Постанова № 55983756, 19.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2016 року письмове провадження № 826/17662/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доАдміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Українитретя особа Головне управління урядового зв'язку Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, третя особа Головне управління урядового зв'язку Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якому просить суд:

- скасувати протиправне рішення Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 10-ф від 23 липня 2015 року про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги сім'ї померлого капітана Держспецзв'язку ОСОБА_2;

- зобов'язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги сім'ї померлого капітана Держспецзв'язку ОСОБА_2 відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від № 605 від 04.06.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є дружиною померлого ОСОБА_2, який з 2007 по 2015 роки проходив службу на офіцерських посадах в Держспецзв'язку України і працював на засобах зв'язку в певному діапазоні випромінювання. Згідно довідки Центральної патологоанатомічної лабораторії Міністерства оборони України № 53 від 16.03.2015 ОСОБА_2 помер від гострого лейкозу під час проходження військової служби. За таких обставин позивач вважає, що відмова їй у виплаті одноразової грошової допомого у зв'язку із смертю чоловіка, оформлена оскаржуваним наказом № 10-ф від 23.07.2015, є неправомірною, а наказ підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись при цьому на те, що смерть громадянина ОСОБА_2 настала під час його перебування в госпіталі, тобто не під час виконання службових обов'язків в розумінні п. 11 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1828. За таких обставин відповідач вважає, що у Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України відсутні законні підстави для призначення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 15 статті 21 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України».

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Надав через канцелярію суду до матеріалів справи письмові пояснення, в яких не заперечив права на отримання ОСОБА_2 допомоги, незалежно від того, чи пов'язана смерть останнього з шкідливим випромінюючим впливом обладнання електроживлення, з яким працював померлий.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

15 березня 2015 року помер від гострого лейкозу ОСОБА_2, який в період з 01.01.2007 року по 01.07.2014 проходив службу на офіцерських посадах в Держспецзв'язку України в званні майора, а з 01.07.2014 по ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу на офіцерських посадах в Держспецзв'язку України в званні полковника, що підтверджується належним чином завіреною копією послужного списку ОСОБА_2, який наявний в матеріалах справи.

Згідно з довідкою від 16.03.2015 № 53 Центральної патологоанатомічної лабораторії Міністерства оборони України, смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок гострого лейкозу під час проходження військової служби.

Після смерті ОСОБА_2, наказом Голови Держспецзв'язку від 23.03.2015 № 101-ос він був виключений із списків особового складу Держспецзв'язку ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до абзацу третього пункту 95 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації № 1228 від 27.12.2006 (у зв'язку зі смертю особи).

В подальшому, позивач звернулась до відповідача заявою, в якій просила призначити їй одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю капітана Держспецзв'язку ОСОБА_2

За наслідками опрацювання матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, відповідач листом від 24.07.2015 № 62-541 повідомив позивача про те, що капітан Держспецзв'язку ОСОБА_2 помер у неділю ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на той момент на медичному огляді військово-лікарської комісії, з метою визначення стану його здоров'я на предмет звільнення зі служби в Держспецзв'язку, що не підпадає під дію часу виконання службових обов'язків, внаслідок чого правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 відсутні.

При цьому, 23.07.2015 Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України прийнято оскаржуваний наказ № 10-ф, яким вирішено відмовити ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю капітана Держспецзв'язку ОСОБА_2.

Не погоджуючись з правомірністю наказу № 10-ф від 23.07.2015, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визначені Законом України «Про державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України»від 23 лютого 2006 року N 3475-IV.

Згідно ст. 24 Закону України «Про державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України», у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України під час виконання службових обов'язків сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 був прийнятий на службу в Держспецзв`язок і на момент смерті не виключений із списків особового складу Держспецзв'язку, а станом на 15 березня 2015 року був у званні полковника Держспецзв'язку та обіймав посаду начальника 6 відділу 1 управління ГУУЗ Дердзвязку.

Згідно з п. 11 Положення Про проходження служби в Державній службі спеціального Зв`язку та захисту інформації України, особами рядового і начальницького складу, особи рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1828, вважаються такими, що виконують свої службові обов`язки під час перебування їх на місцях служби або занять у будівлях і на прилеглих територіях Адміністрації Держспецзв'язку чи регіональних органів, територіальних підрозділів, закладів та установ (далі підпорядковані органи) або на інших місцях служби або занять, визначених приписами чи розпорядженнями Голови Держспецзв'язку або начальників відповідних підпорядкованих органів, включаючи установлені розпорядком перерви: прямування до місця служби або із служби, перебування у службових поїздках, повернення до місця служби; виконання завдань за наказом прямого начальника; виконання громадського обов`язку, пов`язаного з врятуванням людського життя, охорони правопорядку, охорони державної власності, підтримання службової дисципліни.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, на момент смерті, знаходився в Головному військовому-медичному клінічному центрі Міністерства оборони України, що підтверджується копією посмертного епікризу, який наявний в матеріалах справи.

До цього, 12.01.2015 ОСОБА_2 подав на ім'я начальника Головного управління урядового зв'язку Держспецзв'язку рапорт, в якому, у зв'язку з погіршенням стану здоров я, просив направити його на медичну комісію з подальшим звільненням зі служби.

За резолюцією начальника Головного управління відділом кадрового забезпечення було видано направлення на проходження військово-лікарської комісії (BЛK) для прийняття рішення щодо подальшого його звільнення за підпунктом 3 пункту 92 Положення № 1828 (за станом здоров'я).

Суд вважає за необхідне зазначити, що Положенням № 1828 не передбачено звільнення від службових обов'язків особи начальницького складу на час проходження BЛK.

Натомість, як зазначає в своїх письмових поясненнях третя особа, враховуючи зазначені особливості несення служби особами начальницького складу Держспецзв'язку, ОСОБА_2 продовжував виконувати службові обов'язки в обсягах, визначених посадовою інструкцією, про що свідчить довідка полковника Держспецзв'язку ОСОБА_3, що міститься в службовій документації Головного управління урядового зв'язку Держспецзв'язку, згідно якої ОСОБА_2 щоденно під час проходження лікарської комісії прибував на робоче місце і продовжував виконувати службові обов'язки.

Пунктами 10, 98 Положення № 1828 встановлено, що закінченням проходження служби в Держспецзв'язку є день виключення із списків особового складу.

Як вже зазначалось, після смерті ОСОБА_2, наказом Голови Держспецзв'язку від 23.03.2015 № 101-ос, ОСОБА_2 був виключений із списків особового складу Держспецзв'язку ІНФОРМАЦІЯ_1 (у зв'язку зі смертю особи).

Таким чином, ОСОБА_2 на час смерті перебував на посаді начальника 6 відділу 1 управління Головного управління урядового зв'язку Держспецзв'язку і не був звільнений від виконання службових обов'язків.

Пунктом 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року № 605 встановлено, що у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу Держспецзв'язку під час виконання службових обов`язків сім`ї загиблого (померлого), а за її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого).

Пунктом 2 Положення Про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу визначено, що особами рядового і начальницького складу Держспецзв'язку є громадяни України, які прийняті на службу за контрактом та яким присвоєні відповідно до цього Положення спеціальні звання. Час проходження служби осіб рядового і начальницького складу зараховується до стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 10 Положення Про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу встановлено, що початком проходження служби в Держспецзв'язку є день призначення на посаду.

Колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_2 знаходився на лікуванні та проходив ВЛК в ГВМКЦ МО України, куди був направлений за відповідним наказом керівництва, то ОСОБА_2 вважається таким, що виконував обов`язки військової служби.

Позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 01.05.1993 року, у зв'язку з чим має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого).

Стосовно доводів відповідача про те, що ОСОБА_2 помер у неділю ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто у не робочий день, внаслідок чого позивач позбавлена можливості отримати одноразову грошову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі гибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, грошова допомога не виплачується, якщо: загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) чи інвалідність настали у зв'язку з вчиненням особою рядового чи начальницького складу злочину, адміністративного правопорушення або стали наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або ж є наслідком умисного заподіяння особою рядового чи начальницького складу собі тілесного ушкодження або здійснення самогубства чи замаху на самогубство, якщо зазначені дії не зумовлені хворобливим станом або доведенням особи до самогубства.

Зазначений пункт Порядку не містить в собі обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги у випадку, коли смерть особи, що виконує обов'язки військової служби, припадає на вихідний день.

Оскільки будь-яких інших підстав для відмови у виплаті грошової допомоги Порядок її виплати не передбачає, а відомості щодо обставин, які б могли свідчити про протиправну поведінку ОСОБА_2, відповідачем не надані і під час розгляду справи не встановлені, то суд приходить до висновку про неправомірність відмови відповідача в отриманні позивачем одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю її чоловіка - ОСОБА_2

Відтак, доводи, викладені в запереченнях на адміністративний позов та листі № 625-541 від 24.07.2015 спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, внаслідок чого спірний наказ № 10-ф від 23.07.2015 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд також погоджується із позовними вимогами про зобов'язання Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги сім'ї померлого капітана Держспецзв'язку ОСОБА_2, оскільки скасування наказу про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, є безумовною підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

При цьому суд зазначає, що втручання у даному випадку у дискреційні повноваження відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права, та враховує, що у межах спірних правовідносин відповідачами не доведено існування підстав для не виплати позивачу одноразової грошової допомоги, що передбачені пунктом 10 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі гибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 05.12.2012 № К/9991/55512/12.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 10-ф від 23 липня 2015 року про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги сім'ї померлого капітана Держспецзв'язку ОСОБА_2;

3. Зобов'язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги сім'ї померлого капітана Держспецзв'язку ОСОБА_2 відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від № 605 від 04.06.2008.

4. Стягнути судові витрати в сумі 146 (сто сорок шість) грн. 16 коп. на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) шляхом їх безспірного списання з рахунків Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, за рахунок бюджетних асигнувань.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов