Постанова № 55983126, 26.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 р. Справа № 804/15403/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Гончаровій В.Г. розглянувши за участю

представника позивача - ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Криворізька міська рада

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення- рішення.

Обставини справи: 03 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про :

- визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 30.06.2015р. № 43-177, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00грн. з граничним строком сплати 60 днів з дня вручення ;

- визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 30.06.2015р. №44-177, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн. з граничним строком сплати 60 днів з дня вручення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 43-177 від 30.06.2015р. та №44-177 від 30.06.2015р. є протиправними, оскільки винесено Криворізькою центральною ОДПІ без врахування вимог пп. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України та ст. 58 Конституції України. Вважає, що контролюючий орган уповноважений нараховувати та стягувати транспортний збір в розмірі 25000 грн. починаючи з 01.01.2016, а тому позивач позбавлений обов'язку сплачувати транспортний податок за 2015 рік.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2015р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Криворізьку міську раду.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, раніше надавав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У наданих письмових запереченнях проти позову, відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що зважаючи на приписи Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та статті 267 Податкового кодексу України, позивач зобов'язаний сплачувати транспортний податок з 2015 року. Також, відповідач зазначив, що транспортний податок введено в дію Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01 січня 2015 року. Як наслідок, міська рада не мала можливості прийняти рішення про встановлення транспортного податку до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому заплановано застосування місцевих податків та зборів. Крім того, відповідно до ЗУ « Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 № 71-VIII установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені ЗУ « Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача суд ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 є власником легкового автомобіля LEXUS RX 350 з об'ємом двигуна 3456 куб. см., який нею придбано у листопаді 2012 року на підставі договору купівлі-продажу №ЕЛюА-0002/329 від 24.11.2012р., первинну реєстрацію якого здійснено у ВРЕР ДАІ міста Кривого Рогу ГУ МВС України в Дніпропетровській області 01.12.2012р., а також являється власником легкового автомобіля TOYOTA HIHGLANDER з об'ємом двигуна 3456 куб.см., який нею придбано у жовтні 2012 року на підставі договору купівлі-продажу №244КА/12 від 16.10.2012р., первинну реєстрацію якого здійснено у ВРЕР ДАІ міста Кривого Рогу ГУ МВС України в Дніпропетровській області 25.10.2012р.

Криворізькою центральною ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015р. № 43-177, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00грн. з граничним строком сплати 60 днів з дня вручення та податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015р. №44-177, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн. з граничним строком сплати 60 днів з дня вручення.

Позивач не погодився з вищезаначеними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковомим повідомленням- рішенням, суд виходить з наступного.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України, було введено транспортний податок.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Приписами ст. 265 ПКУ, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Таким чином, об'єктом оподаткування є автомобілі, що використовуються до 5 років.

При цьому згідно пп. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Таким чином, використання транспортного засобу пов'язується з його реєстрацією.

Згідно з п.п.14.1.163 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Відповідно до п. 267.4, 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно п. 267.6.1, п. 267.6.2 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Згідно п. 267.6.3 ст. 267 ПК України органи внутрішніх справ зобов'язані до 01.04.15 р. подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку. З 01.04.15 р. органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця, подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

В п. 267.6.2 ст. 267 ПК України встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Відповідно до вимог п. 267.8.1 наведеної норми фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено та позивачем не спростовано, що ОСОБА_2 є власником легкового автомобіля LEXUS RX 350 з об'ємом двигуна 3456 куб. см. та легкового автомобіля TOYOTA HIHGLANDER з об'ємом двигуна 3456 куб.см.

Відповідно п. 267.6.6, п. 267.6.2 ст. 267 ПК України за об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийняті податкове повідомлення-рішення від 30.06. 2015 року № 43-177, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00грн. та податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 року № 44-177, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00грн.

Посилання позивача на положення п. 4. 1.9 ст. 4 Податкового кодексу України та можливість застосування контролюючим органом положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з п. 4.1.9 ст. 4 Податкового кодексу України, стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Принцип стабільності застосовується у разі внесення змін до елементів податків та зборів, а не при прийнятті нових податків.

Пунктом 4.3 статті 4 Податкового кодексу України передбачено, що податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.

При цьому згідно п. 4.4 ст. 4 Кодексу установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховою Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Приписи пп. 10.1.1 п.10.1 та п. 10.2 ст. 10 Податкового кодексу України транспортний податок відносять до місцевих податків, як податок на майно.

Відповідно до ст. 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

З огляду на системний аналіз наведених правових норм, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" ухвалений 28.12.2014 року, введено в дію положення ст. 267 ПК України, яке починаючи з 01.01.2015 року по новому встановлює, регулює, визначає об'єкт оподаткування, платників цього транспортного податку, розмір ставки, податковий період за який підлягає обчисленню та сплаті, його адміністрування податковим органом.

Транспортний податок не зважаючи на те, що він відноситься до місцевого податку, його справляння та зарахування здійснюється до місцевої ради, в той же час він є таким, що визначний та встановлений Верховною Радою України, яка має відповідні повноваження на це. Такі повноваження на встановлення податку з усіма його критеріями та елементами є виключною компетенцією цього органу. Таке регулювання суспільних відносин між відповідними суб'єктами органів влади в сфері податків та зборів, час їх застосування має різне правове навантаження та сферу правового впливу на такі відносини.

Згідно з п.7.3. ст.7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються ним Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до нього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

За приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в повній мірі довів правомірність свого рішення.

Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні, яке відбулось 26.01.2016 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова оформлена та підписана 01.02.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко