Ухвала суду № 55982750, 22.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 711/10636/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Смоляр А.О. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про зобовязання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про зобов'язання здійснити відповідний перерахунок пенсії державному службовцю.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 грудня 2015 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» починаючи з 09.04.2012 року.

19.11.2015 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця на підставі довідки про заробітну плату від 17.09.2015 року №868/14-05-03, в якій булла зазначена індексація та матеріальна допомога.

Листом від 25.11.2015 року №665/Н-10 Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області позивачу відмовлено в задоволені заяви.

Вказані обставини стали підставою звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до ст. 37 Закону України «Про Державну службу» - пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Також перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії, а саме, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат,доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, матеріальну допомогу на оздоровлення, вирішення соціально-побутових проблем та індексації заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включається до складу заробітної плати державного службовця, необхідно враховувати при обчисленні розміру його пенсії. Положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці» є загальними щодо спірних відносин. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначена правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Частиною 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

З 1 жовтня 2011 року положення ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, щодо призначення державним службовцям пенсії внесено зміни до розміру відсотків суми заробітної плати державних службовців при призначенні пенсії, тобто 80 %, у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року.

Однак, на день призначення пенсії позивачу, а саме станом на 09.04.2012 року, діяла норма ст.37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 31 жовтня 2011 року, відповідно до якої розмір пенсії становив 80 відсотків від сум заробітної плати відповідно до стажу державної служби , що складав 15 років 08 місяців 15 днів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо перерахунку вже призначеної позивачу пенсії у розмірі 80% від суми місячного заробітку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 дізнався про порушення його права 25.11.2015 року, коли отримав від відповідача лист про відмову у перерахунку пенсії. До суду позивач звернувся з позовом 30.11.2015 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, відповідач дійшов помилкового твердження щодо пропуску строку звернення до суду позивачем за захистом своїх прав.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.