Постанова № 55982177, 17.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2016 р. Справа№ 910/20297/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Шевченка Е.О.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від апелянта: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 11.01.2016 року;

від позивача: Странніков А.В. - представник за довіреністю від 30.09.2015 року;

Резнік А.Б. - представник за довіреністю від 30.09.2015 року;

від відповідачів: 1) не з'явились;

2) не з'явились;

3) не з'явились;

від третіх осіб: 1) не з'явились;

2) ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 11.01.2016 року;

вільні слухачі (представники ОСОБА_5) ОСОБА_6 - представник за довіреністю від 17.11.2015 року; ОСОБА_7 - представник за довіреністю від 16.02.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_8

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року

у справі № 910/20297/15 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЦ Укрбазискомпані»

2) Публічного акціонерного товариства «Омега Банк»

3) Головного територіального управління юстиції у місті Києві

Треті особи 1) Реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві

2) ОСОБА_8

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Всеукраїнська спілка автомобілістів» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЦ Укрбазискомпані» та Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про визнання недійсним іпотечного договору № 1225-Ф/1226-Ф/ІП-1 від 25.06.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент укладення договору іпотеки, предмет іпотеки належав на праві власності позивачу, а не відповідачу 1, а тому договір іпотеки повинен бути визнаний недійсним, як укладений особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року у справі № 910/20297/15 позов задоволено частково. Визнано недійсним іпотечний договір № 1225-Ф/1226-Ф/ІП-1 від 25.06.2008 року

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_8 звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно із рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.05.2015 року по справі № 760/6013/15-ц за позовом ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп», ОСОБА_5, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича про визнання права власності, визнано право власності за ОСОБА_8 на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4246, 60 кв.м.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю. та призначено до розгляду на 27.01.2016 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 27.01.2016 року у зв'язку з перебуванням судді Руденко М. А. на лікарняному справу № 910/20297/15 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча, Пономаренко Є. Ю., Шевченко Е. О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року справу № 910/20297/15 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча, Пономаренко Є. Ю., Шевченко Е. О.

У судове засідання 27.01.2016 року представники відповідачів не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник апелянта у судовому засіданні 27.01.2016 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2016 року не заперечував проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року відкладено розгляд справи до 17.02.2016 року.

16.02.2016 року через відділ документального забезпечення суду від апелянта надійшли додаткові докази по справі.

Представник позивача у судовому засданні 17.02.2016 року заперечував доводи апеляційної скарги та просив суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідачів у судове засідання 17.02.2016 року не з'явилися, однак через відділ документального забезпечення суду від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник апелянта у судовому засіданні 17.02.2016 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі апелянт просив його залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року ОСОБА_8 залучений до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 25.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НТЦ Укрбазискомпані» (надалі - іпотекодавець) та Закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест» (надалі - іпотекодержатель), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» було укладено іпотечний договір № 1225-Ф/1226-Ф/ІП-1, відповідно до якого іпотекодавець як майновий поручитель передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4246, 60 кв.м. в забезпечення виконання кредитного договору № 1225-Ф від 25.06.2008 року, укладеного між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_14

Звертаючись до суду першої інстанції з позовом про визнання вищевказаного іпотечного договору недійсним, позивач зазначає, що предмет іпотеки за спірним договором належить йому на праві власності, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2007 року у справі № 34/251-35/546.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним іпотечного договору, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення іпотечного договору, рішення Господарського суду міста Києвва від 18.12.2007 року у справі № 34/251-35/546 набрало законної сили, а тому подальші дії з відчуження нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 є незаконними.

Водночас, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в повному обсязі не дослідив матеріали справи, що призвело до порушення процесуального права, а саме порушення прав третіх осіб, враховуючи наступне.

Так, звертаючись до суду апеляційної інстанції ОСОБА_8 зазначає, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.05.2015 року по справі № 760/6013/15-ц за позовом ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп», ОСОБА_5, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича про визнання права власності, визнано право власності за ОСОБА_8 на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4246, 60 кв.м.

В підтвердження зазначеного ОСОБА_8 надав колегії суддів ряд документів, в тому числі витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 45967074.

Так, на підставі наданих ОСОБА_8 документів, колегією суддів встановлено, що 25.06.2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» (кредитодавець) та ОСОБА_14 було укладено кредитний договір № 1225-Ф (позичальник), відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику право користування кредитом у доларах США, з загальним лімітом заборгованості 2 000 000, 00 дол. США під проценти на строк по 24.06.2013 року.

Вподальшому, 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» (банк) та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (фактор) було укладено договір факторингу № 15, згідно із яким банк передав фактору право вимоги за кредитним договором № 1225-Ф від 25.06.2008 року.

В свою чергу, 28.11.2012 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» передала право вимоги за вищевказаним кредитним договором ТОВ «Кредитні Ініціативи», що підтверджується договором факторингу від 28.11.2012 року, наявним в матеріалах справи.

29.10.2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» уклало з ТОВ «ВВС-Факторинг» договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» передало ТОВ «ВВС-Факторинг» право вимоги, зокрема і за кредитним договором № 1225-Ф від 25.06.2008 року.

Надалі, 23.09.2014 року між ТОВ «ВВС - Факторинг» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 23/09/14/1 за кредитним договором № 1225-Ф від 25.06.2008 року та кредитним договором № 1226-Ф від 25.06.2008 року, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Вподальшому, 23.10.2014 року ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп» відступило право вимоги за кредитним договором № 1225-Ф від 25.06.2008 року ОСОБА_5, що підтверджується укладеним між ними договором про відступлення права вимоги № 23/10/14/1.

Крім того, на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 25.06.2008 року між ТОВ «НТЦ Укрбазискомпані» (іпотекодавець) та ЗАТ «Сведбанк інвест» (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір № 1225-Ф/1226-Ф/ІП-1, відповідно до якого іпотекодавець як майновий поручитель передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4246, 60 кв.м.

Надалі, до іпотечного договору вносилися зміни у зв'язку із змінами кредиторів за кредитним договором № 1225-Ф від 25.06.2008 року.

Так, останні зміни договору іпотеки були внесені 23.10.2014 року, коли ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп» як первісний кредитор та ОСОБА_5 як новий кредитор уклали договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 1225-Ф/1226-Ф/ІП-1.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає всі права за іпотечним договором № 1225-Ф/1226-Ф/ІП-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. 25.06.2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 3951, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_14 за кредитним договором № 1225-Ф від 25.06.2008 року, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього та ОСОБА_16 за кредитним договором № 1226-Ф від 25.06.2008 року, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього, права за яким передані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп» на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 1225-Ф/1226-Ф/ІП-1, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. 25.06.2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 3951, який посвідчений приватним нотаріусом Київсього міського нотаріального округу Секістовою Т.І. 23.09.2014 року та зареєстрований в реєстрі за № 1351.

Також, колегією суддів встановлено, 15.10.2014 року (з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 24.10.2014 року) між ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп», ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було укладено попередній договір купівлі-продажу майна, відповідно до якого ОСОБА_5 та ОСОБА_8 зобов'язуються у майбутньому, в строк до 30.10.2014 року включно укласти договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4246, 60 кв.м.

Враховуючи те, що сторони у вищевказаний строк так і не уклали договір купівлі-продажу спірної будівлі, ОСОБА_8 звернувся з позовом до ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп», ОСОБА_5 та приватного нотаріуса Сікуцького О.А. про визнання за ним права власності на вищевказане приміщення.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.05.2015 року по справі № 760/6013/15-ц за позовом ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп», ОСОБА_5, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича про визнання права власності, визнано право власності за ОСОБА_8 на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4246, 60 кв.м.

Згідно із наданим до матеріалів справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 20.10.2015 року вбачається реєстрація права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4246, 60 кв.м. за ОСОБА_8

Водночас, позивач надав колегії суддів рішення Апеляційного суду міста Києва від 23.11.2015 року, відповідно до якого скасовано рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.05.2015 року по справі № 760/6013/15-ц в частині визнання за ОСОБА_8 права власності на спірну будівлю.

Разом з тим, в судовому засіданні апелянт пояснив, що спір про право власності на вищевказану будівлю триває, у зв'язку із поданням на рішення Апеляційного суду міста Києва від 23.11.2015 року касаційної скарги.

Беручи до уваги те, що на момент прийняття рішення по даній справі було наявне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.05.2015 року по справі № 760/6013/15-ц про визнання за ОСОБА_8 права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4246, 60 кв.м., колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повинен був встановити дані обставини та залучити третю особу права якої можуть бути порушені у разі визнання за нею права власності на спірну будівлю.

Враховуючи те, що спір про визнання права власності на вищезазначене приміщення триває, колегія суддів ухвалою від 17.02.2016 року залучила ОСОБА_8 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

До того ж, як зазначалося вище, відповідно до договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 1225-Ф/1226-Ф/ІП-1 від 23.10.2014 року, ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп» передала ОСОБА_5 всі права за іпотечним договором № 1225-Ф/1226-Ф/ІП-1 від 25.06.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Так, з наданого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки вбачається, що іпотекодержателем нежитлової будівлі (в літ. А), загальною площею 4246, 60 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 є ОСОБА_5.

Заперечуючи проти вказаного, позивач зазначає, що згідно із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки ОСОБА_5 є іпотекодержателем не нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2, а нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до вказаного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки вбачається, що ОСОБА_5 згідно іпотечного договору від № 1225-Ф/1226-Ф/ІП-1 від 25.06.2008 року, який укладений на забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 1225-Ф від 25.06.2008 року є іпотекодержателем саме нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_4.

Крім того, колегія суддів вказує, що площа будівлі, яка зазначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (4246, 60 кв.м.) співпадає із площею будівлі, яка є предметом іпотеки за іпотечним договором право вимги за яким було відступлено ОСОБА_5

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що іпотекодержателем, а отже і стороною оспорюваного іпотечного договору № 1225-Ф/1226-Ф/ІП-1 є ОСОБА_5.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у разі коли учасниками оспорюваного правочину є декілька осіб, а позов поданий однією з них, господарський суд має вирішити питання про залучення до участі у справі як відповідачів усіх зазначених осіб (частина перша статті 24 ГПК) (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

У разі коли учасниками оспорюваного правочину є декілька осіб, а позов поданий однією з них, господарський суд має вирішити питання про залучення до участі у справі як відповідачів усіх зазначених осіб (частина перша статті 24 ГПК), - за умови, що склад сторін у справі узгоджуватиметься з вимогами статті 1 названого Кодексу (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Беручи до уваги викладене, оскільки ОСОБА_5 є стороною оспорюваного іпотечного договору, колегія суддів приходить до висновку про необхідність його участі у справі про визнання недійсним іпотечного договору у статусі відповідача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4 1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Необхідно мати на увазі, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Так, беручи до уваги те, що учасниками розгляду спору про визнання недійсним правочину повинні бути всі сторони договору, а ОСОБА_5 не може бути відповідачем у справі, оскільки в даному випадку спір за суб'єктивним складом учасників спору не буде підвідомчий господарським судам, колегія суддів приходить до висновку про припининення провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити без розгляду позов повністю або частково.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_8 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/20297/15 від 10.11.2015 року - скасуванню, а провадження по справі № 910/20297/15 підлягає припиненню на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У разі припинення провадження у справі у апеляційній або касаційній інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 та 1 1 статті 80 ГПК, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, п. 1ч. 1 ст. 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року у справі № 910/20297/15 скасувати.

3. Припинити провадження у справі № 910/20297/15.

4. Повернути Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.8-А, код ЄДРПОУ 00023857) з Державного бюджету України 6090, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

5. Повернути ОСОБА_8 (03022, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) з Державного бюджету України 1339, 80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 910/20297/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Е.О. Шевченко