідно до положень ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того, згідно до вимог ст. 44 Податкового кодексу України в разі наявності у платника податків первинних документів та ненадання їх вчасно контролюючому органу такий платник може надати документи після проведення перевірки та до прийняття рішення. Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

В обґрунтування неможливості скористатися правом, передбаченим ст. 44 Податкового кодексу України, позивачем надано копію акту про розкриття поштового відправлення, який свідчить про відсутність в поштовому конверті акту перевірки.

Відповідачем не надано доказів в спростування наведених позивачем обставин.

Первинні документи, про відсутність яких податковий орган вказав в акті перевірки, а саме, копія договору купівлі продажу № 22/09-1 від 22.09.2015 р., товарно-транспортні накладні та документи на підтвердження використання придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю "Екто Буд" товару -копії договірної ціни, локального кошторису, відомостей ресурсів, розрахунків, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт, надані позивачем до суду.

З огляду на зазначене, податковим органом не доведено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквапласт" п. 198.1, п. 198.2,п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, завищення суми податкового кредиту - 175 285,93 грн. по операціям з придбання товарів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екто Буд".

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000231500 від 16.03.2015 року Криворізької північної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем на підставі, в межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що на час подання відповідачем апеляційної скарги (08.10.2015 року) останній в силу положень Закону України «Про судовий збір» не був звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. За подання цього позову підлягала сплаті сума судового збору в розмірі 4872,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги становить 5359,20 грн.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь відповідача (апелянта по справі), судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 5 359 грн. 20 коп. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на спеціальний рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапласт" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Стягнути судовий збір в розмірі 5359 (пять тисяч триста пятдесят девять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на спеціальний рахунок Державного бюджету України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай