Постанова № 55983768, 18.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18 січня 2016 року 13 год. 20 хв. № 826/15620/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ренопласт" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання нечинним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ренопласт" (далі - позивач) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування наказу відповідача від 23 серпня 2013 року №29-Л в частині анулювання позивачу ліцензії серії АЕ №182941 (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі акту про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки від 07 серпня 2013 року №1, дії по складанню якого у судовому порядку визнанні протиправними.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.

У подальшому відповідною ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №803/1876/13-а.

У зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №803/1876/13-а, відповідною ухвалою суду поновлено провадження у справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2013 року головними державними інспекторами відділу дозвільних процедур та ліцензування будівельної діяльності інспекції ДАБК у Волинській області Шумом В.М. та Сербіним В.Д. складено акт планової перевірки додержання позивачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №37, згідно висновків якого запропоновано анулювати видану позивачу ліцензію на провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серії АЕ №182941 (далі - ліцензія).

Крім того, 07 серпня 2013 року зазначеними вище інспекторами також складено акт про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки від 07 серпня 2013 року №1 (далі - акт про відмову), згідно якого позивачем відмовлено у проведенні перевірки, а саме, ненадані документи, у відповідності з якими встановлюється фактичний стан додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

На підставі акту про відмову, 23 серпня 2008 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким анульовано видану позивачу ліцензію.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначені Законом України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV (далі - Закон №687-XIV).

Відповідно ч.ч. 1-3 ст. 17 Закону №687-XIV, господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України.

Органом ліцензування є орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - будівельна діяльність) визначені Порядком ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року №1396 (далі - Порядок).

Відповідно до п.п. 2, 3, 20, абз. 12 п. 21, п. 23 Порядку, юридична особа та фізична особа (підприємець) - суб'єкти господарської діяльності (далі - суб'єкти будівельної діяльності), що мають намір провадити будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію згідно з цим Порядком.

Ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування).

Кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності у будівництві встановлюються ліцензійними умовами провадження такої діяльності, які затверджуються в установленому законодавством порядку.

При органі ліцензування утворюється ліцензійна комісія, що діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку Мінрегіонбудом.

Орган ліцензування має право: анулювати видану ліцензію; зупинити дію ліцензії; прийняти рішення про усунення суб'єктом будівельної діяльності порушень, пов'язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.

Підставами для анулювання ліцензії є, зокрема, акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.

Прийняття рішень органом ліцензування про зупинення та анулювання ліцензії здійснюється за результатами розгляду зазначених питань на засіданні ліцензійної комісії.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі абз. 12 п. 21 Порядку, а саме, на підставі акту про відмову.

Поряд з цим, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року, в адміністративній справі №803/1876/13-a за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Ренопласт" до головних державних інспекторів відділу дозвільних процедур та ліцензування будівельної діяльності інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області Шума В.М. та Сербіна В.Д. про визнання неправомірними дій позов задоволено повністю, визнано неправомірними дії головних державних інспекторів відділу дозвільних процедур та ліцензування будівельної діяльності інспекції ДАБК у Волинській області Шума В.М. та Сербіна В.Д. по проведенню перевірки позивача 29 липня 2013 року та складанню актів №37 від 30 липня 2013 року, та №1 від 07 серпня 2013 року.

Суд звертає увагу, що відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищезазначене, а також звертаючи увагу на те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі акту про відмову, дії по складанню якого у судовому порядку визнанні протиправними, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято протиправно, а тому, як наслідок, воно підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ренопласт" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання нечинним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23 серпня 2013 року №29-Л в частині анулювання товариству з обмеженою відповідальністю "Ренопласт" ліцензії серії АЕ №182941.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ренопласт" (код ЄДРПОУ 35353678) здійснений ним судовий збір у загальному розмірі 40,00 грн. (сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда