Ухвала суду № 55983761, 22.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

22 лютого 2016 року № 826/18364/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Концерну «Військторгсервіс» про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовом

Прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

до

Концерну «Військторгсервіс»

про

стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 6 032 434,50 грн. та накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Солом’янського району міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві з адміністративним позовом до Концерну «Військторгсервіс» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 6 032 434,50 грн. та накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2013 у справі №826/18394/13-а позов задоволено частково та стягнуто з Концерну «Військторгсервіс» податковий борг на загальну суму 6 032 434, 50 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Концерн «Військторгсервіс» на користь Держави.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2013 залишено без змін.

Концерном «Військторгсервіс» подано заяву про відстрочення виконання рішення суду.

03.07.2015, в порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та Положенням про автоматизовану систему суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 у зв’язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якої перебувала адміністративна справа № 826/18364/13-а заяву про відстрочення виконання рішення суду було розподілено між суддями повторно. За результатом автоматичного розподілу судових справ для розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №826/18364/13-а було визначено суддю Огурцова О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2015 було призначено судове засідання щодо вирішення питання про відстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2013 у справі №826/18394/13-а.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.02.2016 підтримав заяву про відстрочення виконання рішення суду та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 18.02.2016 заперечив проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду

У судове засідання 18.02.2016представник прокуратури не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

15.06.2014 представник відповідача підтримав заяву про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до частини шостої статті 128, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно із частинами першою та другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, виконання судового рішення. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Отже, єдиною правовою підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути виключно виняткові обставини, які унеможливлюють його виконання.

Водночас, такі обставини повинні підтверджуватися належними і допустимими, у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.

Заява Концерну “Війсьторгсервіс” про відстрочення виконання судового рішення обґрунтована тим, що заявник перебуває у складному економічному становищі та на виконанні в органах державної виконавчої служби перебуває 109 виконавчих проваджень загальна сума боргу за якими складає 7 335 032,09 грн. Також заявник посилався на те, що його майно є державною власністю та на його кошти накладено арешт.

З наданої заявником суду довідки про залишок на рахунку, вбачається відсутність відповідних коштів для погашення заборгованості лише на певному рахунку заявника, при цьому доказів на підтвердження факту відсутності інших рахунків заявником суд надано не було. Банківських виписок по всіх наявних в нього рахунках, які б підтверджували відсутність в заявника жодних фінансових ресурсів для виконання судового рішення заявником суду не надано.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідно до частини шостої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно може бути накладений в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, а отже арешт врамках зведеного виконавчого провадження № 35683134 було накладено лише на певну суму коштів, що міститься на банківських рахунках заявника, а не на всі його фінансові ресурси.

Всі інші документи, що були подані заявником до суду на підтвердження його доводів про необхідність відстрочення виконання рішення суду, а саме: довідка ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві № 4306/10/26-58-23-01-12 від 20.02.2015 про наявність заборгованості з податків і зборів, платежів, що контролюються ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві, протокол Міністерства оборони України від 14.04.2015, план організації проведення експерименту щодо залучення підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, до організації харчування особового складу військових частин ЗСУ, договір № 286/3/15/278 від 16.06.2015 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби, договір від № 286/5/15/6 від 23.03.2015 про надання послуг щодо догляду за тілом людини (послуги лазень) для державних потреб, план надання послуг, договір про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету) №286/3/15/278 від 16.06.2015 не є належними доказами на підтвердження саме цих обставин.

Доводи заявника про те, що його майно є державною власністю, а також його посилання на необхідність забезпечення потреб Збройних Сил України в умовах мобілізації, суд вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки такі обставини не звільняють заявника від обов’язку щодо виконання судового рішення, та не виключають можливості його виконання, а лише підтверджують, що заявник є діючим підприємством.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що в даному випадку відсутні належні та необхідні правові підстави, для задоволення заяви Концерну “Військторгсервіс” про відстрочення виконання судового рішення.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 у справі № 826/2445/13-а.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні заяви Концерну «Військторгсервіс» про відстрочення виконання рішення суду - відмовити повністю.

2.Копію ухвали направити сторонам.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Огурцов О.П.