Постанова № 55983002, 16.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 р. Справа № 816/4239/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,

за участю представника позивача Ганзя С.А.,

за участю представника позивача Захарченко Г.М.,

за участю представника позивача Теріхової Н.І.,

за участю представника відповідача Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацентр" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2015р. по справі № 816/4239/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацентр"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацентр", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування позову позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючих про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки господарські операції з між ТОВ "Фармацентр" та його контрагентами - ТОВ "Лотос-С", ТОВ "АВС Логістик Парк" та ТОВ "Артур-К" підтверджуються первинними документами. Зауважував, що висновок про несвоєчасне оприбуткування ТОВ "Фармацентр" готівкових коштів контролюючим органом зроблено лише на підставі відсутності відповідних записів у Книзі ОРО, водночас під час перевірки перевіряючим надавалися всі касові та банківські документи, якими підтверджується своєчасне оприбуткування готівкових коштів.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 року у справі № 816/4239/15 частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацентр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.04.2015 року № 0001892201/1025, № 0001902201/1026. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №001912201/1027 від 07.04.2015 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, податковим повідомлення-рішенням від 07.04.2015 №0001912201/1027 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 114692,40 грн за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, що полягає у несвоєчасному оприбуткуванні товариством готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень, а саме:

- 25.09.2013 товариством здійснено торгівлю медикаментами за готівкові кошти з використанням розрахункових квитанцій (РК серії АРАГ, фіскальний номер 1603010850/1 від 28.02.2013). Згідно РК серії АРАГ з №180203 по №180220 отримано готівкові кошти в сумі 15199,69 грн, в книзі обліку розрахункових операцій №1603010850/р від 28.02.2013 вказані готівкові кошти обліковано 26.09.2013 після відновлення роботи РРО. Згідно записів в розділах 3, 4 КОРО з 25.09.2013 по 26.09.2013 центром сервісного обслуговування здійснювалось встановлення та налаштування модему реєстратор розрахункових операцій, тому підприємством здійснювалась торгівля медикаментами з використанням розрахункових квитанцій. Запис в 2 розділі КОРО за 25.09.2013 щодо оприбуткування готівкових коштів в сумі 15199,69 грн відсутній.

- в період з 20.07.2012 по 24.07.2012 підприємством здійснено торгівлю медикаментами за готівкові кошти з використанням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових квитанцій (РРО фіскальний номер 1603009804 зареєстрований 24.11.2010 та РК серії АРАГ фіскальний номер 1603009804/1 від 24.11.2010). Згідно контрольної стрічки РРО за 20.07.2012 з чеку №97464 по №97576 отримано готівкові кошти в сумі 7647,24 грн та згідно РК серії АРАГ №№ з і 89707 по 189708 за 20.07.2012 в сумі 15,35 грн, №№ з 189710 по 189711 за 21.07.2012 в сумі 8,1 грн, №№ з і 89712 по 189713 за 22.07.2012 в сумі 15,33 грн, №№ з І89714 по 189715 за 23.07.2012 в сумі 21,80 грн, №№ з і 89716 по 189717 за 24.07.2012 в сумі 30,97 грн, в книзі обліку розрахункових операцій №1603009804/2 від 20.10.2011 вказані готівкові кошти обліковано 25.07.2012 та 26.07.2012 після відновлення роботи РРО. Згідно записів в розділах 3, 4 КОРО з 16.00 год 20.07.2012 по 15.00 год 25.07.2012 центром сервісного обслуговування здійснювався ремонт РРО, підприємством здійснювалась торгівля медикаментами з використанням розрахункових квитанцій. Записи в 2 розділі КОРО за період з 20.07.2012 по 24.07.2012 щодо оприбуткування готівкових коштів у загальній сумі 7738,79 грн відсутні.

Загальна сума несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в КОРО, за даними перевіряючих, складає 22938,48 грн.

За вказане порушення, на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" до позивача застосовано фінансові санкції в п'ятикратному розмірі від суми неоприбуткованих коштів, що складає 114692,40 грн (22938,48 грн х 5).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №001912201/1027 від 07.04.2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти, що є порушенням пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

За приписами пункту 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книжки).

Відповідно до статті 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 1 Указу Президента від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В постанові Верховного суду України від 04.11.2014 року по справі 21-466а14 зазначено, що за своєю суттю передбачена статтею 1 Указу № 436/95 фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 ГК. При цьому, адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 ГК строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації.

Згідно зі статтею 238 ГК за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 ГК передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що застосований згідно з оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.04.2015 року № 0001912201/1027 штраф є адміністративно-господарською санкцією, то він мав бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 ГК України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

В силу ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки на момент проведення перевірки ТОВ «Фармацентр» податковим органом з часу проведення операцій з оприбуткування готівкових коштів та відображення цих операцій у бухгалтерському та податковому обліку підприємства, за якими нараховано штрафні санкції і які відбулись у липні 2012 року та вересні 2013 року, минуло 2 роки 9 місяців та 1 рік 6 місяців відповідно, тому контролюючим органом порушено строки, протягом яких можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, а отже, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.04.2015 року № 0001912201/1027 є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацентр" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2015р. по справі № 816/4239/15 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацентр".

Прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацентр".

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.04.2015 року № 0001912201/1027.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст постанови виготовлений 22.02.2016 р.