Ухвала суду № 55982333, 26.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2016 рокусправа № 804/7560/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" до Дніпропетровської митниці ДФС, третя особа - Головне управління державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/1/00803 від 16.11.2011 року, № 110010000/1/00804 від 16.11.2011 року, № 110010000/1/00805 від 16.11.2011 року, № 110010000/1/00817 від 20.11.2011 року, № 110010000/1/00818 від 21.11.2011 року, № 110010000/1/00819 від 21.11.2011 року, № 110010000/1/00820 від 21.11.2011 року, № 110010000/1/00821 від 21.11.2011 року, № 110010000/1/00839 від 22.11.2011 року, № 110010000/1/00848 від 22.11.2011 року, № 110010000/1/00842 від 22.11.2011 року, № 110010000/1/00843 від 22.11.2011 року, № 110010000/1/00853 від 23.11.2011 року, № 110010000/1/00893 від 02.12.2011 року, № 110010000/1/00896 від 02.12.2011 року, № 110010000/1/00898 від 04.12.2011 року, № 110010000/1/00899 від 04.12.2011 року, № 110010000/1/00905 від 06.12.2011 року, № 110010000/1/00911 від 07.12.2011 року, № 110010000/1/00917 від 08.12.2011 року, № 110010000/1/00918 від 08.12.2011 року, № 110010000/1/00920 від 08.12.2011 року, № 110010000/1/00921 від 08.11.2011 року, №110010000/1/00926 від 11.12.2011 року, № 110010000/1/00927 від 11.12.2011 року, № 110010000/1/00928 від 11.12.2011 року, № 110010000/1/00935 від 12.12.2011 року, № 110010000/1/00938 від 13.12.2011 року, № 110010000/1/00941 від 13.12.2011 року, № 110010000/1/00942 від 13.12.2011 року, № 110010000/1/00943 від 13.12.2011 року, № 110010000/1/00945 від 14.12.2011 року, № 110010000/1/00947 від 14.12.2011 року, № 110010000/1/00959 від 15.12.2011 року, № 110010000/1/00961 від 16.12.2011 року, № 110010000/1/00962 від 16.12.2011 року. Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про визначення митної вартості товарів № 110010000/2011/600371/1 від 22.11.2011 року, № 110010000/2011/600358/1 від 20.11.2011 року, № 110010000/2011/600376/1 від 22.11.2011 року, № 110010000/2011/600375/1 від 22.11.2011 року, № 110010000/2011/600344/1 від 16.11.2011 року, № 110010000/2011/600345/1 від 16.11.2011 року, № 110010000/2011/600346/1 від 16.11.2011 року, № 110010000/2011/600357/1 від 20.11.2011 року, № 110010000/2011/600328/1 від 23.11.2011 року, № 110010000/2011/600374/1 від 22.11.2011 року, № 110010000/2011/600359/1 від 20.11.2011 року, № 110010000/2011/600360/1 від 20.11.2011 року, №110010000/2011/600356/1 від 20.11.2011 року, № 110010000/2011/600404/1 від 02.12.2011 року, № 110010000/2011/600407/1 від 02.12.2011 року, № 110010000/2011/600408/1 від 04.12.2011 року, № 110010000/2011/600409/1 від 04.12.2011 року, 110010000/2011/600414/1 від 06.12.2011 року, № 110010000/2011/600418/1 від 07.12.2011 року, № 110010000/2011/600425/1 від 08.12.2011 року, № 110010000/2011/600426/1 від 08.12.2011 року, № 110010000/2011/600427/1 від 08.12.2011 року, № 110010000/2011/600428/1 від 08.12.2011 року, № 110010000/2011/600430/1 від 11.12.2011 року, № 110010000/2011/6000431/1 від 11.12.2011 року, № 110010000/2011/600432/1 від 11.12.2011 року, № 110010000/2011/600436/1 від 12.12.2011 року, № 110010000/2011/600438/1 від 13.12.2011 року, № 110010000/2011/600441/1 від 13.12.2011 року, № 110010000/2011/600441/1 від 13.12.2011 року, № 110010000/2011/600442/1 від 13.12.2011 року, № 110010000/2011/600443/1 від 14.12.2011 року, № 110010000/2011/600446/1 від 14.12.2011 року, № 110010000/2011/600447/1 від 15.12.2011 року, № 110010000/2011/600450/1 від 16.12.2011 року, № 110010000/2011/600449/1 від 16.12.2011 року. Зобов'язати Дніпропетровську митницю надати висновок до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про повернення ТОВ "Торговий Дім "Євразресурс" Україна" надмірно сплаченої суми у розмірі 1 055 543,31 грн., перерахованої у якості передплати за митне оформлення, шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача. Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області здійснити повернення ТОВ „Торговий Дім „Євразресурс" Україна" надмірно сплаченої суми у розмірі 1 055 543,31 грн., перерахованої у якості передплати за митне оформлення, шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача на підставі висновку Дніпропетровської митниці. Зобов'язати Дніпропетровську митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при вирішенні справи по суті не було повно та всебічно досліджено всіх долучених та наявних в матеріалах справи документів, тому суд дійшов помилкового висновку про порушення позивачем митного законодавства.

В запереченнях на апеляційну скаргу Головне управління державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області та Дніпропетровська митниця ДФС, посилаючись на її безпідставність, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, заперечення на апеляційну скаргу, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що у грудні 2011 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці для митного оформлення товару „вугілля кам'яне бітумінозне для коксування...", який надійшов на адресу ПАО „Євраз Дніпродзержинський КХЗ" на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 14.07.2010 № 58/2010/ОУК-1169, укладеного між ВАТ „Об'єднана вугільна компанія „Южкузбассуголь" та ТОВ „Торговий Дім „Євразресурс" Україна. Поставка товару здійснювалась на умовах РСА ст. Обнорська Росія, відповідно до Правил Інкотермс. Для здійсненні митного оформлення товару позивачем були надані відповідні декларації.

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України, а саме: 85,00 доларів за тону.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України від 11.07.2002 ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Митного кодексу.

Митний орган відповідно до статті 265 МК України здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями Кодексу.

Пунктом 8 Постанови КМУ „Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" № 1766 від 20.12.2006, (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до митної вартості товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також: або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 15.01.2008 № ДГТК7-000162, укладеного між ТОВ „Торговая компания „ЕвразХолдинг" (Експедитор) та ТОВ „Торговий Дім „Євразресурс Україна" (Компанія), для організації перевезень експедитор зобов'язаний укладати від свого імені, але за рахунок Компанії, договори з третіми особами, необхідні для виконання зобов'язань.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 зазначеного договору Компанія здійснює оплату вартості перевезення протягом 30 календарних днів після закінчення місяця перевезення на підставі Акту звірки між експедитором і компанією та рахунків експедитора. Можливе надходження передоплати.

В порушення пункту 8 Постанови КМУ № 1766 позивачем до Дніпропетровської митниці не було надано жодних документів, які б підтверджували факт оплати транспортно-експедиційних послуг.

Калькуляції витрат, надані ТОВ „Торговая компания „ЕвразХолдинг" та компанією ТОВ „Торговий Дім „Євразресурс Україна" для підтвердження транспортних витрат не були прийняті відповідачем до уваги, оскільки відповідно до пункту 8 Постанови КМУ № 1766 подання калькуляції транспортних витрат передбачено тільки у випадку перевезення товарів з використанням власного транспорту.

Оскільки під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів було встановлено, що цей рівень значно нижчий рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна у митному органі, виникла необхідність здійснити перевірку даних, зазначених у декларації митної вартості та їх уточненні.

Посадовою особою підрозділу митного оформлення під час здійснення перевірки даних, зазначених у ДМВ і її оформлення, відповідно до Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Держмитслужби України від 02.12.03 № 828, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.12.2003 за № 1192/8513, зобов'язано позивача подати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару відповідно до пункту 7 Постанови КМУ № 1766 та визначила перелік документів, необхідний для подання на вимогу митного органу.

Відповідно до пункту 11 Постанови КМУ №1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Так, відповідач прийшов до висновку про необхідність надання позивачем наступних документів: каталоги, специфікації, прейскуранти фірми-виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір з третіми особами, що пов'язані з договором про поставку товару; калькуляція фірми-виробника товару.

Відповідно до пункту 13 Постанови КМУ №1766 декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

Позивач був ознайомлений із записами, однак зазначив, що надати інші документи не має можливості.

Таким чином, враховуючи відсутність необхідних документів для підтвердження митної вартості товару відповідачем були винесені оскаржувані рішення та картки відмови, відповідно до яких митну вартість заявленого позивачем до декларування товару визначено у розмірі 159,50 грн. за 1 тону на підставі наявних у відповідача відомостей із застосуванням методу 3 відповідно до статті 269 Митного кодексу України.

У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості.

Відповідно до статті 268 МК України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна походження;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

При застосуванні другого методу визначення митної вартості товару митний орган використовує інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС ДМСУ) про продаж ідентичних товарів. Однак, відсутність інформації в ЄАІС ДМСУ унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

Відповідно до статті 269 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) - метод 3) під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки:

1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку;

2) країна походження;

3) виробник.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

При застосуванні третього методу визначення митної вартості товару митний орган використовує інформацію, яка міститься в базі даних ЄАІС ДМСУ про продаж подібних (аналогічних) товарів.

Наявність інформації в ЄАІС ДМСУ про продаж подібних (аналогічних) товарів обумовила застосування Дніпропетровською митницею саме методу 3 при визначенні митної вартості товарів.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митницею, декларант має право звернутись до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначених митним органом.

На підставі заяв позивача про надання дозволу на митне оформлення вантажу під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Держбюджету України, митницею прийнято рішення щодо можливості випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов'язання - сплату до Держбюджету України податків та зборів та оформлено вантажні митні декларації. Позивача повідомлено про те, що строк дії гарантійних зобов'язань не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Так, позивачем не підтверджено розмір транспортних витрат, а тому у митного органу наявні підстави для визначення митної вартості товарів із використанням третього методу визначення митної вартості, а саме за наявною у митного органу інформацією щодо вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну (ВМД від 30.09.2011 № 110010000/2011/005895).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА"- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року у справі №804/7560/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров