Ухвала суду № 55982867, 09.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2805/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю представника Одеської митниці ДФС - Добрянського Олега Івановича, представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛС Глобал" - Бовра Дениса Юрійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛС Глобал" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "УЛС Глобал" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500040001/2015/410003/1 від 29.03.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2015/00011 від 29.03.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що надані до Митниці документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу. Відповідач, приймаючи рішення про визначення митної вартості товару не застосувавши жодного іншого методу, крім шостого (резервного), при цьому, не обґрунтувавши необхідності застосування саме цього методу та не зазначивши, які розбіжності містять документи та які саме документи, що підтверджують вартість ввезеного товару.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року позовні вимоги Товариства задоволено, суд визнав протиправними та скасував Рішення Митниці про коригування митної вартості товарів № 500040001/2015/410003/1 від 29.03.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2015/00011 від 29.03.2015 року.

Не погоджуючись з постановою суду, представником Одеської митниці ДФС подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені адміністративного позову Товариства у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством та китайською компанією "Fuji Industries Limited" укладено контракт № 02/12-СН-ULS від 02.12.2014 року на придбання товару.

Найменування та кількість товару, ціна, умови постачання, вартість партії поставки, строк поставки, інші умови обумовлено сторонами в специфікаціях до контракту.

На виконання вимог зазначеного контракту на адресу Товариства надійшов товар - тканина полотняного переплетіння, вибивна, виготовлена із штучних штемпельних волокон віскози та тканина полотняного переплетіння, пофарбована, виготовлена із штучних штемпельних волокон віскози.

З метою декларування товару Товариством подано Митниці тимчасову митну декларацію ТН 500040001/2015/004062 із визначенням митної вартості товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також, декларантом було подано документи: контракт №02/12-СН- ULS від 02.12.2015 року, специфікація до контракту від 05.02.2015 року № 1/1, інвойс № LTS3-14698-5003, коносамент № МАЕU569784671, пакувальний лист №MSKU1558034.

За результатом візуальної перевірки поданих декларантом документів Контролюючим органом встановлено, що у цих документах містяться розбіжності, а саме:

- в даних щодо вагових характеристик, зазначених у пакувальному аркуші №MSKU1558034 від 05.02.2015 року, з даними, вказаними в коносаменті №МАЕU1569784671 від 17.02.2015 року та вантажному маніфесті від 15.03.2015 року;

- у специфікації до зовнішньоекономічної угоди № 1/1 від 05.02.2015 року та інвойсі № LTS3-14698-5003 від 05.02.2015 року не вказано вагові характеристики товару в той час, як п.4.1 зовнішньоекономічної угоди № 02/12-СН-ULS від 02.12.2014 року передбачено відображення кількості товару саме у рахунку та специфікації до угоди;

- у пакеті документів, поданих до митного оформлення, відсутні платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, що суперечить умовам передплати, зазначеним у п.3.3 зовнішньоекономічної угоди.

Не погодившись з визначеною декларантом митною вартістю товару, Митний орган витребував додаткові документи, а саме: угоду із третіми особами, пов'язану з угодою, про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними угодою; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов угоди; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

28 березня 2015 року листом № 28/03-1 декларант повідомив Митницю, що не може надати витребувані документи, оскільки їх не існує та просив прийняти рішення на підставі наявних документів.

За результатом проведеної шляхом електронного листування консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що свідчить відповідний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.03.2015 року № 500040001/2015/410003/1.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України (ЄАІС), Митницею здійснено коригування заявленої декларантом позивача митної вартості до рівня митної вартості аналогічних (застосовано обґрунтовану гнучкість в застосуванні методу) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом позивача вартості товару № 1 - 3,82 дол. США/кг нетто не менш як до 5,00 дол. США/кг нетто, та з 0,4207 дол. США/м2 до 0,5513 дол. США/м2 (МД № 500040001/2014/006450 від 25.04.2014р.); з заявленої декларантом позивача вартості товару №2 - з 3,77 дол. США/кг нетто не менш як до 5,00 дол. США/кг нетто, та з 0,4208 дол. США/м2 з до 0,5581 дол. США/м2 (МД № 500040001/2014/005019 від 02.04.2014р.).

29 березня 2015 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 500040001/2015/410003/1, у зв'язку з чим видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.03.2015 року № 500040001/2015/00011. В той же день, за МД типу ІМ 40 ТЕ № 500040001/2015/004094 товар декларанта було випущено у вільний обіг згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантії відповідно до положень розділу X Митного кодексу України.

27 квітня 2015 року листом № 27/04-02 Товариством були надані документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 02.12.2014 року № 02/12-CH-ULS та рішення Митниці про коригування митної вартості від 29.03.2015 року № 500040001/2015/410003/1, з проханням винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості № 500040001/2015/410003/1 від 29.03.2015 року.

Листом від 05.05.2015 року № 1404/15-70-25-02 Товариство було повідомлено про відсутність підстав для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про корегування заявленої митної вартості № 500040001/2015/410003/1 від 29.03.2015 року.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги Товариства, суд першої інстанції виходив з того, що Митницею не доведено правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, оскільки позивачем надано достатньо належних документів, які підтверджують заявлену в митній декларації ціну товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України установлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Також, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз положень наведених статей свідчить про те, що обов'язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, Митниця посилалась на те, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що надані документи місять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності).

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, до митного оформлення для підтвердження митної вартості заявленого до декларування товару позивачем були подані наступні документи: контракт № 02/12-СН- ULS від 02.12.2015 року, специфікація до контракту від 05.02.2015 року № 1/1, інвойс № LTS3-14698-5003, коносамент № МАЕU569784671, пакувальний лист № MSKU1558034.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтоване посилання Митниці в оскаржуваному Рішенні щодо не зазначення вагової характеристики товару у специфікації до зовнішньоекономічної угоди № 1/1 від 05.02.2015 року та інвойсі № LTS3-14698-5003 від 05.02.2015 року, оскільки пунктом 4.1 зовнішньоекономічної угоди передбачено відображення кількості товару в рахунку (інвойсі), а не вагових характеристик товару, і саме кількість товару у метрах відображена у специфікації до угоди та інвойсі.

Також, безпідставними є посилання Митниці у рішенні про корегування митної вартості на наявність розбіжностей щодо вагових характеристик товару. Дійсно, у пакувальному аркуші № MSKU1558034 від 05.02.2015 року зазначена вага товару (нетто) 26609 кг, а у коносаменті № МАЕU1569784671 від 17.02.2015 року та вантажному маніфесті від 15.03.2015 року зазначена вага товару 26600 кг. Згідно специфікації до зовнішньоекономічної угоди № 1/1 від 05.02.2015 року та інвойсу № LTS3-14698-5003 від 05.02.2015 року, загальна вартість партії товару складає 100890,81 доларів США. За умови, якщо вага товару складає 26600 кг, вартість одного кілограма складає 3,7929 доларів США (100890,81 дол. США/26600 кг); а за умови, якщо вага товару складає 26609 кг, вартість одного кілограма товару складає 3,7916 доларів (100890,81 дол. США/26609 кг). Тобто, розбіжність у 9 кг ваги товару взагалі не впливає на митну вартість, визначену декларантом.

Щодо посилань Митниці на відсутність платіжного документу, що стосується оцінюваного товару, як на підставу неможливості визначення митної вартості за основним методом, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що згідно ч.2 статті 53 Митного кодексу України, банківські платіжні документи надаються за умови, якщо рахунок сплачено. В даному ж випадку, під час декларування товару позивач надав відповідачу інвойс № LTS3-14698-5003 від 05.02.2015 року, який є документом, що підтверджує заявлену митну вартість товару. При цьому, твердження Митниці з посиланням на п.3.3 зовнішньоекономічної угоди про обов'язкову передплату товару суперечать умовам вказаної угоди, а саме зазначеним пунктом угоди передбачено оплату товару покупцем згідно проформ-інвойсів або інвойсів протягом 90 банківських днів прямим банківським платежем на рахунок продавця. На момент декларування товару - 28 березня 2015 року, передбачений зовнішньоекономічною угодою строк оплати товару не сплинув, позивачем товар оплачено не було, а тому він правомірно не надав банківські платіжні документи через їх відсутність.

Отже, відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин у справі, колегія суддів не вбачає наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару з боку Товариства, а тому витребовування додаткових документів не базується та суперечить нормам митного законодавства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування, оскільки митницею витребувано додаткові документи за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, всупереч наявності належним чином підтверджених усіх складових такої вартості під час подання позивачем митних декларацій.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Одеської митниці ДФС на рахунок №31212206781008, отримувач: УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір у розмірі 1286 (одна тисяча двісті вісімдесят шість) гривень 21 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 лютого 2016 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова