ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2015 р. Справа № 804/5069/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Гончаровій В.Г., розглянувши за участю :
представника позивача ОСОБА_1
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області,
до відповідачів:
Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області,
Фізичної особи підприємця ОСОБА_2,
про визнання дій протиправними та стягнення.
Обставини справи: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:
-визнання дії Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області щодо невиконання п.1 вимог Павлоградської обєднаної державної фінансової інспекції від 23.01.2015р. №870-16/67 протиправними;
-стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь бюджету Миколаївської сільської ради, збитки у розмірі 37542,00 грн., у звязку з невиконанням Миколаївською сільською радою вимог Павлоградської обєднаної державної фінансової інспекції від 23.01.2015р. №870-16/67.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Миколаївською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області не виконана вимога Павлоградської обєднаної державної фінансової інспекції від 23.01.2015р. №870-16/67, а кошти у розмірі 37542,00 грн. є сумою збитків, які заподіяні місцевому бюджету під час виконання господарських договорів при здійсненні робіт з улаштування, відновлення та поглиблення дренажного водоспуску для пропуску дощових, паводкових вод, вирубки та вивозу дерев і чагарників з водовідвідної траншеї по вул. Польова, вул. Вокзальна та пров.Водний с.Миколаївка Петропавлівського району та ліквідації стихійних сміттєзвалищ по вул.Робоча, вул.Першотравнева, вул. Самарська та вул. Шкільна.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання явку своїх представників не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судовими повістками. Заперечень на адміністративний позов не надали.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд -
ВСТАНОВИВ:
Статус Державної фінансової інспекції України, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - ОСОБА_1 №2939) та Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011р. №499/2011.
Відповідно до положень Постанови Кабінету міністрів України про затвердження «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» від 20.04.2006 р. №550 (далі Постанова №550) інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Згідно до п.16 Постанови №550 ревізії проводяться шляхом проведення документальних та фактичних перевірок. Документальна перевірка передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи контролюючого органу керівник об'єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об'єкта контролю посадовим особам контролюючого органу забезпечується керівником об'єкта чи його заступником.
Результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища) (п.35 зазначеного порядку).
У пункті 46 Постанови №550 зазначено, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
У період з 10.12.2014р. по 26.12.2014р. Павлоградською обєднанню державною фінансовою інспекцією проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області за період з 25.04.2013р. по 05.07.2013р.
За наслідками ревізії складено Акт від 26.12.2014 року №870-36/22, згідно якого по розділу «Ревізія обґрунтованості та правомірності застосованих шифрів та позицій нормативів, фактичних обсягів виконаних робіт та їх вартості, згідно договорів від 25.04.2013 №15/04-2013, від 25.04.2013 №16\04-2013 та актів приймання виконаних робіт, які підписані посадовою особою від імені голови Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області» встановлено завищення вартості наданих послуг на загальну суму 39542,00 грн., у тому числі за:
-КФК 240601 «Охорона та раціональне використання природних ресурсів», КЕВК 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» на суму 14404,00 грн.;
-КФК 240602 «Утилізація відходів», КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» на суму 25138,00 грн.
У акті ревізії також зазначено, що загальна сума завищення вартості робіт, виконаних ФОП ОСОБА_2 на замовлення Миколаївської сільської ради, складає 39542,00 грн., в тому числі за договором №15/04-2013 на суму 14404,00 грн. та по договору №16/04-2013 на суму 25138,00 грн. Внаслідок допущених порушень Миколаївській сільській раді завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 39542,0 грн.
Операцію з отримання послуг за завищеною вартістю у бухгалтерському обліку відображено у травні 2013р. за дебетом субрахунок 813 «Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду» та кредитом субрахунку 675 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Дане порушення допущено головою Миколаївської сільської ради ОСОБА_3, яким підписані Акти ф.№КБ-2в та відповідальність якого передбачено п.6 ст.8, п.8 ст.9 Закону №996 та п.4 ст.42 Закону України від 21.05.1997 «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині відповідальності за достовірність даних первинних документів з обліку в будівництві і взятих бюджетних зобовязань.
23.01.2015р. Павлоградською обєднанню державною фінансовою інспекцією прийнято Вимога про усунення порушень, виявлених позаплановою ревізією фінансово-господарської діяльності №870-16-67, згідно якої від голови Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 вимагалося опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, видати наказ про виправлення недоліків та притягнути винних осіб до дисциплінарної чи матеріально відповідальності. Відшкодувати та усунути виявлені ревізією порушення у повному обсязі а саме:
1.ревізією обґрунтованості та правомірності застосованих шифрів та позицій нормативів, фактичних обсягів робіт, виконаних ФОП ОСОБА_2 на замовлення Миколаївської сільської ради, та їх вартості встановлено завищення вартості цих робіт на загальну суму 39542,00 грн., у тому числі:
-завищення вартості робіт з улаштування, відновлення та поглиблення дренажного водоспуску для пропуску дощових, паводкових вод, вирубки та вивозу дерев і чагарників з водовідвідної траншеї по вул. Польова, вул. Вокзальна та пров. Водний с.Миколаївка Петропавлівського району на суму 14404,00 грн. внаслідок невірного визначення видів та обсягів робіт, а також невірного нарахування у вартості будівельних робіт загальновиробничих витрат, прибутку та інших витрат, що є порушенням п.п 1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 та п.1.2.2, п.1.4.2, п.3.1.18.2, п.3.2.7.3, п.3.2.11 та . 3.2.12.1 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 №174;
-завищення вартості робіт з ліквідації стихійних сміттєзвалищ по вул. Робоча, вул. Першотравнева, вул. Самарська та вул. Шкільна с.Миколаївка Петропавлівського району на суму 25138,00 грн. внаслідок невірного визначення видів робіт, а також невірного врахування у вартості будівельних робіт загальновиробничих витрат, прибутку та інших витрат, що є порушенням п.п 1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996, п.1.2.2, п.3.1.18.2, п.3.2.12.1, п.3.2.7.3, п.3.2.11 ДБН Д.1.1-1-2000 та п.п.1.1.1, 1.1.2 «Ресурсних елементних кошторисних норм. Збірник 1 «Земляні роботи» ДБН Д.2.2-1-99», затверджених наказом Держбуду України від 05.11.1999р. №270.
Станом на дату направлення вимог порушення усунуто частково шляхом внесення ФОП ОСОБА_2 грошових коштів на розрахунковий рахунок Миколаївської сільської ради у сумі 2000,00 грн.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 зайво отримані кошти внаслідок завищення вартості виконаних робіт у сумі 37542,00 грн. у порядку встановленому законодавством, з подальшим перерахуванням коштів до спеціального фонду місцевого бюджету на рахунок, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України в Петропавлівському районі, із зазначеннм у призначенні платежу коду 21080500 «Інші надходження». Відшкодувати завдану шкоду шляхом виконання ФОП ОСОБА_2 підрядних робіт на суму 37542,00 грн. У іншому випадку, стягнути шкоду у сумі 37542,00 грн. з особи, винної у прийманні виконаних робіт за завищеною вартістю, у порядку, встановленому законодавством, з подальшим перерахуванням коштів у дохід Державного бюджету із зазначенням призначення платежу коду 21080600 «Суми, стягненні з винних осіб, за шкоду заподіяну державі, підприємству, установі, організації».
Таким чином, пунктом 1 вимоги Павлоградської обєднаної державної фінансової інспекції від 23.01.2015р. №870-16/67 визначені альтернативні шляхи усуненні виявлених порушень, а саме:
-стягнення з ФОП ОСОБА_2, до спеціального фонду місцевого бюджету, зайво отриманих коштів в розмірі 37542,00 грн.;
-відшкодування завданої шкоди шляхом виконання ФОП ОСОБА_2 підрядних робіт на суму 37542,00 грн.;
-стягнення шкоди у сумі 37542,00 грн., у дохід Державного бюджету, з особи, винної у прийманні виконаних робіт за завищеною вартістю (як зазначено в акті ревізії, дане порушення допущено головою Миколаївської сільської ради ОСОБА_3, яким підписані Акти ф.№КБ-2в).
Відповідно ст.2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до п.7 ст.10 Закону №2939 органи державного фінансового контролю мають право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
На підставі ч.2 ст.15 Закону №2939 законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Згідно з Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до підпункту 21 пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з яким органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, у органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справа №21-40а14) та від 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14).
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, позивач, як орган державної влади, вправі визначати розмір завданих державі чи обєкту контролю збитків лише згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Визначати збитки іншим шляхом позивач не в праві.
Акт від 26.12.2014 року №870-36/22 не містить відомостей щодо розрахунку заподіяної шкоди згідно методики, яка затверджена Кабінетом Міністрів України, у звязку з чим суд не може вважати розмір визначеної позивачем шкоди (збитків) обґрунтованим, а дії позивача щодо її розрахунку правомірними.
Крім того, вирішуючи цей спір, необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України.
Так, згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.
В акті ревізії позивач чітко зазначив про те, хто є винною особою, а саме - дане порушення допущено головою Миколаївської сільської ради ОСОБА_3, яким підписані Акти ф.№КБ-2в. За вказаних обставин сам позивач у акті ревізії заперечує факт наявності вини у діях відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2, у звязку з чим суд не знаходить правових підстав для задоволення позову в частині стягнення збитків.
Разом з тим, задоволенню також не підлягають позовні вимоги про визнання дії підконтрольної установи протиправними, оскільки протиправні дії це завжди активна поведінка, що являє собою вчинення певних дій всупереч вимогам законодавства та покладеним обовязкам. Невиконання обовязкових вимог являє собою пасивну поведінку з боку підконтрольної установи.
У судовому засіданні, яке відбулось 12.11.2015 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текс постанови складено 17.11.2015 року.
Керуючись ст.ст. 94,160-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 55983051, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/5069/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: